АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Навчальні цілі. Студент повинен знати:

Студент повинен знати:

• етіологію, епідеміологію, класифікацію вірусного гепатиту С і D.

• медсестринський процес при вірусному гепатиті С і D

- етап - медсестринське обстеження пацієнта ( скарги, епідемічний

анамнез, анамнез життя, хвороби).

- етап - визначення дійсних проблем пацієнта.

- етап - планування м/с втручань при вірусном гепатиті С і D.

- етап - реалізація плану м/с втручань.

- етап - оцінка результатів м/с втручань.

• профілактика вірусного гепатиту С і D.

Зміст теми:

Гепатит С (Hepatitis С)- гостра інфекційна хвороба, яка за клінічними проявами подібна до гепатиту В. Вірус гепатита С (HCV) маленький, генетичний матеріал вкритий оболонкою. До відкриття HCV в 1989р. інфекцію називали жовтяницею В. головна особливість вірусного гепатиту С - це його генетична виражена особливість до мутації. Він може бути гострим або хронічним. Він характеризується ураженням печінки з порушенням обміну речовин, часто з жовтяницею.

Гепатит D, ГР (Hepatitis D) - Дельта-гепатит - інфекція, викликається вірусом гепатита D (BID), характеризується симптомами гострого ураження печінки й інтоксикації, у більшості випадків протікаюча важче, ніж інші вірусні гепатити. Обов'язковою умовою проявлення патологічною дією ВІТ) є наявність репліціруючого гепатита В. Дельта - інфекція існує у 2-х форматах: гострої інфекції з одночасним зараженням вірусом гепатита В і дельта - вірусом - конфекція і гострої інфекції з зараженням ВГО носіям поверхневого антигена вірусного гепатиту В- суперінфекція.

Етіологія:

Щоб зараження вірусом гепатиту С здійснилось, необхідно щоб отримуючий вірус (кров інфікованої людини) потрапив у кров. Ушкодження клітин печінки може відбутися як за рахунок вірусу, так і при імунологічній реакції. Стійкість та чутливість вірусу така як при гепатиті В.

При вірусному гепатиті Б важко проводити диференціальну діагностику від гепатиту В. обидва типи гепатиту мають подібну епідеміологію. Ураження гепатоцитів може відбуватися одразу двома вірусами Р і В (конфекція), а може відбутися послідовне зараження, тобто приєднання вірусного гепатиту О на різних стадіях вірусного гепатиту В (суперінфекція).

Епідеміологія:

Гепатитом С найбільш хворіють молоді люди, все однак «вік» інколи росте. Основний механізм інфікування -гематогенний, парентеральний (через кров). Найчастіше усього зараження вірусом гепатита С відбувається при необхідній кількості інфікованої крові при ін'єкції.

Можливо зараження при виконанні пірсінгу, татуювань або забруднені кров’ю хворого або носія інфекції, можливе спільне використання бритв, манікюрне приладдя та інше.

Зараження гепатитом С при введенні препаратів крові, при введенні медичних препаратів і масовій вакцинації, в стаціонарних кабінетах менш певно в розвинутих країнах.

Статевий шлях передачі гепатиту С менш актуален. При незахищеному контакті з носієм вірусу імовірність передачі стає більш імовірним. В умовах монограмного брака ризик передачі інфекції мінімально підвищується при наявності великої кількості партнерів. Невідомо, наскільки сприяє оральний секс.

Особи які мають полові контакти з хворими гепатитом С чи Р, пропонується користуватися презервативами. При цьому, як правило, ви не можете сказати по зовнішньому виду хворий він гепатитом С, і тим паче - є він носієм вірусу.

Від інфікованої матері плоду вірус гепатиту С передається більше ніж в 5% випадків. Інфікування можливо тільки в родах.

Самий великий ризик зараження мають:

- обличчя які застосовують ін’єкційні наркотики.

- обличчя яким переливали фактори звертання крові.

- пацієнти які знаходяться на гемодіалізі.

- обличчя, котрим було пересаджено органи (трансплантація печінки, переливання крові до 1992 р., і усім, кому була перелита кров у наслідку якого є позитивний результат гепатиту С.

- обличчям з неустановленими хворобами (проблемами).

-немовлятам, народжувані от інфікованої матері.

К наступним категоріям (слабке підвищення ризику) відносяться:

- м/с робітники і робітники санітарно - епідемічного режиму.

- обличчя які мають полові контакти з великою кількістю партнерів.

- обличчя які мають контакти з одним інфікованим.

У інфікованої вагітної, як правило, вагітність протікає нормально. Дитина народжуються здоровими, але ризик інфікування є.

Гепатит діагностується С може бути гострим або хронічним. Гострий гепатит С діагностується дуже рідко і найчастіше випадкового сценарію - варіанта подій, відбувається після гострого гепатиту С.

