АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні напрямки і розділи токсикології

Прочитайте:
  1. VI. Основні етапи заняття
  2. VI. Основні етапи заняття
  3. VI. Основні етапи заняття
  4. VI. Основні етапи заняття
  5. VI. Основні етапи заняття
  6. VI. Основні етапи заняття
  7. VI. Основні етапи занять
  8. Аускультація легень. Основні дихальні шуми
  9. Гіповітаміноз А, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
  10. Гіповітаміноз С, його основні симптоми та функціональні проби діагностики. Фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.

Токсикологія -область медицини, що вивчає фізичні і хімічні властивості отруйних речовин, механізми їх впливу на живі організми, ознаки отруєнь, дістає (вишукує) кошти їх профілактики та лікування, а також форми корисного використання токсичної дії отрут.

Токсичність -здатність хімічної речовини мати шкідливий вплив на організми, яка проявляється тільки при взаємодії з ними. Токсичність-поняття кількісне, при цьому вимірюванню підлягають біологічний ефект, що виявляється в результаті хімічної агресії, і доза (концентрація), в якій той чи інший хімічний агент викликає різної вираженості наслідки.

Отрутою вважається хімічна речовина, яка при зіткненні з організмом в певних умовах середовища проживання і в певній кількості здатна чинити на них шкідливий вплив (аж до їх загибелі). У сучасній літературі як синонім слова часто використовують слова: ксенобіотики, токсикант, біотоксикант, екотоксиканти.

В даний час токсикологія має такі основні направлення: теоретична, профілактична (гігієнічна) і клінічна. Кожне з них поділяється на ряд розділів, що мають у значній мірі самостійне значення.

Теоретична токсикологія включає в себе два розділи: токсикокінетику, токсикодинаміку.

Профілактична (гігієнічна) токсикологія складається з декількох розділів, що представляють її окремі види: комунальна, харчова, промислова, сільськогосподарська, побутова та ін.

До спеціальних видів токсикології відносяться: військова, авіаційна, космічна, підводна, судова, імунна та ін.

Теоретична токсикологія головними своїми завданнями ставить: вивчення біологічної активності токсичних речовин; встановлення зв'язку між токсичністю, небезпекою, хімічним складом, будовою та фізико-хімічними властивостями отрут, виявлення і вивчення основних законів взаємодії токсичних речовин з організмами. В теоретичній токсикології використовуються експериментальні методи та експериментальні моделі патологічних станів і процесів.

Профілактична (гігієнічна) токсикологія вивчає проблеми визначення ступеня токсичної небезпеки і розробляє заходи і способи захисту людини від шкідливої дії хімічних речовин. У її завдання входять: обґрунтування величини допустимого впливу отруйних речовин (ОР) на людину і тварин, визначення способів медичної профілактики токсичних впливів в реальних умовах життєдіяльності людей.

Клінічна токсикологія досліджує захворювання хімічної етіології, тобто хвороби людини, що виникають внаслідок токсичного дії хімічних речовин, які знаходяться в навколишньому середовищі. Основними розділами клінічної токсикології є:

- токсикологія гострих хімічних отруєнь, що розвиваються внаслідок одномоментного (однократного) впливу токсичних доз шкідливих речовин;

- токсикологія хронічних хімічних отруєнь, що виникають при тривалому і багаторазовому впливі токсичних речовин;

- наркологічна токсикологія, предметом вивчення якої являються механізми хворобливої пристрасті людини до деяких видів токсичних речовин та наркотиків; в завдання клінічної токсикології входить, зокрема, розробка заходів та способів попередження та лікування таких пристрастей і хвороб;

- лікарська токсикологія, завданнями якої є визначення широти терапевтичного індексу лікарських засобів, їх побічного та шкідливого впливу на організм (лікарських хвороб), розробка способів запобігання та лікування лікарських отруєнь і хвороб.

Промислова токсикологія - наука, що вивчає вплив на організм шкідливих речовин та факторів з метою створення нешкідливих і безпечних умов праці на виробництві. До завдань промислової токсикологіі відносяться:

- гігієнічне нормування вмісту шкідливих речовин в об'єктах виробничого середовища і біосередовищах;

- гігієнічна експертиза шкідливих речовин;

- гігієнічна стандартизація сировини і продукції.

Спеціальні види токсикології вивчають отруєння і захворювання людей і тварин в особливих умовах або обставинах при впливі певного виду токсичних речовин. Це військова, судова та інші види токсикології, які зазвичай включають в себе елементи основних напрямів - теоретичного, профілактичного (гігієнічного) та клінічного.

Токсикологія канцерогенних речовин та факторів як розділ загальної токсикології стала формуватися в спеціальну область, яка вивчає бластмогенні реакції організму (реакції злоякісного перероджування клітини). В даний час онкологічна небезпека становить серйозну проблему соціального характеру, для вирішення якої необхідні зусилля всього світового співтовариства. На жаль, у цій області поки що немає значних успіхів.

Токсикологія радіоактивних речовин - це спеціальний розділ загальної токсикології, що вивчає вплив різних видів випромінювання на організм, нормування, надходження радіоактивних елементів в організм і їх розподіл у ньому. В силу зростаючої радіаційної небезпеки цей розділ набуває все більшого значення.

