АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РОЗДІЛ 8 ДЕТОКСИКАЦІЯ ОРГАНІЗМУ

Детоксикацією називають хімічні перетворення, в результаті яких отруйні або сторонні для організму речовини (ксенобіотики), що надходять із зовнішнього середовища (їжа, повітря, вода і т.д.) або утворюються в процесі метаболізму, переводяться в нешкідливі продукти і виводяться з організму. Природна детоксикація відбувається в основному в печінці і до деякої міри в нирках. Хімічні реакції, які каталізуються ферментами і відбуваються під дією інших агентів, в результаті яких шкідливі речовини видаляються з організму, можна поділити на кілька типів, з яких чотири є основними: реакції окислення, відновлення, гідролізу і синтезу.

Реакції окислення відбуваються у всіх тканинах організму під дією кисню, переносником якого є гемоглобін крові, а також за рахунок кисню, що виділяється при розпаді пероксидних сполук. Велику роль в процесах окислення відіграють і інші оксиданти, наприклад радикали. Типовим прикладом є окислення бензолу за схемою:

бензол → фенол → гідрохінон + пирокатехин → муконовой кислота

ароматичні та аліфатичні спирти окислюються до кислот:

фенілпропанол → фенілпропанова кислота → бензойна кислота.

Кофеїн окислюється, мабуть, в метильовану сечову кислоту. Метальні групи вуглеводнів легко окислюються в карбоксильні; первинні алкоголі і альдегіди є при цьому проміжними продуктами:

R-СН₃ → R-СН₂ОН → R-СОН → R-СООН.

З процесами окислення найчастіше пов'язаний і так званий летальний синтез. Відомо, що такі отрути, як метанол, етиленгліколь, анілін і багато інших, окислюються в організмі до метаболітів, за токсичністю перевершують своїх попередників. Наприклад, формальдегід токсичніший метанолу.

Ферменти типу оксидаз мають дуже велике значення для організму, так як безпосередньо беруть участь у використанні молекулярного кисню. Так, пероксидаза розкладає пероксид водню до води і кисню:

2Н₂О₂ → 2Н₂О + О₂.

Пероксидаза дає можливість організму використовувати пероксид дню як агента-окислювача. Крім того, в результаті розкладання Н₂О₂ зменшується можливість утворення в організмі інших шкідливих пероксидних сполук і радикалів.

Реакції відновлення характерні для ароматичних нітросполук. Наприклад, пікринова кислота (2,4,6-тринітрофенолу) відновлюється до пікрамінової кислот (2,6-динитро-4-аминофенол).

Реакції гідролізу беруть участь в процесах гідролізу ОР, що потрапили в організм; активну участь в них беруть гідролази (естерази), які каталізують гідроліз ефірів карбонових кислот, і аліестерази, що каналізують гідроліз аліфатичних спиртів. Арилестерази каталізують гідроліз фенолів та їх похідних. Холінесгераза гідролізує ацетилхолін.

В загальному вигляді естерази впливають на ефіри наступним чином:

R-СОО-R' + Н₂О → R-СООН + R'ОН.

Гідроліз атропіну, аспірину і прокаїну відбувається також під дією естераз, наприклад:

ацетилсаліцилова кислота (аспірин) → саліцилова кислота → оцтова кислота.

Протеолітичні ферменти (пепсин, трипсин, хімотрипсин, так звані травні ферменти) здійснюють гідроліз пептидного зв'язку -С(О)NH- в білках:

R-С(О)NH-R' + Н₂О → R-СООН + R'-NH₂.

Реакції синтезу, або утворення при взаємодії з отрутами більш складних, але нетоксичних речовин, або виведення з організму речовин, являється також однією з форм детоксикації. Такі сполуки, як фенол і бензойна кислота, видаляються з організму у вигляді сполук з глюкуриновою кислотою, утворюючи прості і складні ефіри.

Сірчана кислота зв'язує фенол з утворенням ефіру, який виводиться з сечею:

С₆Н₅ОН + H₂SO₄ → С₆Н₅-O-SO₃Н + Н2O.

Фенол Фенілсульфат

Амінокислота гліцин взаємодіє своєю аміногрупою з карбоксильною групою, що є у бензольного, фуранового або піридинового кільця, і утворює кислоти, які виводяться з організму з сечею. Саліцилова кислота реагує з гліцином з утворенням саліцилоілгліцину:

гліцин + саліцилова кислота → саліцілоілгліцин + Н₂О.

Таким чином, в основі процесів природної детоксикації організму лежать основні хімічні процеси взаємодії отрут з ферментами, білками, вуглеводами та ін.

Видалення токсичних речовин, що надійшли в організм, та продуктів їх розкладу або синтезу інших сполук з їх участю є необхідною умовою припинення дії таких речовин на системи живих істот. Тому так важливі методи прискорення і посилення процесів природної детоксикації організму.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 653 | Нарушение авторских прав