АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РОЗДІЛ 8 ДЕТОКСИКАЦІЯ ОРГАНІЗМУ

Прочитайте:
  1. АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМУ МАТЕРІ ДО ВАГІТНОСТІ
  2. Анатомія і фізіологія дитячого організму
  3. Виведення радіонуклідів з організму
  4. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
  5. Вилучення вірусів з організму людини та тварин
  6. ГОТОВНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО ПОЛОГІВ
  7. З точки зору судової медицини, смерть людини розглядається як смерть цілого організму, що експерт зобов'язаний констатувати на місці події.
  8. ЗАХОДИ З ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ НА ШПИТАЛЬНОМУ ЕТАПІ.
  9. ЗАХОДИ СТОСОВНО СПРИЙНЯТЛИВОГО ОРГАНІЗМУ
  10. Лекція 2. Сучасні відомості про будову організму; методи дослідження в анатомії

Детоксикацією називають хімічні перетворення, в результаті яких отруйні або сторонні для організму речовини (ксенобіотики), що надходять із зовнішнього середовища (їжа, повітря, вода і т.д.) або утворюються в процесі метаболізму, переводяться в нешкідливі продукти і виводяться з організму. Природна детоксикація відбувається в основному в печінці і до деякої міри в нирках. Хімічні реакції, які каталізуються ферментами і відбуваються під дією інших агентів, в результаті яких шкідливі речовини видаляються з організму, можна поділити на кілька типів, з яких чотири є основними: реакції окислення, відновлення, гідролізу і синтезу.

Реакції окислення відбуваються у всіх тканинах організму під дією кисню, переносником якого є гемоглобін крові, а також за рахунок кисню, що виділяється при розпаді пероксидних сполук. Велику роль в процесах окислення відіграють і інші оксиданти, наприклад радикали. Типовим прикладом є окислення бензолу за схемою:

бензол → фенол → гідрохінон + пирокатехин → муконовой кислота

ароматичні та аліфатичні спирти окислюються до кислот:

фенілпропанол → фенілпропанова кислота → бензойна кислота.

Кофеїн окислюється, мабуть, в метильовану сечову кислоту. Метальні групи вуглеводнів легко окислюються в карбоксильні; первинні алкоголі і альдегіди є при цьому проміжними продуктами:

R-СН3 → R-СН2ОН → R-СОН → R-СООН.

З процесами окислення найчастіше пов'язаний і так званий летальний синтез. Відомо, що такі отрути, як метанол, етиленгліколь, анілін і багато інших, окислюються в організмі до метаболітів, за токсичністю перевершують своїх попередників. Наприклад, формальдегід токсичніший метанолу.

Ферменти типу оксидаз мають дуже велике значення для організму, так як безпосередньо беруть участь у використанні молекулярного кисню. Так, пероксидаза розкладає пероксид водню до води і кисню:

2О2 → 2Н2О + О2.

Пероксидаза дає можливість організму використовувати пероксид дню як агента-окислювача. Крім того, в результаті розкладання Н2О2 зменшується можливість утворення в організмі інших шкідливих пероксидних сполук і радикалів.

Реакції відновлення характерні для ароматичних нітросполук. Наприклад, пікринова кислота (2,4,6-тринітрофенолу) відновлюється до пікрамінової кислот (2,6-динитро-4-аминофенол).

Реакції гідролізу беруть участь в процесах гідролізу ОР, що потрапили в організм; активну участь в них беруть гідролази (естерази), які каталізують гідроліз ефірів карбонових кислот, і аліестерази, що каналізують гідроліз аліфатичних спиртів. Арилестерази каталізують гідроліз фенолів та їх похідних. Холінесгераза гідролізує ацетилхолін.

В загальному вигляді естерази впливають на ефіри наступним чином:

R-СОО-R' + Н2О → R-СООН + R'ОН.

Гідроліз атропіну, аспірину і прокаїну відбувається також під дією естераз, наприклад:

ацетилсаліцилова кислота (аспірин) → саліцилова кислота → оцтова кислота.

Протеолітичні ферменти (пепсин, трипсин, хімотрипсин, так звані травні ферменти) здійснюють гідроліз пептидного зв'язку -С(О)NH- в білках:

R-С(О)NH-R' + Н2О → R-СООН + R'-NH2.

Реакції синтезу, або утворення при взаємодії з отрутами більш складних, але нетоксичних речовин, або виведення з організму речовин, являється також однією з форм детоксикації. Такі сполуки, як фенол і бензойна кислота, видаляються з організму у вигляді сполук з глюкуриновою кислотою, утворюючи прості і складні ефіри.

Сірчана кислота зв'язує фенол з утворенням ефіру, який виводиться з сечею:

С6Н5ОН + H2SO4 → С6Н5-O-SO3Н + Н2O.

Фенол Фенілсульфат

Амінокислота гліцин взаємодіє своєю аміногрупою з карбоксильною групою, що є у бензольного, фуранового або піридинового кільця, і утворює кислоти, які виводяться з організму з сечею. Саліцилова кислота реагує з гліцином з утворенням саліцилоілгліцину:

гліцин + саліцилова кислота → саліцілоілгліцин + Н2О.

Таким чином, в основі процесів природної детоксикації організму лежать основні хімічні процеси взаємодії отрут з ферментами, білками, вуглеводами та ін.

Видалення токсичних речовин, що надійшли в організм, та продуктів їх розкладу або синтезу інших сполук з їх участю є необхідною умовою припинення дії таких речовин на системи живих істот. Тому так важливі методи прискорення і посилення процесів природної детоксикації організму.

 


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 606 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)