КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ
ВСТУП
За останні роки в Україні, як і в більшості розвинутих країн, спостерігається ріст захворюваності на гострі отруєння. За даними Всесвітньої Федерації Токсикологічних Центрів у світі відбувається формування негативної токсичної ситуації, яка обумовлена ростом числа отруєнь, зареєстрованих у всіх країнах світу. Близько 5 % від числа всіх звернень за невідкладною медичною допомогою у дорослих зв'язано з гострими отруєннями і, від 2-5% - з отруєннями у дітей.
Проблема впливу на організм людини токсичних речовин на початку XXI сторіччя набула особливої актуальності в результаті бурхливого розвитку хімічної індустрії і її галузей, що привело до накопичення в навколишньому середовищі різноманітних хімічних речовин, кількість яких складає більше 10 млн. Близько 100 тис. з них використовується в побуті у вигляді харчових домішок, лікувальних препаратів, пестицидів, препаратів побутової хімії, косметичних засобів. Накопичення потенційно токсичних речовин у сфері життєдіяльності людини привело до того, що більш ніж 500 з них виявляються найбільш частою причиною гострих отруєнь. За даними статистики Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щорічно гострі отруєння забирають життя більше 250 тисяч людей (4.3 на 100 тис. населення) і входять до числа 10 провідних причин смерті.
Епідеміологічні показники гострих отруєнь коливаються в межах від 25 до 40 випадків на 10 тис. населення. При цьому хворі з гострими отруєннями складають біля 15-20 % від загального числа пацієнтів, які щорічно госпіталізуються унаслідок виникнення невідкладних станів. В країнах Західної Європи з приводу гострого отруєння госпіталізується в 2 рази більше хворих, ніж в результаті інфаркту міокарду, а показники летальності у цієї категорії хворих перевищують такі у пацієнтів з інфекційними захворюваннями і при катастрофах на транспорті. Результати статистичних аналізів констатують збільшення частоти виникнення гострих отруєнь за останні десятиліття. Значний вплив на цей показник мають надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, де в ролі ушкоджувального чинника виступають хімічні речовини, і кількість яких зростає з року в рік. Спостерігається також збільшення побутових (випадкових, суїциїдальних) і кримінальних випадків отруєнь з використанням хімічних речовин.
Збільшення випадків гострих отруєнь хімічної етіології, динаміка кількісних і якісних показників в структурі отруєнь, збільшення кількості техногенних катастроф і протиправних дій, зв'язаних з використанням хімічних речовин, віддзеркалилося на статистичній групі “Травми і отруєння”, яка займає лідируючі позиції за показниками поширеності, захворюваності і летальності.
Важливим аспектом надання токсикологічної допомоги населенню є реалізація на терені держави єдиної сучасної ідеології підходу до лікування гострих отруєнь, яка викладена у медичних протоколах з токсикології у багатьох розвинутих країнах світу. Саме розробка такого інструменту та його втілення в клінічну практику дозволяє ефективно використовувати лікувальні заходи при наданні медичної допомоги, зменшити кількість помилок медичних працівників при лікуванні гострих отруєнь що викликані різними токсичними речовинами, та підвищити ефективність лікування в цілому.
У межах діяльності Міжнародної програми з хімічної безпеки (МПХБ) ВООЗ експертами з токсикології було розроблено “Список антидотів”, що рекомендуються до використання при виникненні готрих отруєнь.Список був підготовлений групою експертів з метою класифікації антидотів і супутніх лікарських засобів відповідно до їх реальної клінічної ефективності і термінів застосування. Весь перелік лікарських засобів було систематизовано у 4 групи:
Група 1 - 48 антидотів, застосування яких відтворює позитивний вплив на перебіг гострих отруєнь.
Група II - 12 речовин, які доцільно застосовувати для попередження усмоктування отрут, а також для прискорення їхньої елімінації із шлунково-кишкового тракту, чи забезпечення симптоматичного лікування.
Група III - 19 терапевтичних засобів, що створюють позитивний фон при лікуванні гострих отруєнь.
Група IV - 23 антидотів і супутніх терапевтичних речовин, що застаріли і застосування яких на сучасному етапі не рекомендується внаслідок їхньої недостатньої ефективності.
Класифікація антидотів I групи заснована, у першу чергу, на критеріях терміновості їхнього застосування, які є наступними:
а) необхідне застосування негайно (протягом перших 30 хв. із моменту виникнення отруєння);
в) необхідне застосування в перші 2 год.;
с) необхідне застосування в перші 6 год..
Цей список став широко відомим, що сприяло застосуванню антидотів у багатьох країнах світу, а також підвищенню інформованості лікарів щодо реальної ефективності антидотних препаратів у клінічній практиці.
Саме з урахуванням сучасних підходів лікування гострих отруєнь з використанням ефективних антидотів та інших лікарських засобів, що позитивно впливають на перебіг хімічної травми у людини та рекомендовані до застосування МПХБ ВООЗ, й були розроблені Протоколи надання медичної допомоги при гострих отруєннях в Україні. Проте слід зауважити, що станом на 01.08.2009 р. в Україні ще не зареєстровані деякі лікарські засоби антидотної терапії, що застосовуються при гострих отруєннях в інших країнах та рекомендовані МПХБ ВООЗ. Ці засоби антидотної терапії у Протоколах надання медичної допомоги при гострих отруєннях позначено (*), що свідчить про можливість їх застосування лише за умови їх реєстрації в Україні (ст..9 Закону України «Про лікарські засоби.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
20.10.2010 №897
КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1134 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |
|