АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Втратила цноту шістнадцятилітньою

Коли у мене з'явився наречений, мої подруги знову почали наполягати, щоб я позбулася цноти. "А якщо завагітнію, як ти?" - запитала я Естелу. "Не бійся, нічого не станеться, адже зараз, окрім контрацептивів, є ще й презервативи" - заперечила впевнено і дала мені п'ять таблеток, щоб я їх ковтнула, для більшої певності, відразу. "Але не забудь застерегтися ще й презервативом", - нагадала.

Коли все вже було позаду, згадалися мені слова моєї мами. Вона казала, що дівчина, котра втрачає цноту, гасне. Я й справді відчула, як щось в мені зламалося, згасло, і що повернути його я вже не зможу ніколи. Від обіцяної подругами насолоди зали­шилися тільки гіркота, розчарування і смуток.

Власне, я не розумію, чому в світі так модно вихваляти секс: його пропагують по телебаченню, рекламуючи надійність презервативів; стверджують, що це добрий засіб від стресу і нагода приємно провести час. Але чомусь прихильники сексу­альної революції кінця шістдесятих в зрілому віці шкодували про помилки минулого і стверджували, що своєю нестриманістю завдали багато шкоди іншим людям, і найперше - своїм дітям.

Я ж, втративши цноту, боялася іти додому, оскільки була переконана, що мама мій ганебний вчинок відразу розпізнає. Моєму обуренню не було меж. Я не могла пробачити собі, що послухала подруг і зробила те, чого робити взагалі не бажала; зробила лише тому, що боялася їхніх клинів. Та ще й, попри усі поради Естели, які я ретельно виконала, несподівано для себе самої завагітніла. Можете собі уявити страх шістнадцятилітньої дівчини, котра довідалась, що вагітна?(Голос пані Глорії починає тремтіти, але, насилу стримуючи сльози, вона продовжує свою розповідь).

Так, я боялася, дуже боялася, але це не завадило мені розпізнати певні зміни в моєму тілі. Я відчула, що в мені закільчилась ніжність до зачатої дитини, і ця ніжність почала проростати, рости, тож вирішила поділитись своїми відчуттями зі своїм нареченим. Сподівалася, що він скаже:"Одружимося - і край!". Але він злякався. Було йому тільки сімнадцять років. Сказав, що ми ще занадто юні для батьківства і, щоб не занапастити собі життя, краще позбутися дитини.

Я була вражена, пригнічена, сумна і водночас зла на Естелу, адже це вона пообіцяла мені, що не станеться нічого. Але Естела радила не перейматися. Казала: "Я вже не раз це робила, і нічого - живу. Спочатку було боляче, потім легше, а за третім разом я вже взагалі нічого не відчувала". "А післяопераційний рубець? - непокоїлась я. - Моя мама відразу його помітить. Для неї це буде страшний удар!". "Нетурбуйся і цим,-заспокоювала Естела. - У мене такий помітний рубець, бо дитина була велика: п'ятий місяць вагітності, а ти недавно завагітніла, тож твоя мама нічого не помітить".

О, мої брати і сестри у Христі! Як боляче усвідомлювати, що аборт - то лише елементарна операція для цього безбож­ного світу. Диявол переконує молодь, що секс існує тільки для задоволення, що ні в кого не повинно бути ніяких докорів сумління, ніякого відчуття провини. І робить він це для того, щоб кожна жертва, кожен свідомо зроблений аборт збіль­шували його владу у світі.

Але я дуже боялася і не могла позбутися відчуття провини, коли далеко від дому, в лікарні мені робили аборт. Опам'яталася після наркозу зовсім іншою людиною: розуміла, що вбила дитину, і сама наче померла разом з нею.

Так, Господь показав мені все це на тому світі в моїй Книзі життя. Я знову побачила лікаря, який робив мені аборт. Сте­рильними обценьками витягнув дитину і розтрощив її на кавалки...Але ж я не знала тоді, що кожна дитина отримує душу відразу після зачаття, і душа ця не росте разом з тілом, бо вона вже доросла, дозріла, сформована на образ і подобу Божу. Коли відбувається злиття сперматозоїда з яйцеклітиною, з'являється прекрасний сяйнистий промінь, що, як сонце, виходить з небесного дому Бога Отця і Його безмірної любові. Так зарод­жується нове життя: в Дусі Святому, який виходить з Божого Серця. В цей час лоно жінки наповнюється світлом єднання Господа з щойно втіленою душею. І коли лікарі хапають маленьке створіння обценьками та розчленовують його, воно так сильно кричить, що його крики чує все Небо, а Господь здригається і тремтить знову, як тоді, на Голготі, бо з Його рук виривають щойно втілену душу, відбирають у неї право на життя.

А зараз запитую вас, - не стримуючи сліз, продовжує пані Глорія, - скільки абортів робиться в усьому світі? Щодня, щомісяця, щороку... Можете підрахувати жахливий безмір наших гріхів? Можете виміряти глибину страждання, якого завдаємо Богові? Йому, милосердному, Йому, люблячому -ми, потвори, що грішимо знічев'я, не усвідомлюючи, якої кривди завдаємо світові, дозволяючи злу панувати над нами і над нашим життям.

Дата добавления: 2015-07-23 | Просмотры: 641 | Нарушение авторских прав