АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ

ВСТУП

За останні роки в Україні, як і в більшості розвинутих країн, спостерігається ріст захворюваності на гострі отруєння. За даними Всесвітньої Федерації Токсикологічних Центрів у світі відбувається формування негативної токсичної ситуації, яка обумовлена ростом числа отруєнь, зареєстрованих у всіх країнах світу. Близько 5 % від числа всіх звернень за невідкладною медичною допомогою у дорослих зв'язано з гострими отруєннями і, від 2-5% - з отруєннями у дітей.

Проблема впливу на організм людини токсичних речовин на початку XXI сторіччя набула особливої актуальності в результаті бурхливого розвитку хімічної індустрії і її галузей, що привело до накопичення в навколишньому середовищі різноманітних хімічних речовин, кількість яких складає більше 10 млн. Близько 100 тис. з них використовується в побуті у вигляді харчових домішок, лікувальних препаратів, пестицидів, препаратів побутової хімії, косметичних засобів. Накопичення потенційно токсичних речовин у сфері життєдіяльності людини привело до того, що більш ніж 500 з них виявляються найбільш частою причиною гострих отруєнь. За даними статистики Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щорічно гострі отруєння забирають життя більше 250 тисяч людей (4.3 на 100 тис. населення) і входять до числа 10 провідних причин смерті.

Епідеміологічні показники гострих отруєнь коливаються в межах від 25 до 40 випадків на 10 тис. населення. При цьому хворі з гострими отруєннями складають біля 15-20 % від загального числа пацієнтів, які щорічно госпіталізуються унаслідок виникнення невідкладних станів. В країнах Західної Європи з приводу гострого отруєння госпіталізується в 2 рази більше хворих, ніж в результаті інфаркту міокарду, а показники летальності у цієї категорії хворих перевищують такі у пацієнтів з інфекційними захворюваннями і при катастрофах на транспорті. Результати статистичних аналізів констатують збільшення частоти виникнення гострих отруєнь за останні десятиліття. Значний вплив на цей показник мають надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, де в ролі ушкоджувального чинника виступають хімічні речовини, і кількість яких зростає з року в рік. Спостерігається також збільшення побутових (випадкових, суїциїдальних) і кримінальних випадків отруєнь з використанням хімічних речовин.

Збільшення випадків гострих отруєнь хімічної етіології, динаміка кількісних і якісних показників в структурі отруєнь, збільшення кількості техногенних катастроф і протиправних дій, зв'язаних з використанням хімічних речовин, віддзеркалилося на статистичній групі “Травми і отруєння”, яка займає лідируючі позиції за показниками поширеності, захворюваності і летальності.

Важливим аспектом надання токсикологічної допомоги населенню є реалізація на терені держави єдиної сучасної ідеології підходу до лікування гострих отруєнь, яка викладена у медичних протоколах з токсикології у багатьох розвинутих країнах світу. Саме розробка такого інструменту та його втілення в клінічну практику дозволяє ефективно використовувати лікувальні заходи при наданні медичної допомоги, зменшити кількість помилок медичних працівників при лікуванні гострих отруєнь що викликані різними токсичними речовинами, та підвищити ефективність лікування в цілому.

У межах діяльності Міжнародної програми з хімічної безпеки (МПХБ) ВООЗ експертами з токсикології було розроблено “Список антидотів”, що рекомендуються до використання при виникненні готрих отруєнь.Список був підготовлений групою експертів з метою класифікації антидотів і супутніх лікарських засобів відповідно до їх реальної клінічної ефективності і термінів застосування. Весь перелік лікарських засобів було систематизовано у 4 групи:

Група 1 - 48 антидотів, застосування яких відтворює позитивний вплив на перебіг гострих отруєнь.

Група II - 12 речовин, які доцільно застосовувати для попередження усмоктування отрут, а також для прискорення їхньої елімінації із шлунково-кишкового тракту, чи забезпечення симптоматичного лікування.

Група III - 19 терапевтичних засобів, що створюють позитивний фон при лікуванні гострих отруєнь.

Група IV - 23 антидотів і супутніх терапевтичних речовин, що застаріли і застосування яких на сучасному етапі не рекомендується внаслідок їхньої недостатньої ефективності.

Класифікація антидотів I групи заснована, у першу чергу, на критеріях терміновості їхнього застосування, які є наступними:

а) необхідне застосування негайно (протягом перших 30 хв. із моменту виникнення отруєння);

в) необхідне застосування в перші 2 год.;

с) необхідне застосування в перші 6 год..

Цей список став широко відомим, що сприяло застосуванню антидотів у багатьох країнах світу, а також підвищенню інформованості лікарів щодо реальної ефективності антидотних препаратів у клінічній практиці.

Саме з урахуванням сучасних підходів лікування гострих отруєнь з використанням ефективних антидотів та інших лікарських засобів, що позитивно впливають на перебіг хімічної травми у людини та рекомендовані до застосування МПХБ ВООЗ, й були розроблені Протоколи надання медичної допомоги при гострих отруєннях в Україні. Проте слід зауважити, що станом на 01.08.2009 р. в Україні ще не зареєстровані деякі лікарські засоби антидотної терапії, що застосовуються при гострих отруєннях в інших країнах та рекомендовані МПХБ ВООЗ. Ці засоби антидотної терапії у Протоколах надання медичної допомоги при гострих отруєннях позначено (*), що свідчить про можливість їх застосування лише за умови їх реєстрації в Україні (ст..9 Закону України «Про лікарські засоби.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

20.10.2010 №897

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1129 | Нарушение авторских прав