 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Розвиток статевих залоз і механізми статевого дозріванняЕндокринну функцію статевих залоз регулює гіпоталамо - гіпофізарна система. В передньому гіпоталамусі виробляється рилізінг-фактор-люліберин, що стимулює передню долю гіпофіза, який виробляє гонадотропні гормони – ЛГ та ФСГ, що безпосередньо діють на клітини – мішені в статевих органах. У дівчат ФСГ сприяє росту фолікул, у хлопчиків регулює розвиток герменативного епітелію та сперматогенез. ЛГ у дівчат стимулює утворення естрогенів, сприяє становленню овуляції, розвитку жовтого тіла, у хлопчиків утворенню андрогенів. Регуляція системи здійснюється за принципом зворотного зв’язку. Концентрація тестостерону в крові хлопчиків мінімальна до препубертатного віку. Диференціювання фертильного апарату починається у хлопчиків з 5-6 років, а період статевого дозрівання – з 10 річного віку. В пубертатний період підвищується секреція гіпофізарних гонадотропних гормонів, стимулюючи продукцію тестостерону, під впливом якого формуються основні вторинні статеві ознаки й розвиток зовнішніх статевих органів та яєчка. У дівчат від 1 до 9 років гормональна активність яєчників мінімальна. Яєчник синтезує специфічні гормони – естрогени (естрадіол, естрон, естріол), а також андрогени та прогестерон. Естроген мають біологічний вплив на ріст і розвиток жіночих статевих органів. Але тільки з 9 років яєчники починають продукувати естрогени в великій кількості, що обумовлює статеве дозрівання. В статевому розвитку дівчинки розділяють 3 періоди (М.А. Жуковський, 1995): - нейтральний (перші 6 років життя); - препубертатний (з 6 до 9 років); - пубертатний (з 9 років до початку повної статевої зрілості). Статевий розвиток хлопчика умовно теж поділяється на 3 періоди: - допубертатний (з 2 до 6 років); - препубертатний (з 6 до 10 років); - пубертатний (з 10 років);
ОБСТЕЖЕННЯ ДІВЧАТОК ПРИ ПОРУШЕННІ СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ 1. Загальний огляд: - антропометрія (зріст, маса тіла, індекс маси тіла) з оцінкою за центильною шкалою - будова тіла - характер розподілу підшкірного жирового шару - огляд зовнішніх статевих органів - оцінка стадії статевого розвитку за статевою формулою - наявність гірсутизму, оцінка ступеня за шкалою Феррімена-Голлвея 2. Рентгенографія кистей рук („кістковий вік”) 3. Візуалізація гонад: - УЗД органів малого тазу (ОМТ) - при необхідності – діагностична лапароскопія і лапаротомія 4. Гормональні дослідження: - у крові рівень ЛГ, ФСГ, пролактину, естрадіолу, тестостерону - екскреція із сечею 17-КС - при необхідності – рівень кортизолу в крові або у добовій сечі, 17-гідроксипрогестерону, ДГЕА - оцінка естрогенної насиченості за даними мазка з буккальної слизової оболонки або з піхви (кольпоцитологія) 5. Генетичне дослідження (статевий хроматин, каріотип, іноді – молекулярно-генетичне дослідження статевих хромосом) – при аномальній будові статевих органів, затримці статевого розвитку, гетеросексуальному статевому розвитку. 6. Проведення функціональних проб для визначення стану гіпоталамо-гіпофізарної системи, стероїдогенезу у яєчниках і наднирникових залозах. 7. У разі підозри на пухлинний процес – лапароскопія і біопсія гонад з цитологічним дослідженням біоптату. 8. У разі підозри на об’ємний процес у головному мозку – МРТ, консультація офтальмолога, невролога, нейрохірурга (при необхідності). Оцінка статевого розвитку дівчаток Ах – ріст волосся у пахвинних ділянках: Ах1 – відсутність росту волосся Ах2 – поодиноке пряме волосся в центрі пахвової западини Ах3 – волосся, що в’ється, більш густе, довге – в центрі пахвової западини Ах4 – густе волосся, що в’ється, по всій пахвовій западині Р – ріст волосся на лобку: Р1 – відсутність росту волосся Р2 – поодиноке пряме волосся в центрі лобка та на великих статевих губах Р3 – волосся, що в’ється на лобку та на великих статевих губах Р4 – густе волосся, що в’ється по всій площі лобка, на