АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Види отруєнь

Реальна небезпека хімічного отруєння проявляється у впливі шкідливих і отруйних речовин на людей, тварин і середовище проживання. Отруєння як захворювання хімічної етіології, тобто викликане хімічними причинами, відбувається в різних умовах: на виробництві, в побуті, при лікуванні інших захворювань і т.д. Для встановлення точного діагнозу і призначення способів лікування отруєнь необхідно як можна швидше визначити характер отруєння і причину, що викликала його. В основі класифікації отруєнь лежать три провідні принципи: етіопатогенетичний, клінічний і нозологічний.

I. Етіопатогенетичний принцип класифікації поділяє отруєння:

а) за причиною розвитку - на випадкові і навмисні;

б) за умовами (місцем) розвитку - на виробничі, побутові та ятрогенні (лікарські);

в) за шляхом надходження отрути - на пероральні (через рот), інгаляційні (через дихальні шляхи) і перкутанні (нашкірні).

II. Клінічний принцип класифікації виділяє отруєння:

а) за особливостями клінічного перебігу;

б) за важкістю захворювання;

в) за наявністю ускладнень;

г) за результатами захворювань і т.д.

III. Нозологічний принцип класифікації характеризує отруєння за назвами окремих отрут, їх груп або класів.

Випадкові отруєння розвиваються незалежно від волі постраждалого з різних причин:

- Внаслідок самолікування і передозування лікарських засобів, наприклад знеболюючих при больовому синдромі або снодійних при безсонні;

- В результаті помилкового прийому одних лік замість інших;

- При прийомі всередину засоби для зовнішнього застосування при алкогольній інтоксикації;

- При нещасних випадках (вибух, витік отруйної речовини, пошкодження тари і т.д.) на хімічному виробництві, на залізничному транспорті при перевезеннях небезпечних вантажів, в побуті, наприклад при пожежі або при застосуванні харчових добавок.

Серед випадкових отруєнь значне місце займають побутові отруєння. В даний час близько 60 тис. хімікатів різного складу і призначення використовується в побуті. Тільки харчових добавок застосовується близько 5500 найменувань. У цю групу входять консерванти, антиокисники, барвники, текстуратори, підсилювачі смаку, розпушувачі та ін Найбільше число випадкових отруєнь в побуті припадає на оцтову есенцію, алкоголь і його сурогати, етиленгліколь і ін.

Навмисні отруєння пов'язані з усвідомленим застосуванням токсичної речовини з метою самогубства (суїцидальні отруєння) або вбивства (кримінальні отруєння). В останньому випадку можливі і несмертельні отруєння внаслідок застосування отрут для створення у потерпілого безпорадного стану (з метою пограбування, згвалтування і т.д.).

Суїцидальні отруєння можуть носити демонстративний характер, коли постраждалий насправді не переслідував мети самогубства, а лише симулював його. Відомо, що 10-15% всіх суїцидальних отруєнь здійснюють психічно хворі люди. Такі отруєння представляють собою складну соціально-психіатричну проблему в усьому світі.

«Поліцейські» отруєння пов'язані із застосуванням токсичних речовин (наприклад, сльозогінного газу) для розгону демонстрацій, а в військових цілях - з застосуванням бойових отруйних речовин в якості хімічної зброї.

Отруєння розрізняються за конкретними умовами (місцями) їх виникнення.

Виробничі (професійні) отруєння можуть мати місце на різних хімічних підприємствах, в яких виробляються, використовуються або досліджуються шкідливі речовини. Впливу ОР піддаються особи, які працюють з ними. У результаті порушення правил техніки безпеки, а також при технічних аваріях, руйнуванні ємкостей, в яких зберігаються або транспортуються токсичні речовини, персонал може отримати хронічні і гострі отруєння.

Ятрогенні, або лікарські, отруєння виникають в медичних установах при помилці медичного персоналу в дозуванні, виді або способі введення лікарських засобів.

