АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шляхи виведення ксенобіотиків та їх метаболітів з організму

Прочитайте:
  1. АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМУ МАТЕРІ ДО ВАГІТНОСТІ
  2. Анатомія і фізіологія дитячого організму
  3. Біотрансформація ксенобіотиків в організмі
  4. Виведення радіонуклідів з організму
  5. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
  6. Вилучення вірусів з організму людини та тварин
  7. ГОТОВНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО ПОЛОГІВ
  8. Групи токсичності ксенобіотиків для хребетних тварин
  9. Довгастий мозок : зовнішня та внутрішня будова( основні ядра , провідні шляхи , функції)
  10. З точки зору судової медицини, смерть людини розглядається як смерть цілого організму, що експерт зобов'язаний констатувати на місці події.

При виведенні ОР в навколишнє середовище організм використовує ті ж механізми, що і при резорбції. Тому загальні закономірності, які визначають якісні та кількісні характеристики виведення речовин з організму, не відрізняються від закономірностей, які керують резорбціею і розподілом токсикантів в організмі.

Часто провідним процесом виведення речовини з організму є не дифузія або активний транспорт, а фільтрація ксенобіотиків, і, відповідно, основне навантаження при виведенні ОР лягає на нирки. Інші органи, через які виводяться отруйні речовини, - це легені, печінка і, в значній мірі, залози кишечника та шкіри.

Виділення з організму отрут і їх метаболітів протікає двох-трьох-фазно. Це пов'язано з різною формою циркуляції і депонування речовин в різних органах і тканинах. У першу чергу, як правило, видаляються з організму сполуки, що знаходяться в незміненому стані або дуже слабо пов'язані з біологічними компонентами, потім відбувається виділення отрут, що знаходяться в більш міцно зв’язаній формі, і в останню чергу виводяться отрути з постійних «тканинних депо».

Через легені виділяються летючі ОР і летючі метаболіти нелетких речовин. Виділення починається відразу після припинення надходження речовини в організм. При цьому швидкість виділення і кількість речовини, що видаляється залежать від фізико-хімічних властивостей (коефіцієнта розчинності, розміру часток, агрегатного стану). Чим менша розчинність ОР, тим швидше вона виводиться.

Основним механізмом процесу виведення отрути через легені є дифузія ксенобіотика, що циркулює в крові, через альвеолярно-капілярний бар'єр. Чим менша розчинність ОР, тим швидше вона видаляється. Через легені з організму виводяться леткі органічні розчинники. Метаболізм деяких органічних сполук відбувається з утворенням СО2, який легко видаляється через легені.

Нирки - найважливіший орган виведення ОР з організму. При цьому працюють два механізми: пасивна фільтрація і активний транспорт. Через нирки виводяться продукти обміну речовин, багато ксенобіотиків і продукти їх метаболізму. Маса нирок становить менше 0,3% маси тіла, проте через них протікає більше 25% обсягу хвилинної циркуляції крові. Завдяки доброму кровопостачанню речовини, що знаходяться в крові і підлягають виведенню, швидко переходять в орган, а потім виділяються з сечею.

Печінка виступає щодо ксенобіотиків, що потрапили в кровотік, і як орган їх виведення, і як орган їх метаболізму. Механізм виведення ксенобіотиків через нирки включає в себе як просту дифузію, так і активний транспорт.

Печінка виділяє хімічні речовини в жовч. В жовчі в тій або іншій кількості виявляються речовини, що відносяться практично до всіх класів хімічних сполук.

Виділення ксенобіотиків та їх метаболітів через шлунково-кишковий тракт (ШКТ) з екскрементами відбувається в результаті:

- Неповного всмоктування в ШКТ;

- Виділення слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту.

Летючі неелектроліти (вуглеводні, спирти, ефіри тощо) практично не виводяться через ШКТ. Для металів виведення через шлунково-кишковий тракт має більше значення, ніж для органічних сполук, а для деяких речовин цей шлях є основним.

Виведення ксенобіотиків та їх метаболітів може здійснюватися й іншими шляхами, наприклад з молоком матерів-годувальниць та секретом потових, сальних, слинних залоз. Як правило, в основі появи токсиканту в секреті залоз лежить механізм простої дифузії. З грудним молоком, наприклад, виділяються деякі неелектроліти, інсектициди, метали, які потім можуть надійти в організм дитини. Через шкіру, в основному з потом, виділяються багато органічних речовин (етиловий спирт, ацетон, фенол та ін.) У балансі виділення ОР з організму ці шляхи можуть мати значення при розвитку інтоксикації і розподілі речовини.

Виведення ксенобіотиків та продуктів їх метаболізму з організму здійснюється як природним шляхом, так і за допомогою розроблених методів підсилення і прискорення природної детоксикації.

 

 



Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 2235 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)