 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Коергізм ксенобіотиків
У реальних умовах людина і тварини нерідко піддаються впливу кількох речовин. При цьому більшість сполук, діючи в достатній дозі, змінюють стан організму так, що наступний контакт з іншими ксенобіотиками призводить до формування ефектів, що якісно і кількісно відрізняються від спричинених ними спочатку. Наприклад, тільки один повторний прийом хлорорганічного інсектициду алдрину мишами призводить до істотної зміни їх чутливості до фосфорорганічних інсектицидів. Для позначення всіх форм ефектів, що розвиваються при спільній дії хімічних речовин незалежно від їх будови і виду біологічної системи на яку впливають, використовують термін коергізм. Прояв коергізму можливий як внаслідок одномоментної (комбінації), так і послідовної (сукцесія) дії речовин. Прояв коергізму за показниками якості та інтенсивності токсичних ефектів речовин, що розвиваються, А і В можна представити у формі трьох основних типів: адитивний синергізм (сумація), потенціюючий синергізм (потенціювання), антагонізм (табл. 2.4). Токсикокінетичні механізми коергізму. Концентрація речовин в тканинах пропорційна вмісту її у крові і визначається співвідношенням швидкостей надходження і відтоку. У цьому зв'язку речовина В може впливати на токсикокінетику речовини А кількома способами: - Змінювати абсорбцію речовини А внаслідок модифікації проникності біологічних бар'єрів в органі (тканини); - Вступати в хімічну або фізико-хімічну взаємодію з речовиною А, що призведе до зміни концентрації кожного з реагентів у внутрішньому середовищі організму (дія ряду антидотів засноване на цьому принципі); - Витісняти речовину А із зв'язку з транспортними білками плазми крові та збільшувати вміст токсиканту в біосередовищах (витіснення дікумарола із з білка крові фенілбутазоном); - Змінювати швидкість і характер елімінації шляхом впливу на біотрансформацію речовини А (індукція мікросомальних ферментів, призначення сечогінних засобів). Деякі ксенобіотики можуть збільшувати активність ферментів, які беруть участь у біотрансформації інших чужорідних з'єднань, тобто виступати в ролі індукторів. Як правило, до числа індукторів відносяться речовини з різною будовою, але розчинні переважно в ліпідах і мають великий період напіввиведеня. Наприклад, етанол значно уповільнює біоперетворення метанолу в організмі, що дозволяє використовувати його як антидот метанолу.
Таблиця 2.4 Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 933 | Нарушение авторских прав |