АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ускладнення

Прочитайте:
  1. УСКЛАДНЕННЯ.

Кишкова кровотеча. Частіше розвивається на 3 тижні хвороби.Спричиняється руйнуванням стінки судини в ділянці черевнотифозної виразки. Зниження температури і почастішання пульсу часто є першими симптомами кишкової кровотечі. Суб єктивний стан

хворого часто покращується. Виявляються загальні симптоми кишкової кровотечі - мелена або згустки крові в калі.

Перфорація кишок. Частіше розвивається на 3 - 4 тижні. Йому сприяють порушення хворим режиму, метеоризм, посилення перистальтики, груба пальпація живота та ін. Особливість -- часто немає раптового різького болю в животі, тому навіть невеликий біль має привертати увагу лікаря. З типових симптомів перитоніту спостерігається напруження м язів передньої стінки живота, яке у разі тяжкого стану може бути єдиним проявом ускладнення. Іноді єдиний симптом, що вказує на ускладнення - загальне погіршення стану - їасіез Ьіросгаїіса, язик сухий, блювання, гикавка, брадикардія змінюється тахікардією, в крові нейтрофільний лейкоцитоз з вираженим паличкоядерним зрушенням. Хірургічне втручання у перші 6-8 годин розвитку ускладнення.

ІНШІ ускладнення: пневмонія, пієлоцистит, тромбофлебіт, паротит, міокардит, остеомієліт, нефрозонефрит, гепатит, абсцесс печінки, менінгіт, утворення пролежнів тощо.

Діагностика. Базується на основних симптомах, перелічених вище. Специфічна діагностика.Грунтується на бак. дослідженні: збудника можна виділити з крові - гемокультура, калу - копрокультура, сечі -уринокультура, жовчі - білікультура, іноді з розеол - розеолокультура, кісткового мозку - мієлокультура, з харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.

На ранніх стадіях (з першого дня хвороби) збудника можна виділити з крові. Кров (5-10 мл) висівають на жовчний бульйон (середовище Рапопорта). Кал, сечу, жовч висівають на тверді живильні середовища Плоскірьова або Вільсона - Блера. Посіви крові, сечі, калу роблять у будь-який період хвороби, Але найчастіше збудник висівається з крові в перші дні, з калу - з 2 тижня, з сечі - з 3 тижня.

З серологічних реакцій найбільш чутливою є РНГА з еритроцитами діагностикумами - О-, Н- і Уі-антигенами. Проте й за умови застосування РНГА не слід відмовлятися від класичної реакції аглютинації Відаля. Серологічні реакції стають позитивними з 7 - 8 дня хвороби, діагностичний титр 1:200.


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 369 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)