АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи активної детоксикації організму

В даний час широко застосовуються як випробувані методи активної детоксикації організму, так і нові методи, засновані на останніх досягненнях науки і техніки. За принципом дії виділяють такі групи методів активної детоксикації:

- Методи посилення природних процесів очищення організму;

- Методи штучної детоксикації;

- Методи антидотної (фармакологічної) детоксикації.

У кожну з цих груп входять декілька методів, що відрізняються один від одного ефективністю та складністю їх застосування. Застосування тих чи інших методів при отруєннях диктується конкретними умовами і можливостями. При наданні постраждалим невідкладної допомоги застосовують досить прості та ефективні методи посилення природної детоксикації організму.

До методів посилення природних процесів детоксикації відносяться:

- Очищення шлунково-кишкового тракту за допомогою застосування рвотних засобів (апоморфін, іпекуана тощо);

- Промивання шлунка (просте і зондове);

- Промивання кишечника (зондовий лаваж, клізма);

- Проносні засоби (сольові, масляні, рослинні);

- Електростимуляція кишечника.

Виклик блювотного рефлексу проводиться для якнайшвидшого видалення токсичних речовин з шлунку. Вважається, що при отруєннях опіковими (їдкими) рідинами - кислотами, лугами та іншими - блювотний рефлекс небезпечний, оскільки повторне проходження таких рідин по стравоходу може підсилити його опік. Однак, на нашу думку, при природній нейтралізації значно збільшується час контакту з тканинами шлунку і тим самим виявляється більший негативний вплив їдких речовин на шлунок і організм в цілому.

Існує також небезпека потрапляння опікової рідини в легені (аспірація) і розвиток важкого опіку дихальних шляхів. В токсичній комі можливість аспірації шлункового вмісту під час блювоти значно збільшується.

Викликати блювотний рефлекс можна, натискаючи на корінь язика пальцем або ложкою.

Зондовий метод промивання шлунка досить ефективний. Однак цей метод необхідно використовувати з певними заходами застороги, особливо при гострих отруєннях, коли потерпілий находиться в коматозному стані. Для запобігання потрапляння блювотних мас в легені необхідна інтубація трахеї (введення трубки). Процедура зондового промивання шлунка повинна проводитися медичним персоналом в присутності лікаря.

Застосування проносних засобів вважається виправданим, але слід мати на увазі, що сольові проносні сульфати натрію (Nа₂SO₄) і магнію(MgSO₄, сірчанокисла магнезія) надають позитивний ефект через чотири-шість годин після їх прийому. Тому в разі гострих отруєнь вони неефективні.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 799 | Нарушение авторских прав