АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Норми для класу небезпеки
Показник
| Клас небезпеки
| I
| ІІ
| ІІІ
| IV
| ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг/м3
| Менше 0,1
| 0,1-1,0
| 1,1-10,0
| Більше 10,0
| ЛД при введенні в шлунок, мг/кг
| Менше 15
| 15-150
| 151-5000
| Більше 5000
| ЛД при нанесенні на шкіру, мг/кг
| Менше 100
| 100-500
| 501-2500
| Більше 2500
| ЛК в повітрі, мг/м3
| Менше 500
| 500-5000
| 5001 -50000
| Більше 50000
| КМІО
| Більше 300
| 300-30
| 29-3
| Менш 3
| ЗГД*
| Менш 6,0
| 6,0-18,0
| 18,1-54,0
| Більше 54,0
| ЗХД**
| Більше 10,0
| 10,0-5,0
| 4,9-2,5
| Менш 2,5
| * Зона гострої дії (див. п. 4.2).
** Зона хронічної дії - відношення порогу гострої дії ОР до порогу його хронічної дії (див. п. 4.3).
Рис. 4.1. Залежність ефекту впливу ОР А, В, С на біологічний об'єкт від їх концентрації (дози)
Якщо розташувати речовини А, В, С в порядку зростання ефекту їх токсичної дії, то в різних зонах кривої доза-ефект цей порядок буде різним. Так, при невеликих дозах в зонах I і II токсичний ефект речовин в порядку його збільшення розташовується таким чином: С> В> А; в зоні III: С> А> В і в зоні IV: А> С> В. Це показує, що, якщо оцінювати токсичність речовини за величиною дози, яка викликає певну частку загибелі організмів, то результат порівняльного аналізу токсичності речовин може бути різним в залежності від того, в якій зоні кривої доза-ефект проводиться цей аналіз. Ця обставина обумовлює важливість вивчення всіх зон кривих доза-ефект.
Криві доза-ефект можуть мати S-подібний вигляд, а також вид гіперболи, експоненційної кривої або параболи.
Для ряду ксенобіотиків встановлена кореляційна залежність характеристик інгаляційної токсичності речовини від фізико-хімічних властивостей сполук (для білих мишей при двогодинній експозиції). Так, для летючих органічних сполук, ммоль/дм3:
1g ЛК50 = 0,08 - 0,011 М
1g ЛК50 = 0,11 - 1,20d
1g ЛК50 = -1,6 - 0,010 toпл.
1g ЛК50 = -0,02 - 0,09 toкип.
toЛК50 = 6,09 - 4,94nd;
для нелетких органічних сполук, ФОС, ммоль/дм3:
1g ЛД50 = 0,014М - 4,83;
для ароматичних амінів:
1g ЛД50 = 0,01М - 1,25;
для газів і парів неорганічних сполук, мг/дм3:
1g ЛК50 = 1gМ - 0,017М-0,9,
де М-молярна маса речовини, г/моль;
d-відносна щільність, кг/дм3;
toпл. -температура плавлення, °С;
toкип. -температура кипіння, °С;
nd -показник заломлення.
Розрахунок показників токсичності проводять по всіх наявних константам з подальшим виведенням середнього показника.
Значення токсичності однієї і тієї ж речовини залежить від шляху його проникнення в організм. Це обумовлено насамперед різною біологічною активністю речовини, метаболічними перетворенями, фізіо логічними особливостями організму.
При порівнянні біологічної активності різних речовин в ряді випадків користуються пробит-логарифмічними сітками, в яких індекси токсичності речовини в організмі рТ (моль/кг) визначається як негативний десятковий логарифм молярної концентрації (моль/кг) ксенобіотика В:
рТ(В) = -1gСm(В).
Наприклад, якщо встановлено, що летальна доза ксенобіотика В = 1ммоль/кг, то значення Сm(В)буде 10-3 моль/кг, а індекс токсичності рТ(В) = 3,0.
Крім оцінки токсичності за середньолетальними дозами і концентраціями існують і інші кількісні критерії, що дозволяють більш повно оцінити можливість токсичного впливу на організм різних ксенобіотиків.
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 827 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |
|