|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ПРОТОКОЛ №35. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ ЛУГАМИ (МКХ 10: Т54)
| Розділ терапії
| Компонент терапії / ступінь важкості отруєння
| | Легка
| Середня
| Важка
| | Антидотна терапія
| Для інактивації отрути в шлунку (варіанти вибору та/або поєднання):
ü яєчні білки, молоко (мають буферні властивості, при реакціях взаємодії з розчинами кислот не виділяють СО2);
ü рослинне масло (луг перетворюється в мило).
Для інактивації отрути на уражених ділянках шкіри:
ü при опіках їдкими лугами:
Þ 8 % розчин оцтової кислоти;
Þ 4 % розчин борної кислоти;
Þ 1 % розчин лимонної кислоти.
ü при опіку аміаком – омивання керосином, спиртом.
Примітка:обмивання водою протипоказано, тому що приводить до самозапалювання!
ü при опіку аніліном – омивання 5 % розчин оцтової кислоти, після промивання водою з милом.
Примітка:не обробляти алкоголем!
ü при опіку фенолами - омивання етиловим спиртом.
| | Заходи щодо видалення отрути, яка не всмокталося
| Санація шлунку.
Примітка: при отруєнні лугами промивання шлунку протипоказане.
Обробка уражених ділянок шкіри:
ü обмивання проточною водою;
ü 5 % розчин оцтової кислоти;
ü 1 % розчини винних, лимонної кислот, глютамінова кислота (запропоновані для промивання шлунка, наступного вживання усередину);
ü мазь гідрокортизонова (Гідрокортизон);
ü гель Лідокаїновий (Лідокаїн);
ü мазь із антибіотиком.
Обробка очей:
ü промивання очей 0.9 % розчином NaCl;
ü проточною водою;
ü закапати в очі Тетракаїн*.
| | Заходи щодо видалення отрути, яка всмокталася у кров’яне русло
| Консервативні методи детоксикації:
ü Ентеральне водне навантаження:
Þ ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;
Þ після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально;
ü Стимуляція діурезу салуретиками у вікових дозах.
| Консервативні методи детоксикації:
ü Парентеральне водне навантаження:
Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;
Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально.
ü Стимуляція діурезу:
Þ салуретики (фуросемід).
| Консервативні методи детоксикації:
ü Парентеральне водне навантаження:
Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;
Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально.
ü Стимуляція діурезу:
Þ осмотичні діуретики (сечовина, манітол) - використовувати тільки під контролем рівню осмолярності плазми крові;
Þ салуретики (фуросемід).
Екстракорпоральні методи детоксикації:
ü перитонеальний діаліз;
ü гемодіаліз.
| Примітка: * - фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
20.10.2010 №897
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 612 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |
|
