АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПЕРІОДИ

Джерело збудника. Епідеміологія.

Джерело - людина, особливо носії, при паратифі В - тварини і домашні птахи. Збудники виділяються у довкілля з калом і сечею, слиною. Бактеріовиділення починається в кінці інкубаційного періоду, різко посилюється в розпалі хвороби і помітно зменшується в період видужування; в деяких випадках переходить у тривале бактеріоносійство.

Механізм зараження фекально-оральний, який здійснюється харчовим, водним і контактно-побутовим шляхами передачі.

Для черевного тифу характерна літньо-осіння сезонність.

Імунітет після перенесеної хвороби стійкий. Повторне захворювання майже не спостерігається.

Клініка.

Перебіг: легкий, середньотяжкий і тяжкий.

ПЕРІОДИ.

Інкубаційний період триває 5-25 днів (10- 15).

Початковий період. Симптоми цього періоду дають змогу встановити ранній діагноз.На 4 -5 день є достатня кількість ознак, щоб запідозрити черевний тиф. Починається поступово зі східчастим підвищенням температури, яка на 5 -7 день може досягти 39 - 40С. Основні скарги: головний біль і порушення сну, слабкість, нездужання, погіршення аппетиту, швидка втомлюваність. Блідість, млявість, адинамія, схильність до запору. Язик збільшений, з відбитками зубів, має білий або сірий наліт, чистий кінчик і краї - черевнотифозний язик. Збільшені печінка і селезінка, феномен пальпаторної крепітації та гіперестезія шкіри (симптом Котляренка 1) в правій здухвинній ділянці. Відносна брадикардія з дикротією, прояви бронхіту, іноді носові кровотечі.

Період повного розвитку. Температура встановлюється на сталому рівні з добовим коливанням в 1С, інтоксикація і всі наведені вище симптоми. У окремих хворих тифозний стан - типовий розеольний висип, симптом Падалки, метеоризм. Запор змінюється проносом. Від хворого запах аміаку (симптом Котляренка 2).

Період найвищого напруження. Значна інтоксикація нервової системи та органів кровообігу, ураження травного каналу, інших органів і систем. Небезпечний розвитком ускладнень.

Період згасання основних симптомів. Температура літично знижується, інтоксикація зменшується, висип зникає, зменшується печінка і селезінка, посилюється діурез і пітливість.

Період реконвалісценції. Відновлення порушених функцій організму.

Висип на 8-10 день в невеликій кількості - важлива ознака черевного тифу. Він мономорфний за розмірами, формою і за кольором (рожевий) розеольний висип, переважно на передній стінці живота, грудей, внутрішніх поверхонь стегон, пліч, передпліччя, рідше спини; дещо підвищуються над рівнем шкіри.

У хворих на паратиф А температура часто набуває ремітуючого характеру, часом з ознобом і пітливістю; на початку хвороби нежить, вологий кашель, гіперемія лиця, герпес на губах. Перебіг триваліший, частіше рецидиви, лейкоцитоз, реакція Відаля зі специфічним антигеном може бути негативною.

У хворих на паратиф В спостерігаються ознаки гастроентериту (блювання, пронос). Раніше збільшується селезінка і печінка, відносна брадикардія відзначається рідше. Перебіг легший і коротший.

М/с процес при черевному тифі передбачає наступніетапи:

1 етап. Збір скарг, анамнезу життя та хвороби, епідемічний анамнез.

Скарги: слабкість, головний біль, підвищення температури до 39-40С, порушення сну, апатія, метеоризм, висипка на шкірі живота, схильність до закрепів. Анамнез:

- Контакт із хворим на черевний тиф або бактеріоносієм.

- Вживання забрудненої води, молочних та м»ясних продуктів.

- Чинники, що сприяють захворюванню: імунодефіцит, гіпо- та антацидні гастрити, сприятлива сезонність у літньо-осінній період.

2 етап. При постановці діагнозу звернути увагу на об»активні дані. Загальний стан хворого залежить від ступеня тяжкості хвороби. Температура протягом першого тижня 39-40С. Хворі бліді, мляві, адинамічні. Язик обкладений білим нальотом із відбитками зубів по краях. На шкірі живота, грудей поодинокі розеоли. Збільшені печінка, селезінка. При пальпації клубово-сліпокишкової ділянки урчання, при перкусії- притуплення звуку.

3 етап. Планування втручань на основі отриманих даних.