соромних губах Р5 – волосся у вигляді трикутника верхівкою донизу, займає всю ділянку лобка до пахових складок, поодиноке волосся на внутрішній поверхні стегон Ма – розвиток молочної залози: Ма1 – молочна залоза не збільшена Ма2 – набухання навколососкового кружка молочної залози та збільшення його діаметру Ма3 – молочна залоза конічної форми Ма4 – юнацькі груди округлої форми, ареола пігментована, сосок здіймається Ма5 – зрілі груди округлої форми, як у дорослої жінки Ме – менструальна функція Ме1 – менструації відсутні Ме2 –поодинокі менструації на період обстеження Ме3 – менструації нерегулярні Ме4 – регулярні менструації Статева формула: (описується, наприклад, Р1, Ах1, Ма2, Ме1)
Послідовність статевого дозрівання у дівчаток (Медвєдєв В.П., Куліков О.М., 1999)
ОБСТЕЖЕННЯ ХЛОПЧИКІВ ПРИ ПОРУШЕННІ СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ 1. Загальний огляд: - антропометрія (зріст, маса тіла, індекс маси тіла) з оцінкою за центильною шкалою - будова тіла - характер розподілу підшкірного жирового шару - огляд зовнішніх статевих органів - оцінка стадії статевого розвитку за Танером F – ріст волосся на обличчі: F1 – відсутність росту волосся F2 – поява стержньового волосся над верхньою губою F3 – волосся над верхньою губою, поодиноке волосся на підборідді F4 – початок росту волосся на щоках та на шиї F5 – ріст волосся на обличчі, як у дорослого чоловіка Ах – ріст волосся у пахвинних ділянках: Ах1 – відсутність росту волосся у пахвовій западині Ах2 – поодиноке пряме волосся Ах3 – волосся, що в’ється по всій пахвовій западині Р – ріст волосся на лобку: Р1 – відсутність росту волосся Р2 – волосся поодиноке пряме або слабо в’ється, слабо пігментоване навкруг кореня статевого члена Р3 – волосся більш товсте, в’ється, поширюється за лонне зчленування Р4 – оволосіння, як у дорослого, не поширюється на медіальну поверхню стегон Р5 – волосся поширюється на живіт і внутрішню поверхню стегон G – стан зовнішніх геніталій: G1 – статевий член та калитка дитячі G2 – збільшення та гіперемія калитки. Помітного росту статевого члена немає G3 – ріст статевого члена у довжину та збільшення його діаметра G4 – подальше збільшення діаметра та довжини статевого члена, розмірів калитки, пігментація статевих органів G5 – розміри та форма геніталій, як у дорослого Стадії статевого розвитку хлопчиків за Таннером (1966)
Розрахунок індексу маскулінізації (F + Ах + Р + ОЯ + ДП) /5 ОЯ – окружність яєчок (тестоміром) ДП – довжина пеніса по дорсальній поверхні – від кореня до голівки без урахування крайньої плоті (в см) Приклад: Хлопчик 14 років: F1, Ax1, P2, ОЯ9, ДП5; тоді ІМ = (1 + 1 + 2 + 9 +5): 5 = 3,6, що за таблицею відповідає віку 13 років Показники ІМ в залежності від віку (за Левчук Л.П., 1991)
Послідовність статевого дозрівання у хлопчиків (Медвєдєв В.П., Куліков О.М., 1999)
2. Рентгенографія кистей рук („кістковий вік”) 3. Візуалізація гонад: - УЗД гонад (при крипторхізмі та невизначеній статі) - діагностична лапароскопія і лапаротомія – при вродженому крипторхізмі з підозрою на черевну ретенцію яєчка, гермафродитизмі 4. Гормональні дослідження: - у крові рівень ЛГ, ФСГ, пролактину, естрадіолу, тестостерону, ДГЕА - при необхідності – рівень кортизолу в крові або екскреція вільного кортизолу у добовій сечі, 17-гідроксипрогестерону - екскреція із сечею 17-КС 5. Проведення функціональних проб для визначення стану гіпоталамо-гіпофізарної системи, стероїдогенезу у яєчниках і наднирникових залозах. 6. Генетичне дослідження (статевий хроматин, каріотип, іноді – цитогенетичне дослідження статевих хромосом) – при аномальній будові статевих органів, затримці статевого розвитку, гетеросексуальному статевому розвитку. 7. Спермограма – у підлітків старше 16 років (при необходімості) 8. Біопсія гонад – при підозрі на пухлини яєчок, при дисгенезії яєчок 9. Ольфактометрія (визначення нюху)
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 457 | Нарушение авторских прав |