 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
В лікарні
Поклавши мене до лікарні, лікарі почали інтенсивно зшкрябувати і вирізати місця, де були обпалені тканини. Під час наркозу я вдруге покинула тіло і спостерігала збоку за тим, що діялося в операційній. Найбільше хвилювалася за ноги, бо й надалі була переконана, що мої ноги - то моя власність, і що лише завдяки регулярним тренуванням вони були такими гарними і стрункими. Аж раптом сталося щось незвичайне... Тут я мушу вам, дорогі брати і сестри, зізнатися, що в справах релігії я була таким собі невігласом, який користується "католицькою дієтою". Усі мої стосунки з Богом зводилися до півгодинної участі в недільних Богослужіннях, але занадто довгі, як на мене, промови священиків викликали таку нудьгу, що я ходила лише туди, де проповіді були найкоротшими. Так, я була світською людиною, тож цікавили мене лише нові відкриття та віяння моди. Наче флюгер, я повертала своє серце туди, куди віяв вітер перемін. Нині розумію, що була слабкою. Бракувало мені і віри, і молитви. Не вірила я в силу Божої благодаті і літургійної жертви. Ще коли навчалася та спеціалізувалася як фахівець, почула від одного католицького священика, що немає ні пекла, ні чорта. Але ж саме це я хотіла тоді почути! Тож подумала: якщо немає ні чорта, ні пекла, то усі ми потрапимо до Неба, а отже можна робити все, що заманеться. Зараз мені дуже соромно в цьому зізнаватися, але віра в існування пекла була єдиним шнурочком, який зв'язував мене з Церквою. Такий собі екзистенційний страх перед дияволом тримав мене в лоні Церкви. Але коли я почула, що ні пекла, ні диявола немає, подумала: а навіщо мені жити згідно із засадами "старої Церкви", якщо я все одно потраплю до Неба - незалежно від того, ким стану і що робитиму. Так міркуючи, я повністю відокремилася від Господа, а Церкву почала називати непотрібним застарілим анахронізмом. Не боялася гріха, тож почала руйнувати свої стосунки з Богом. Але гріх не зостався в мені: виходячи з мене, він почав заражати інших. А я ставала дедалі активнішою - в негативному значенні цього слова, розповідаючи колегам, що ні Бога, ні диявола немає, що все це вигадки священиків, а ми, люди, лише продукт еволюції і т.п. В такий спосіб мені вдалося вплинути на багатьох людей. Дата добавления: 2015-07-23 | Просмотры: 460 | Нарушение авторских прав |