АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Таїнство шлюбу

На цьому питанні я хотіла би зупинитися детальніше і розповісти, які великі ласки випливають з таїнства шлюбу. Коли закохані беруть у церкві шлюб, обіцяючи зберігати одне одному вірність за будь-яких обставин, присягаються вони в цьому самому Богові Отцю. Він є тим єдиним свідком їхніх обітниць. Після смерті вони зможуть побачити слова своєї присяги, записані золотими літерами в Книзі життя. Коли ж, склавши присягу, приймають Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа, укладають угоду з Богом і тим (чи тією), кого обрали собі супутником життя. Тому, коли ми добровільно говоримо "так" одне одному, це слово стає зобов'язанням не тільки стосовно нас обох, але й стосовно Найсвятішої Трійці.

Господь показав мені, як в день мого шлюбу, коли ми з чоловіком причащалися, з нами був Він сам в шлюбному причасті. Господь з'єднує чоловіка і жінку в своєму Серці, де вони стають як одне. Тож нехай людина не роз'єднує того, що з'єднав Бог. Та й, зрештою, хіба людина здатна розірвати зв'язане Богом?.. А коли шлюб беруть хлопець і дівчина ще не займані, вони навіть не здогадуються, якими ласками, побла­гословивши, обдаровує їх Бог.

Бачила я також шлюб моїх батьків. Коли мій батько одягав мамі на палець обручку, а священик оголошував їх чоловіком і дружиною, Господь дав моєму батькові ласку бути провідником, охоронцем, пастирем родини, яку складатимуть його дружина і діти, що народяться в подружжі. Моїй матері Бог Отець вклав у серце щось на зразок вогняної кулі, яка означала любов Святого Духа. Я побачила, що моя мати була дуже чистою людиною, але до батька намагалося підступити багато злих духів. Мусите знати, мої сестри і братове у Христі: коли хтось вступає в позашлюбні стосунки, ці нечисті духи відразу чіпляються до такої людини, як п'явки, обліплюючи її скрізь, починаючи від статевих органів і закінчуючи мозком. Внаслідок цього організм людини починає виробляти надмірну кількість статевих гормонів, що пробуд­жують тваринні інстинкти, тож поступово дитина Божа пере­творюється на невільника своєї пристрасті. А ми легковажимо засторогами, не здогадуючись, що наша легковажність тягне за собою сумні наслідки.

Коли хлопець і дівчина незаймані, Бог укладає з ними угоду і благословляє їхні статеві стосунки. Благословення спадає і на подружню пару, яка нічим себе не заплямувала. Самі по собі статеві стосунки не є гріховними, якщо їх благословляє Бог. Але якщо люди беруть шлюб у церкві, тільки шануючи традицію, без віри в святу Тайну шлюбу, благословення Бога не матимуть. Коли ж сходяться, щоб жити "на віру", свідомо нехтуючи благословенням Божим, забруднюють одне одного гріхом.

Чимало пар, укладаючи шлюб, думають лише про те, аби церемонія шлюбна якнайшвидше скінчилася і щоб вони нарешті могли їсти, пити та розважатися за святковим столом. А про Бога забувають... Так, як я тоді забула про Господа, навіть не подумавши, що можна запросити Його до свого нового дому, до свого нового життя. А Він так чекав цих запросин! Звичайно, Він завжди з нами в Тайні подружжя, але хоче, щоб ми відчували Його присутність, тож любить, коли ми самі запрошуємо Його у свій дім.

Як і багато інших, я також після шлюбу залишила Його в церкві, а під час медового місяця взагалі не згадувала про Нього, не звертала на Нього жодної уваги, не запрошувала до себе. А як добре було би, щоб молоді подружжя не повторю­вали моїх помилок!

До речі, в потойбіччі я дізналася, що під час шлюбу Бог повернув моєму батькові всі ласки, які він втратив через своє розпусне життя, і вчинив це з любові до моєї мами, котра виходила заміж незайманою. В такий спосіб Бог знищив брудну сексуальність мого батька і пов'язаний з нею гормональний розлад, але оскільки мій батько був справжнім "мачо", друзі швидко переконали його повернутися до попереднього способу життя, і вже на чотирнадцятий день після весілля він пішов до будинку розпусти, доказавши своїм друзям, що не буде підкаблучником власної дружини.

І знаєте, що сталося з ласками, якими обдарував мого батька Господь? їх забрав диявол. А злі духи повернулися і знову присмокталися до батька, тож з пастиря своєї родини він перетворився на вовка, який, замість оберігати нас усіх, відчинив двері демонам навстіж і став для нас справжнім постраховиськом.

Там, в потойбіччі, він сказав мені: "Лише завдяки моїй дорогій дружині, котра 38 років молилася за моє навернення і була жертовною матір'ю, я порятований від пекла".

Моя мати 38 років молилася за мого батька, який вів розпусне життя не без провини мого діда, адже той ще дванадцятилітнім хлопцем привів мого майбутнього батька до будинку розпусти, щоб там зробили з нього чоловіка. І знаєте, як завжди молилася моя мати перед Найсвятішими Тайнами? Вона казала: "Господи, переконана і вірю, що не даси померти Своїй слугині, перш ніж побачить вона навернення свого чоловіка. Прошу Тебе не тільки за нього, але й за всіх нещасних жінок, котрі мають таких чоловіків, як я. Зокрема, прошу Тебе за тих жінок, які звертаються по допомогу до ворожбитів, чорнокнижників, магів та сил темряви. Прошу Тебе за всіх, котрі в такий спосіб продають демонам свої душі і душі своїх дітей, замість того, аби стояти тут, перед Найсвятішими Тайнами, молитися і вшановувати Тебе. Допоможи їм усім, звільни їх з в'язниці зла!".