Перехід гострого гепатиту С в хронічну відбувається поступово. У перебігу кількох років на клітках печінки розвивається фіброз. Функція печінки при цьому зберігається. Хвороба прогресує повільно, тому з проблемою гепатит С людство зустрічається один або декілька десятиліть.

Загальна статистика ісходов гепатита С такова. З кожних 100 чоловіків інфікованих вірусом гепатиту С,

- у 55 - 85 чоловіків буде хронічна інфекція (хронічне носійство без симптомов).

- у 70 чоловіків буде хронічна хвороба печінки.

- У 5 - 20 чоловіків в термін 20 - ЗО років розвивається цироз печінки.

-1-5 чоловіків погибають від наслідок хронічного гепатиту С (або

раку печінки).

Э ризик вмерти від НСУ - асоційованого цирозу. Найчастіше - хворіють гепатитом С люди які приймають алкоголь. Десятирічна виживаємость хворих з цирозом печірки складає 50 % значить, що у перебігу 10 років погибає половина хворих.

У кого є НВsAg (тобто носій), може інфікуватися вірусним гепатитом Д внаслідок, чого виникає хронічний гепатит.механізм зараження вірусом Д, здійснюється посттрансфузійним шляхом.

І ЕТАП:

Скарги пацієнта:

• незначна загальна слабкість

• зниження працездатності

• підвищена стомлюваність

• порушення сну

• зниження апетиту

• дискомфорт у животі

• неприємні відчуття в правому підребер’ї

• болі у великих суглобах Епідемічний анамнез:

• епідемічний період 15 - 90 днів.

• початок хвороби поступовий або підгострий.

• перед жовтяничний період надзвичайно непомітний.

- дуже незначні диспепсичні ознаки: деколи нудота, неприємні відчуття в епігастрії.

- астеновегетативні прояви: слабкість, втомлюваність тощо.

- артралгічні прояви: болі в колінних та плечових суглобах.

- Докололи вищезгадані ознаки відсутні, тоді відразу є змінений колір сечі (темна), знебарвлення калу.

- жовтяничний період.

-істеричність склер, шкіри.

- інтенсивність жовтяниці незначна, часто жовтяниця відсутня.

- загальний стан залишається цілком задовільним

• при відсутності жовтяниці і задовільному стані гострий вірусний ГС залишається поза увагою і часто дає хронізацію процесу.

Анамнез життя:

• загальний стан задовільний

• температура тіла в мережах норми

• незначна істеричність слизової оболонки склер і ротоглотки

• можливість відсутності жовтяниці шкіри

• сеча темно-бурого кольору (пива, міцного чаю)

• кал знебарвлений, світлий (але не завжди)

• живіт при пальпації м’який, дещо чутливий в надчеревній ділянці і в

області правого підребер’я.

2 ЕТАП:

Дійсні проблеми пацієнта:

• незначна загальна слабкість

• зниження апетиту

• болі в суглобах

• неприємні відчуття в животі

3 ЕТАП:

Планування мед сестринських втручань:

1 Підготовка пацієнта до взяття інфікованого матеріалу для специфічних лабораторних досліджень.

2 Вирішення проблем і потреб пацієнта.

3 Виконання лікарських призначень.

4 Вирішення супутніх проблем пацієнта.

5 Навчання пацієнта та його оточуючих запобіганню можливості поширення хвороби.

4 ЕТАП:

Реалізація плану медсестринських втручань:

1.1Взяття крові (3-5 мл) з вени для серологічних досліджень: виявлення РНК HCV (що є доказом активності процесу) та антитіл анти HCV: анти N s 3 (с 33), N s 3-4 (с 100, с 200), Нсс (с 22) за допомогою методів ІФА, PIA, ПЛР.

2.2Взяття натще крові з вени (8-10 мл) для біохімічних досліджень (АлАТ, АсАТ тощо); кров краще брати голкою без шприца, само током. При заборі інфікованого матеріалу працювати в гумових рукавичках, дотримуватись правил протиепідемічного режиму.

2.Заходи з вирішенням проблем і потреб пацієнта- див. Аналогічний розділ „Вірусний гепатит В”.

3. Виконання лікарсяких призначень.

Лікування пацієнта на ГС проводять так само, як і при ГА і ГВ, з урахування тяжкості перебігу хвороби (див. „Вірусний гепатит В”)

Додатково застосовують інтерферон альфа, пегіінтерферон альфа-2 а та 2 Ь, рибавірин, вірамідин, левовірин та інші.

4 Вирішення супутніх проблем пацієнта.

5 Навчання пацієнта та його оточуючих дієтотерапії, виключення вживання алкоголю, дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму, правил запобігання можливості парентерального зараження, інструментальні зараження (гігієна статевих зв’язків, застосування одноразового медичного інструментарію, запобігання наркоманії, алкоголізму)

V ЕТАП: Реалізація плану медсестринських втручань:

• покращення загального стану (апетит, зникнення слабкості, болей)

• нормалізація кольору сечі, калу

• зникнення жовтяниці слизових, шкіри

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 1916 | Нарушение авторских прав