АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ступінь затримки частинок в дихальній системі

Прочитайте:
  1. Оцінювання успішності навчання студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процессу
  2. Розміщення видів у системі.
  3. Студент при проходженні практики в СЕС отримав завдання визначити ступінь запилованості повітря на робочих місцях у ливарному цеху. Яким методом дослідження користувався студент?
  4. Ступінь N 4 - Тяжка персистуюча БА
  5. Ступінь активності ПН (О.Ф.Возіанов, 2002 р.)
  6. Техніка взяття мазка на ступінь чистоти піхви
  7. Червоноядерно-спинний провідний шлях як частина екстра пірамідної системі.Будова та її значення.
Розмір часток, мкм Ступінь затримки,% Область дихальної системи
Більше 10 Осідають повністю Носові ходи і носоглотка
3-10 80-90 Верхні дихальні шляхи
1-2 Нижні дихальні шляхи
Менше 1 70-90 Альвеоляри

 

У процесі самоочищення дихальних шляхів частки, що осіли на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів, разом зі слизом рухаються вгору і частково видаляються з організму. Однак у випадку розчинних у воді токсичних аерозолів резорбція отрути (здатність викликати токсичний ефект) може відбуватися по всій довжині дихальних шляхів.

Надходження отрут через шлунково-кишковий тракт (ШКТ). Деякі речовини можуть всмоктуватися у кров внаслідок дифузії вже з порожнини рота через слизову оболонку. При цьому виключається вплив шлунково-кишкових соків і затримується процес метаболізму отрути в печінці, що в деяких випадках може посилити токсичну дію сполуки, яка потрапила в організм. З порожнини рота всмоктуються всі ліпідорозчинні з'єднання, феноли, ціаніди та ін. При всмоктуванні з шлунку кисле середовище шлункового соку може або сприяти резорбції, або зменшувати її. Отруйні речовини можуть сорбуватися харчовими масами, розбавлятися ними, в результаті чого зіткнення отрути зі слизовою шлунка буде ускладнене. В цьому випадку процес резорбції сповільнюється і збільшується час токсикогенної фази. В основному всмоктування ОР з ШКТ відбувається в тонкому кишечнику.

Сильні кислоти і основи, потрапляючи в організм через шлунково-кишковий тракт, можуть надавати припікаючу і некротичну дії на слизову оболонку. Сильні основи можуть частково або навіть повністю нейтралізуватися шлунковим соком, що мають кислу реакцію. У загальному випадку кислоти і основи всмоктуються повільно, утворюючи, мабуть, комплекси з кишковим слизом. Метали всмоктуються головним чином у верхньому відділі тонкого кишечника: хром, марганець, цезій - в клубовій кишці; залізо, мідь, ртуть, сурма - в худій. Лужні метали резорбуються швидко і повністю в силу хорошої розчинності їх сполук та транспорту через клітинні мембрани.

Надходження отрут через шкіру. Шкіра має три чітко виражених шари: епідерміс (верхній шар), дерму (власне шкіру) і підшкірну жирову клітковину. Поверхня шкіри людини досягає 2 м2. З позицій токсикокінетика особливий інтерес представляє поверхневий роговий шар епідермісу, що перешкоджає резорбції багатьох чужорідних речовин.

Надходження хімічних речовин через шкіру може відбуватися або безпосередньо через епідерміс, або через волосяні фолікули і сальні залози, або через устя вивідних проток потових залоз. Шкіра - не просто пасивний бар'єр, що відокремлює організм від навколишнього середовища. В епідермальному шарі здійснюється і метаболізм деяких ксенобіотиків, хоча загальна активність процесів невелика (2-6% метаболічної активності печінки).

Потенційну небезпеку інтоксикації при проникненні через шкіру представляють гази і ліпідорозчинні речовини. Найбільш небезпечні ароматичні нітро- і аміносполуки, фосфорорганічні інсектициди (ФОІ), деякі хлоровані вуглеводні і металоорганічні з'єднання.

Пошкодження шкіри в значній мірі сприяє проникненню токсичних речовин у кров. Швидкість проникнення отрут через неушкоджену шкіру прямо пропорційна їх розчинності в ліпідах, а подальший їх перехід в кров залежить від здатності речовини розчинятися у водному середовищі. Це відноситься не тільки до рідин і твердих тіл, але й до газів. Останні можуть дифундувати через інертну мембрану. Таким чином долають бар'єр, наприклад, НСN, СO2, Н2S та інші гази і пари.

Проходженню через шкіру іонів важких металів сприяє утворення ними солей з жирними кислотами підшкірного жирового шару.

Надходження ксенобіотиків в організм, виведення їх і продуктів їх метаболізму з організму можна відобразити схемою, представленою на рис. 3.1.

Рис.3.1 Транспорт ксенобіотиків (К) та продуктів іх метаболізму (М) крізь організм

 


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 730 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)