АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОТОКОЛ №7. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ ЖАРОЗНИЖУЮЧИМИ Й НЕСТЕРОЇДНИМИ ПРОТИЗАПАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ (МКХ 10: Т39)

Прочитайте:
  1. IV. Отравления психотропными препаратами
  2. V. Отравления отдельными психотропными препаратами
  3. VIII. ПРОТОКОЛ СОГЛАСОВАНИЯ МЕЖДУ ДИСЦИПЛИНАМИ, ВХОДЯЩИМИ В МОДУЛЬ «АКУШЕРСТВО И ГИНЕКОЛОГИЯ (ОВП)»
  4. Антибактеріальна терапія НП
  5. АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ.
  6. Антидотна (фармакологічна) терапія
  7. Базисна терапія хворих на МВ
  8. Базисна терапія.
  9. Больные с железодефицитной анемией должны получать (с лекарственными препаратами) от 100 до 300 мг двухвалентного железа в сутки.
  10. Взаимодействие с лекарственными препаратами
Розділ терапії Компонент терапії / ступінь важкості отруєння
Легка Середня Важка
Антидотна терапія Для парентерального й внутрішнього застосування: ü Ацетилцистеїн: Þ доза насичення - 140 мг/кг маси тіла p/os; потім 70 мг/кг маси тіла через кожні 4 години протягом 3 доби; Þ 1.4 мл/кг 10 % розчин, p/os; Þ доза підтримки - 0,7 мл/кг 20 % розчин кг 6 разів у добу протягом 4-5 днів. ü Кислота тіоктова у дозі 30-60 мг/кг на доб., в/в, крап., в 3-4 прийоми; ü Кислота тіоктова у дозі 30-60 мг/кг на доб., p/os, в 3-4 прийоми; ü Кислота тіоктова: в/в, в/м, p/os у дозі 15-60 мг/кг маси тіла на доб., в 2 прийоми. ü Метиленовий синій (Метиленова синь) (при наявності метгемоглобіну в крові) 1 % розчин, у дозі 1-2 мг/кг або 0.1-0.15 мл/кг, в/в; при необхідності ін'єкції повторюють кожні 4 години. У грудних дітей добова доза не повинна перевищувати 4 мг/кг. ü Метіонін: 2.5 г кожні 6 годин, p/os. ü Токоферол: 5-10 мг/кг на доб., p/os. ü Тіосульфат натрію в дозі: Þ 25 мг/кг, в/в, крап. Þ 30 % розчин, в/в; Þ 5-10 % розчин усередину після промивання шлунка по 1 ложці 3 рази на день усередину; Þ 10-20 мл 1-2% розчину, в/в (для дорослих). Þ 10 мл 3 % розчину, в/в, протягом 3-5 хв. При відсутності реакції (максимальне підвищення рівня метгемоглобіну в крові протягом 30 хв. після введення) повторне введення препарату в половинній дозі; Þ 0.15-0.33 мл/кг (але не більше 10 мл 3 % розчину) - для дітей. ü Натрію нітрит* у дозі: для дорослих: Þ 10-20 мл 1-2% розчину, в/в (для дорослих). Þ 10 мл 3 % розчину, в/в, протягом 3-5 хв. При відсутності реакції (максимальне підвищення рівня метгемоглобіну в крові протягом 30 хв. після введення) - повторне введення препарату в половинній дозі; Þ 0.15-0.33 мл/кг (але не більше 10 мл 3 % розчину) - для дітей. Примітка: При отруєнні ацетилсаліциловою кислотою (Аспірином) антидот відсутній. При дефіциті Г6ФДГ призначення Метиленового синього протипоказане. Для інактивації отрути в шлунку й кишечнику (варіанти вибору та/або поєднання): ü глина біла; ü крохмаль; ü вугілля активоване у дозі 1 г/кг; ü Цитрат магнію* 5-10 % розчин; ü Сульфат магнію 10 % розчин; ü Тіосульфат натрію в дозі: Þ для промивання шлунка - 16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5; Þ 0.5 % розчин для промивання шлунка, кишечнику.
Заходи щодо видалення отрути, яка не всмокталося Санація шлунку. ü попереднє спорожнювання шлунка перед санацією; ü обсяг рідини для разового введення повинен відповідати віку потерпілого (див. додатки); ü сумарний обсяг рідини для промивання шлунка повинен відповідати розрахунку 0.5-1.0 л на рік життя, але не більше 8-10 л; ü для промивання шлунка використовують гіперосмолярний (5 %) розчин NaCL; Þ Тіосульфат натрію в дозі (для промивання шлунка - 16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5). Þ при отруєнні аніліновими похідними (парацетамол (ацетамінофен))- вугілля активоване, білок, вазелінова олія. Þ при отруєнні сульфаніламідами - 0.1 % розчин пермaнгaнaту калію. ü після промивання, у шлунок необхідно ввести (варіанти вибору та/або поєднання): Þ глина біла; Þ крохмаль; Þ вугілля активоване у дозі 1 г/кг; Þ Тіосульфат натрію в дозі (16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5): · немовлята - 10.0; · молодший вік - 20.0; · шкільний вік - 50.0. Þ слизові відвари - рисовий, вівсяний (до 200 мл); Þ молоко; Þ яєчні білки (12 білків на 1 л молока); Þ Цитрат магнію* 5-10 % розчин (p/os, кожних 4-6 годин, до одержання ефекту) у дозі: · у віці 2-5 років - 20-50 мл; · у віці 6-12 років - 100-150 мл; · середня добова доза для дітей - 200-300 мл. Þ Сульфат магнію 10 % розчин (p/os, кожних 4-6 годин, до одержання ефекту) у дозі: · у віці 2-5 років - 2-5 г; · у віці 6-12 років - 5-10 г; · середня добова доза для дітей - 10-30 г. ü Повторні санації кишечнику гіперосмолярним водним розчином через кожні 8 годин, протягом першої доби від моменту госпіталізації пацієнта. Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (варіанти вибору): ü Гідрогель метилкремнієвої кислоти; ü вугілля активоване в дозі: · для дорослих: по 50-100 г кожні 4-6 год.; · для дітей до 1 року: 1 г/кг, кожні 4-6 год.; · для дітей 1-12 років: 25 г, болюсно, кожні 4-6 год.. ü інші ентеросорбенти.
Заходи щодо видалення отрути, яка всмокталася у кров’яне русло Консервативні методи детоксикації: ü Ентеральне водне навантаження: Þ ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально; Þ стимуляція діурезу салуретиками у вікових дозах. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (табл.), p/os, у дозі: · дорослим - по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,1 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капс., 2-3 рази на доб., p/os; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.   Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ салуретики (фуросемід). Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: ► по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); ► по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день, p/os; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день, p/os; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день, p/os; ► 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.   Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ осмотичні діуретики (сечовина, манітол) - використовувати тільки під контролем рівню осмолярності плазми крові; Þ салуретики (фуросемід). Екстракорпоральні методи детоксикації: ü гемодіаліз; ü гемосорбція; ü плазмасорбція. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; · доза підтримки - 0.7 мл/кг 6 разів на доб. протягом 4-5 днів. Þ Ацетилцистеїн в/в, у дозі: · 150 мг/кг протягом 15 хв.. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год.; потім 100 мг/кг протягом 16 год.; · доза навантаження 140 мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год. ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); · дітям: 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

20.10.2010 №897


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 620 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)