Вікова токсикологія враховує демографічний стан і розвиток суспільства у взаємозв'язку з віковими особливостями реакцій людини на різного роду забруднення навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини і матеріали, шум, вібрації, електромагнітні поля, радіаційне випромінювання та ін.).

Екологічна токсикологія, або екотоксикологія, являє собою відносно новий розділ токсикології, завданнями якого є вивчення на надорганізменному рівні впливу людської діяльності на популяції і екосистеми, а також розробка заходів щодо запобігання шкідливого впливу на навколишнє середовище і її оздоровлення.

 

1.2. Класифікація отруйних речовин

 

У народному господарстві і побуті використовується велика кількість хімічних речовин, що становлять реальну і потенційну небезпеку для людини, тварин і рослин. При цьому характер їх біологічного впливу на організм надзвичайно різноманітний. Тому для більш конкретної характеристики шкідливої дії виділяють певні групи речовин або які-небудь ознаки та критерії їх впливу на організм. В силу цього розроблено декілька видів класифікації ОР, що відображають зв'язок між окремими фізико-хімічними або іншими властивостями речовин і проявами їх токсичності.

Хімічна класифікація передбачає поділ отруйних речовин на органічні, неорганічні і елементоорганічні. Відповідно до цього ОР можуть бути розділені на такі основні групи:

- Вуглеводні насичені і ненасичені;

- Галогенопохідні вуглеводнів;

- Фосфорорганічні і хлорорганічні сполуки (ФОС і ХОС);

- Ароматичні вуглеводні та їх похідні;

- Спирти, прості і складні ефіри, альдегіди і кетони;

- Органічні кислоти та їх похідні;

- Неорганічні кислоти та їх похідні;

- Органічні сірковмісні сполуки;

- Органічні азотовмісні сполуки;

- Миш’яковмісні з'єднання;

- Металоорганічні з'єднання;

- Важкі метали та їх сполуки;

- Органічні розчинники і т.д.

Хімічна класифікація широко поширена і вважається зручною. Проте в ній можуть спостерігатися відхилення від закономірностей прояву речовинами токсичних властивостей: в межах одного і того ж класу зустрічаються як отруйні, так і менш отруйні представники.

Практична класифікація (за метою застосування) має велике значення для профілактики отруєнь. У цій класифікації розрізняють наступні ОР.

1. Промислові отруйні речовини, що використовуються на виробництві; серед таких речовин широко поширені розчинники (дихлоретан, бензол, толуол, ксилоли і т.д.), паливо (метан, пропан, бутан, бензини, солярові масла і т.д.), барвники (анілін тощо), хімічні реагенти (метанол, сірковуглець, сполуки ртуті, миш'яку і т.д.) і ін.

2. Отрутохімікати (пестициди), що застосовуються для боротьби з бур'янами та шкідниками сільськогосподарських культур. До них відносяться хлорорганічні пестициди (гексахлоран, поліхлорпінен і т.д.), фосфороргані інсектициди (карбофос, хлорофос, фосфамід, хлорметафос, метілмеркаптофос і т.д.), похідні карбамінової кислоти (севин та ін.), ртутьорганічних речовини (гранозан тощо) і ін.

В залежності від призначення пестициди поділяють на кілька груп:

- Інсектициди-знищують комах;

- Акарициди-знищують кліщів;

- Зооциди-знищують гризунів;

- Фунгіциди-знищують грибкові мікроорганізми;

- Бактерициди-знищують бактерій;

- Гербіциди - згубно діють на рослини;

- Дефоліанти-для видалення листя;

- Десиканти-для висушування рослин;

- Репелент-відлякують комах і т.д.

3. Лікарські засоби, що мають свою фармакологічну класифікацію.

4. Побутові хімікалії, що використовуються в побуті: харчові добавки (оцетова кислота та ін.); засоби санітарії, особистої гігієни та косметики; засоби догляду за одягом, меблями, автомобілем і т.д.

5. Біологічні рослинні і тваринні отрути, які містяться в різних рослинах і грибах (аконіт, цикута, мухомор та ін.), живих організмах (змії, бджоли, скорпіони тощо) і викликають отруєння при потраплянні в організм людини і тварин.

6. Бойові отруйні речовини (БОР), які застосовуються в якості хімічної зброї для масового знищення людей (зарин, зоман, іприт та ін.).

Гігієнічна класифікація заснована на кількісній оцінці токсичної небезпеки речовин за встановленими критеріями загальнотоксичної та дратівної дії отрут. У цій класифікації всі шкідливі речовини за ступенем впливу на організм поділяють на чотири класи:

I-надзвичайно небезпечні;

II-високонебезпечні;

III-помірковано небезпечні;

IV-малонебезпечні.

Токсикологічна класифікація (табл. 1.1) має найбільше значення для клінічної токсикології. У ній хімічні речовини поділяються за характером їх токсичної дії на організм. Ця класифікація дозволяє поставити первинний клінічний діагноз отруєння, разробити принципи профілактики та лікування токсичного ураження та визначити механізм його розвитку.

Таблиця 1.1


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1976 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)