Так молилася моя мати. І знаєте, чому я завжди любила свого батька? Бо моя мати була настільки доброю жінкою, що ніколи і в думці не мала когось ненавидіти, хоча б і мого батька, адже він на це заслуговував.

Інколи казала мені, що мала видіння: бачила, як після кожного важкого гріха земля розсувалася і поглинала грішника. Я сміялася з неї, вважала її неосвіченою, наївною. "Знаєш, Бог і мені показав, як розкололася земля і поглинула нашого тата", - відповідала зухвало.

Але в тому іншому світі я переконалася, що моя мати справді мала видіння. Бачила мого тата, що заплутався в тенетах диявола і висів над прірвою пекла. Не гаючись огорнула його своєю вервицею і почала тягнути до храму, до Найсвятіших Тайн. То була нелегка боротьба: диявол тягнув батька в прірву за свої тенета, а вона тягнула його вгору своєю вервицею. І коли нарешті привела до церкви, сказала: "Ось, довіряю його Тобі, Господи, і вірю, що порятуєш".

Мій батько навернувся за вісім років до своєї смерті. З глибоким каяттям просив у Бога прощення, і милосердний Бог йому простив, але відпокутувати усі свої гріхи на землі батько не встиг, тому я застала його в Чистилищі, зануреним по шию в те смердюче багно, яке описала раніше.

Покута за вчинені гріхи і відшкодування за них - це те, про що ми швидко забуваємо. Та й взагалі мало про це думаємо, бо як можна відшкодувати Богові за гріх? Хіба що Icy с в Найсвятіших Тайнах дасть нам ласку покути...Отож, коли з любов'ю приймаємо Його в причасті, одержуємо дар покути, відшкодування за наслідки наших гріхів. Власне в тому іншому світі показує нам Бог, який вплив мають на інших наші гріхи. І через це Він страждає більше, аніж через сам гріх, оскільки наслідки гріха здебільшого суперечать Його любові, а отже і Йому самому, адже Він є Любов.

Євхаристія й адорація Найсвятіших Тайн - це єдина дорога, яка веде просто в Небо. Не забувайте про це!

Коли хтось зраджує свого чоловіка (чи дружину) - зраджує Господа Бога свого. Ламає обітницю, яку склав Богові і сво­єму обранцеві в день шлюбу. Якщо людина не має наміру дотримуватись шлюбних обітниць, нехай краще взагалі не укладає шлюбу. Господь промовляє до нас: "Якщо зраджуєш, сам себе судитимеш. Якщо не можеш зберігати вірність, не присягай". І ще: "Діти Мої, я дам вам силу бути вірними один одному, щоб ви могли бути вірними Богові".

Але ж як страждають люди через подружню невірність! Достатньо згадати про віруси, які переносяться через статеві контакти (попри використання презервативів), оселяються в піхві чи матці і призводять до розвитку раку. Так, так - раку!

А хто може стверджувати, що подружня зрада не вбиває?! Скільки жінок, котрі допустилися зради, завагітнівши, убивають своїх ненароджених дітей, щоб зберегти таємницю своєї зради. Вбивають невинну істоту, котра ще не може себе захистити, лише заради кількох хвилин насолоди.

О, чужоложство знає багато способів вбивства! Вбиваючи, ми ще й потім нарікаємо на Бога, перекладаємо на Нього провину за свої проблеми і хвороби. Але ж це ми самі за­кладаємо фундаменти наших нещасть і стягаємо їх на себе нашими гріхами. За гріхом завжди стоїть ворог, сатана. Відчиняємо йому двері, тяжко згрішивши. А коли спадає на нас нещастя, в усьому звинувачуємо Бога... Горе тому, хто намагається зруйнувати шлюб! Він ударяє в скелю, якою є Ісус - адже Бог завжди оберігає з'єднані Ним подружжя: не сумнівайтеся в цьому.

Хочу вам ще порадити, щоб ви не дуже зважали на різних тещ і свекрух, які втручаються в життя своїх дітей і нама­гаються зруйнувати шлюби, сіючи недовіру, посилаючись на когось розумнішого. А ви, свекрухи і тещі, навіть якщо не любите своїх невісток чи зятів, не втручайтеся в їхнє життя -краще помоліться за них. Вони ж одне ціле в подружжі, і на те вже немає ради. Все, що ви можете зробити - це молитися за них. Моліться і мовчіть. Жертвуйте Богові те мовчання, хоч, може, воно й не даватиметься вам легко. В потойбічні чимало жінок засуджені через те, що втручалися в подружнє життя своїх дітей. Це дуже тяжкий гріх. Що тут можна порадити? Коли зауважите, що у ваших дітей щось не так, хтось з них порушує шлюбну присягу, моліться і мовчіть.

Просіть Бога допомогти їм. Можете також порозмовляти з обома і просити їх рятувати своє подружжя, адже є діти. Та й подружжя створюються не лише для того, щоб любити й обдаровувати одне одного коханням, але й щоб пробачати одне одному. Треба боротися за подружжя, а не проти нього, стоячи на якомусь боці барикади.

Дата добавления: 2015-07-23 | Просмотры: 681 | Нарушение авторских прав