АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ

Прочитайте:
  1. Анафілактичний шок. Патогенез, клінічні варіанти перебігу, невідкладна допомога.
  2. Аномалії конституції. Лімфатико-гіпопластичний і нервово-артритичний діатез. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  3. Аскаридоз. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика.
  4. Відповіді на клінічні задачі
  5. Гіпокальціємічний синдром. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  6. Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  7. Ентеробіоз. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика.
  8. Клінічні задачі для самопідготовки
  9. Клінічні задачі для самопідготовки
  10. Клінічні задачі для самопідготовки

ВСТУП

 

За останні роки в Україні, як і в більшості розвинутих країн, спостерігається ріст захворюваності на гострі отруєння. За даними Всесвітньої Федерації Токсикологічних Центрів у світі відбувається формування негативної токсичної ситуації, яка обумовлена ростом числа отруєнь, зареєстрованих у всіх країнах світу. Близько 5 % від числа всіх звернень за невідкладною медичною допомогою у дорослих зв'язано з гострими отруєннями і, від 2-5% - з отруєннями у дітей.

Проблема впливу на організм людини токсичних речовин на початку XXI сторіччя набула особливої актуальності в результаті бурхливого розвитку хімічної індустрії і її галузей, що привело до накопичення в навколишньому середовищі різноманітних хімічних речовин, кількість яких складає більше 10 млн. Близько 100 тис. з них використовується в побуті у вигляді харчових домішок, лікувальних препаратів, пестицидів, препаратів побутової хімії, косметичних засобів. Накопичення потенційно токсичних речовин у сфері життєдіяльності людини привело до того, що більш ніж 500 з них виявляються найбільш частою причиною гострих отруєнь. За даними статистики Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щорічно гострі отруєння забирають життя більше 250 тисяч людей (4.3 на 100 тис. населення) і входять до числа 10 провідних причин смерті.

Епідеміологічні показники гострих отруєнь коливаються в межах від 25 до 40 випадків на 10 тис. населення. При цьому хворі з гострими отруєннями складають біля 15-20 % від загального числа пацієнтів, які щорічно госпіталізуються унаслідок виникнення невідкладних станів. В країнах Західної Європи з приводу гострого отруєння госпіталізується в 2 рази більше хворих, ніж в результаті інфаркту міокарду, а показники летальності у цієї категорії хворих перевищують такі у пацієнтів з інфекційними захворюваннями і при катастрофах на транспорті. Результати статистичних аналізів констатують збільшення частоти виникнення гострих отруєнь за останні десятиліття. Значний вплив на цей показник мають надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, де в ролі ушкоджувального чинника виступають хімічні речовини, і кількість яких зростає з року в рік. Спостерігається також збільшення побутових (випадкових, суїциїдальних) і кримінальних випадків отруєнь з використанням хімічних речовин.

Збільшення випадків гострих отруєнь хімічної етіології, динаміка кількісних і якісних показників в структурі отруєнь, збільшення кількості техногенних катастроф і протиправних дій, зв'язаних з використанням хімічних речовин, віддзеркалилося на статистичній групі “Травми і отруєння”, яка займає лідируючі позиції за показниками поширеності, захворюваності і летальності.

Важливим аспектом надання токсикологічної допомоги населенню є реалізація на терені держави єдиної сучасної ідеології підходу до лікування гострих отруєнь, яка викладена у медичних протоколах з токсикології у багатьох розвинутих країнах світу. Саме розробка такого інструменту та його втілення в клінічну практику дозволяє ефективно використовувати лікувальні заходи при наданні медичної допомоги, зменшити кількість помилок медичних працівників при лікуванні гострих отруєнь що викликані різними токсичними речовинами, та підвищити ефективність лікування в цілому.

У межах діяльності Міжнародної програми з хімічної безпеки (МПХБ) ВООЗ експертами з токсикології було розроблено “Список антидотів”, що рекомендуються до використання при виникненні готрих отруєнь.Список був підготовлений групою експертів з метою класифікації антидотів і супутніх лікарських засобів відповідно до їх реальної клінічної ефективності і термінів застосування. Весь перелік лікарських засобів було систематизовано у 4 групи:

Група 1 - 48 антидотів, застосування яких відтворює позитивний вплив на перебіг гострих отруєнь.

Група II - 12 речовин, які доцільно застосовувати для попередження усмоктування отрут, а також для прискорення їхньої елімінації із шлунково-кишкового тракту, чи забезпечення симптоматичного лікування.

Група III - 19 терапевтичних засобів, що створюють позитивний фон при лікуванні гострих отруєнь.

Група IV - 23 антидотів і супутніх терапевтичних речовин, що застаріли і застосування яких на сучасному етапі не рекомендується внаслідок їхньої недостатньої ефективності.

Класифікація антидотів I групи заснована, у першу чергу, на критеріях терміновості їхнього застосування, які є наступними:

а) необхідне застосування негайно (протягом перших 30 хв. із моменту виникнення отруєння);

в) необхідне застосування в перші 2 год.;

с) необхідне застосування в перші 6 год..

Цей список став широко відомим, що сприяло застосуванню антидотів у багатьох країнах світу, а також підвищенню інформованості лікарів щодо реальної ефективності антидотних препаратів у клінічній практиці.

Саме з урахуванням сучасних підходів лікування гострих отруєнь з використанням ефективних антидотів та інших лікарських засобів, що позитивно впливають на перебіг хімічної травми у людини та рекомендовані до застосування МПХБ ВООЗ, й були розроблені Протоколи надання медичної допомоги при гострих отруєннях в Україні. Проте слід зауважити, що станом на 01.08.2009 р. в Україні ще не зареєстровані деякі лікарські засоби антидотної терапії, що застосовуються при гострих отруєннях в інших країнах та рекомендовані МПХБ ВООЗ. Ці засоби антидотної терапії у Протоколах надання медичної допомоги при гострих отруєннях позначено (*), що свідчить про можливість їх застосування лише за умови їх реєстрації в Україні (ст..9 Закону України «Про лікарські засоби.

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

20.10.2010 №897

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1065 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)