АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОТОКОЛ №47. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ РОСЛИНАМИ, ЩО МІСТЯТЬ ОТРУТИ ЗАГАЛЬТОКСИЧНОЇ ДІЇ (МКХ 10: Т62)

Прочитайте:
  1. VIII. ПРОТОКОЛ СОГЛАСОВАНИЯ МЕЖДУ ДИСЦИПЛИНАМИ, ВХОДЯЩИМИ В МОДУЛЬ «АКУШЕРСТВО И ГИНЕКОЛОГИЯ (ОВП)»
  2. Антибактеріальна терапія НП
  3. АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ.
  4. Антидотна (фармакологічна) терапія
  5. Базисна терапія хворих на МВ
  6. Базисна терапія.
  7. Види отруєнь
  8. Дезінтоксикаційна терапія
  9. Дієтотерапія
  10. Дієтотерапія
Розділ терапії Компонент терапії / ступінь важкості отруєння
Легка Середня Важка
Антидотна терапія Для інактивації отрути в шлунку (варіанти вибору та/або поєднання): ü вугілля активоване у дозі 1 г/кг; ü танін* (0.1-0.2 % розчин); ü розчин пермaнгaнaту калію (1:2000); ü Цитрат магнію* 5-10 % розчин; ü Сульфат магнію 10 % розчин.
Заходи щодо видалення отрути, яка не всмокталося Санація шлунку. ü попереднє спорожнювання шлунка перед санацією; ü обсяг рідини для разового введення повинен відповідати віку потерпілого (див. додатки); ü сумарний обсяг рідини для промивання шлунка повинен відповідати розрахунку 0.5-1.0 л на рік життя, але не більше 8-10 л; ü для промивання шлунка використовують: Þ гіперосмолярний (5 %) водяний розчин NaCL; Þ розчин пермaнгaнaту калію (1:2000). ü після промивання, у шлунок необхідно ввести (варіанти вибору та/або поєднання): Þ глина біла; Þ крохмаль; Þ вугілля активоване у дозі 1 г/кг. Þ слизові відвари - рисовий, вівсяний (до 200 мл); Þ молоко; Þ танін* (0.1-0.2 % розчин); Þ яєчні білки (12 білків на 1 л молока); Þ Цитрат магнію* 5-10 % розчин (p/os, кожних 4-6 годин, до одержання ефекту) у дозі: · у віці 2-5 років - 20-50 мл; · у віці 6-12 років - 100-150 мл; · середня добова доза для дітей - 200-300 мл. Þ Сульфат магнію 10 % розчин (p/os, кожних 4-6 годин, до одержання ефекту) у дозі: · у віці 2-5 років - 2-5 г; · у віці 6-12 років - 5-10 г; · середня добова доза для дітей - 10-30 г. Повторні санації кишечнику гіперосмолярним водним розчином через кожні 8 годин, протягом першої доби від моменту госпіталізації пацієнта. Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (варіанти вибору): ü Гідрогель метилкремнієвої кислоти; ü вугілля активоване в дозі: · для дорослих: по 50-100 г кожні 4-6 год.; · для дітей до 1 року: 1 г/кг, кожні 4-6 год.; · для дітей 1-12 років: 25 г, болюсно, кожні 4-6 год.. ü інші ентеросорбенти.
Заходи щодо видалення отрути, яка всмокталася у кров’яне русло Консервативні методи детоксикації: ü Ентеральне водне навантаження: Þ ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально; Þ стимуляція діурезу салуретиками у вікових дозах. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (табл.), p/os, у дозі: · дорослим - по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,1 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капс., 2-3 рази на доб., p/os; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.   Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ салуретики (фуросемід). Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: ► по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); ► по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день, p/os; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день, p/os; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день, p/os; ► 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання. Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ осмотичні діуретики (сечовина, манітол) - використовувати тільки під контролем рівню осмолярності плазми крові; Þ салуретики (фуросемід). Екстракорпоральні методи детоксикації: ü операція заміщення крові; ü плазмаферез і плазмообмін; ü гемосорбція; ü плазмасорбція; ü перитонеальний діаліз; ü гемодіаліз; ü ультрафільтрація; ü гемофільтрація; ü гемодіафільтрація. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; · доза підтримки - 0.7 мл/кг 6 разів на доб. протягом 4-5 днів. Þ Ацетилцистеїн в/в, у дозі: · 150 мг/кг протягом 15 хв.. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год.; потім 100 мг/кг протягом 16 год.; · доза навантаження 140 мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год. ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); · дітям: 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ 10 % розчин Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі 5-10 мл, в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

Примітка: * - фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

20.10.2010 №897


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 593 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)