АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Місцеве лікування опікових ран

Проводиться паралельно із загальною терапією і складається з таких етапів:

1. Первинний туалет опікової рани проводиться після виведення хворого із шоку або паралельно із протишоковою терапією під знеболюванням і включає:

- обережне очищення рани від бруду, залишків одягу, обривків епідермісу;

- обробка обпеченої поверхні розчинами антисептиків;

- підсікання в основі великих пухирів, видалення ексудату і трансудату і збереження епідермісу пухиря як біологічної пов’язки.

2. Подальше лікування проводиться з використанням таких методів:

- закритий (під пов’язками);

- відкритий:

· зрошення ран розчинами антисептиків;

· висушування обпеченої;

- комбінований, коли з відкритого методу переходять на закритий (при нагноєнні).

3. Оперативні втручання в першу фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу ексудації:

- некротомія при глибоких циркулярних опіках кінцівок для усунення «ефекту джгута» і порушень кровообігу (проводиться без знеболювання);

- некротомія при глибоких циркулярних опіках грудної клітки для усунення обмеження екскурсій і порушень дихання (проводиться без знеболювання);

- фасціоміотомія, остеонекротомія, артротомія при опіках ІVступеня (проводиться без знеболювання).

4. Оперативні втручання в другу фазу перебігу ранового процесу – фазу альтерації і демаркації: нефректомія (видалення нежиттєздатних тканин):

- хімічна (40% саліцилова паста);

- ферментна (трипсин, хімотрипсин, іруксол та ін.);

- хірургічна:

· проводиться під знеболюванням;

· одномоментне або поетапно;

· при опіках ІV стадії виконують остеонекректомії, резекції кісток і суглобів, нетипові ампутації.

5. У третю фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу очищення і формування грануляцій основним оперативним втручанням є дермопластика:

- тимчасова:

· алотрансплантація (пересадка донорської людської шкіри);

· ксенотрансплантація (пересадка шкіри тканини – свині або синтетичної шкіри – комбутек, сиспудерм);

- остаточна – аутодермопластика (пересадка власної шкіри). Розрізняють такі види аутодермопластики:

· вільна (пересадка тонкого – 0,1-0,4 мм шкірного лоску та взятого дерматомом на неушкоджених неактивних ділянках тіла. Лоскут можна перфорувати (лоскут-сито), розтягти і закрити опікові рани, площа яких в 2-3 рази і більше разів перевищує площу взятого трансплантата;

· невільна (закриття опікової рани викроєним поряд шкірно-підшкірним лоскутом без втрати його зв’язку з донорською основою) – використовують при глибоких опіках черепа, ділянки суглобів, кісток із оголеними сухожилками;

· застосування суспензії власних епітеліальних клітин, вирощених на живильному середовищі.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 449 | Нарушение авторских прав