Ідентифікація отруєнь за шляху надходження хімічної речовини в організм багато в чому визначає заходи першої допомоги при даному конкретному отруєнні. Серед побутових отруєнь широко розповсюдженні пероральні, які пов'язані з надходженням отрут через рот. До цієї категорії належить велика група харчових отруєнь, коли отрута потрапляє в організм разом з їжею. Серед виробничих отрут частіше зустрічаються інгаляційні, що настають при вдиханні токсичних речовин, які знаходяться в навколишньому повітрі. Крім того, зустрічаються перкутанні (нашкірні) отруєння - проникнення токсичних речовин через незахищені шкірні покриви. Ін'єкційні отруєння спостерігаються при парентеральному введенні отрути, наприклад при укусах змій і комах. Порожнинні отруєння відбуваються при попаданні отрути в різні порожнини організму: пряму кишку, зовнішній слуховий прохід.

Класифікація отруєнь за клінічним принципом передбачає, насамперед, врахування особливостей їх клінічного перебігу. Гострі отруєння розвиваються при одномоментному (разовому) надходження в організм токсичної дози речовини і характеризуються раптовим початком і вираженими специфічними симптомами. Гострі отруєння можна розглядати як «хімічну травму», що розвивається внаслідок попадання в організм токсичної дози чужорідної речовини. Відповідна реакція організму пов'язана зі специфічним впливом на організм отруйної речовини і відноситься до токсикогенного ефекту «хімічної травми». Цей ефект носить характер патогенної реакції і найбільш яскраво проявляється в першій клінічній стадії гострих отруєнь токсикогенній, коли токсичний агент перебуває в організмі в дозі, здатній викликати специфічну дію. Одночасно можуть включатися патологічні механізми, позбавлені «хімічної» специфічності; при цьому отруйна речовина відіграє роль пускового фактора. Прикладами є гіпофізарно-адреналова реакція (стрес-реакція), «централізація кровообігу», коагулопатія й інші зміни, які відносяться до соматогенного ефекту «хімічної травми» і носять спочатку характер захисних реакцій. Вони найбільш яскраво помітні в другій клінічній стадії гострих отруєнь - соматогенній, що наступає після видалення або руйнування токсичного агента у вигляді ускладнень, що виявляються у пошкодженні структури і функцій різних органів і систем організму. Таким чином, загальний токсичний ефект є результатом специфічної токсичної дії отруйної речовини і неспецифічних реакцій організму - соматогенної дії.

При «хімічній травмі» завжди проявляється поєднання патогенних і захисних реакцій організму, які на різних етапах захворювання можуть змінювати свої роль і значення.

Хронічні отруєння обумовлені тривалим, часто переривчастим, надходженням отрут в малих (субтоксичних) дозах. Захворювання починається з появи мало специфічних симптомів, пов'язаних з первинним порушенням функцій переважно нервової та ендокринної систем. Виділяють і більш рідкісні за своєю поширеністю підгострі отруєння, коли при одноразовому надходженні отрути в організм клінічний розвиток отруєння протікає дуже повільно і викликає тривалий розлад здоров'я. Цей вид отруєнь зазвичай розглядають разом з гострими отруєннями, які близькі до них за патогенезом і симптоматиці.

За ступенем тяжкості отруєння поділяються на легкі, середньої тяжкості, вкрай важкі і смертельні, які прямо залежать від вираженості клінічної симптоматики і меншою мірою від величини отриманої дози. Відомо, що розвиток ускладнень (пневмонія, гостра ниркова або печінкова недостатність і т.д.) значно погіршують прогноз будь-якого захворювання, тому ускладнені отруєння звичайно відносяться до категорії тяжких.

Нозологічні форми отруєнь засновані на впливі конкретних хімічних речовин (наприклад, отруєння метанолом, чадним газом, миш'яком і т.д.) або груп речовин (наприклад, отруєння снодійними засобами, кислотами, лугами тощо).

Іноді користуються найменуваннями цілого класу речовин, об'єднаних спільністю їх застосування (отруєння отрутохімікатами, лікарськими речовинами і т.д.) або походження (отруєння рослинними, тваринними і синтетичними отрутами). У цих випадках використовується не нозологічна, а видова класифікація отруєнь, необхідна для систематизації численних нозологічних форм захворювань хімічної етіології (хімічного походження).

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1706 | Нарушение авторских прав