 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Основні межі доз для категорій осіб, що опромінюються
Норми опромінення людини поширюються на такі види впливу іонізуючого випромінювання: - В умовах нормальної експлуатації техногенних джерел випромінювання; - В результаті радіаційної аварії; - Від природних джерел випромінювання; - При медичному опроміненні. Зазначені вимоги не поширюються на джерела випромінювання, що створюють при будь-яких умовах поводження з ними: - Індивідуальну річну ефективну дозу не більше 10 мкЗв; - Індивідуальну річну еквівалентну дозу в шкірі не більше 50 мкЗв і в кришталику не більше 15 мкЗв; - Колективну ефективну річну дозу не більше 1 чел.·Зв. Вимоги не поширюються також на космічне випромінювання на поверхні Землі і внутрішнє опромінення людини, створюване природним калієм. У будинках, що експлуатуються середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність дочірніх продуктів радону і торону в повітрі жилих приміщень не повинна перевищувати 200 Бк/м3. При вмісті в питній воді природних і штучних радіонуклідів, що створюють ефективну дозу менше 0,4 мЗв за рік, не требується заходів щодо зниження її радіоактивності. При проведенні профілактичних медичних рентгенологічних досліджень і наукових досліджень практично здорових осіб річна ефективна доза їх опромінення не повинна перевищувати 1 мЗв. У разі виникнення радіаційної аварії мають бути вжиті практичні заходи для відновлення контролю над джерелом випромінювання і зведення до мінімуму доз опромінення, числа піддаються опроміненню людей, радіоактивного забруднення навколишнього середовища, економічних і соціальних втрат, викликаних радіоактивним забрудненням. Якщо передбачувана доза випромінювання за короткий термін (дві доби) досягає рівня, при перевищенні якого можливі клінічно визначені детерміновані ефекти (табл. 10.4), необхідне термінове втручання (заходи захисту). При багаторазовому опроміненні протягом життя захисні заходи стають обов'язковими, якщо річні поглинені дози перевищують значення, наведені в табл. 10.5. Перевищення цих доз призводить до серйозних детермінованих ефектів. При аварії, що спричинила за собою радіоактивне забруднення великої території, на основі контролю і прогнозу радіаційної обстановки встановлюють зону радіаційної аварії. У цій зоні проводять контроль радіаційної обстановки і здійснюють заходи щодо зниження рівнів опромінення населення. Захисні заходи проводяться на основі зонування забруднених територій і з урахуванням величини річної ефективності дози, яка може бути отримана жителями в відсутність заходів радіаційного захисту. Під річною дозою тут розуміється ефективна доза, середня у жителів населеного пункту за поточний рік, обумовлена штучними радіонуклідами, що надійшли в навколишнє середовище в результаті радіаційної аварії. Постраждалим від радіоактивного опромінення необхідно надати термінову допомогу. Особи, які одержали дози 2 Гр і більше, мають потребу в першочерговій медичній допомоги; у них через 0,5-3 год. виникають блювота, загальна слабкість, головний біль. Насторожує також легка загальмованість, гіперемія шкіри та склер, тобто характерні ознаки променевої хвороби. Таким постраждалим необхідно забезпечити спокій, тепло, розстебнути одяг, яка утруднює дихання, після чого терміново госпіталізувати їх найбільш щадним транспортом.
Таблиця 10.4 Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 854 | Нарушение авторских прав |