АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОТОКОЛ №37. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ МЕТАЛАМИ (МКХ 10: Т56, Т57)

Прочитайте:
  1. VIII. ПРОТОКОЛ СОГЛАСОВАНИЯ МЕЖДУ ДИСЦИПЛИНАМИ, ВХОДЯЩИМИ В МОДУЛЬ «АКУШЕРСТВО И ГИНЕКОЛОГИЯ (ОВП)»
  2. Антибактеріальна терапія НП
  3. АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ.
  4. Антидотна (фармакологічна) терапія
  5. Базисна терапія хворих на МВ
  6. Базисна терапія.
  7. Види отруєнь
  8. Дезінтоксикаційна терапія
  9. Дієтотерапія
  10. Дієтотерапія
Розділ терапії Компонент терапії / ступінь важкості отруєння
Легка Середня Важка
Антидотна терапія Для парентерального й внутрішнього застосування: ü Пеніциламін, уводити усередину після промивання шлунка; поєднувати із введенням Піридоксину гідрохлориду (1; 2,5; 5 % розчин): Þ добова доза для дорослих усередину 15-40 мг/кг на доб. в 4-6 прийомів; Þ добова доза для дітей у віці до 5 років - 300 мг; Þ добова доза для дітей у віці 5-10 років - 600 мг; Þ добова доза для дітей у віці старше 10 років - 840 мг (в 2-4 прийому, усередину, протягом 5-6 днів). ü Кислота едетова (Дінатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти)* (при отруєнні свинцем) - протипоказаний при ГНН (гостра ниркова недостатність), ураженні печінки: Þ усередину по 0.5 г 4 рази на день; Þ в/в, крап. в ізотонічних розчинах глюкози або NaCl у дозі 15-25 мг/кг в 3 прийоми; Þ 1500 мг/м2, в/в, повільно, безупинно протягом доби (максимальна добова доза 2000 мг), курсом до 5 днів. ü Унітіол (Дімавал, DPMS)* - в/в, в/м, п/ш, інгаляційно в дозі: Þ 0.3 мл/кг; Þ 0.05 г на 10 кг маси тіла; Þ для промивання шлунка 15 мл на 1 склянку води (0.3 % розчин). ü Тіосульфат натрію у дозі: Þ немовлята - 10.0 (для промивання шлунка - 16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5, p/os); Þ молодший вік - 20.0 (для промивання шлунка - 16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5, p/os); Þ шкільний вік - 50.0 (для промивання шлунка - 16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5, p/os); Þ 25 мг/кг, в/в, крап. Þ 30 % розчин, в/в; Þ 5-10 % розчин усередину після промивання шлунка по 1 ложці 3 рази на день усередину; Þ 0.5 % розчин для промивання шлунка, кишечнику. ü магнію оксид: Þ для промивання шлунка й наступної дачі усередину у вигляді 0.2-0.5 % розчину (2-5 г/л води) по 1 ложці з інтервалом в 15 хв.; ü Дімеркапрол (при отруєнні свинцем, ртуттю) у дозі: Þ 2.5-4 мг/кг, в/м, кожних 4-6 годин, курсом 1-2 доби; Þ 75 мг/м2, в/м, кожні 4 години, до досягнення сумарної денної дози 450 мг/м2 (для дітей). ü DMPS (при отруєнні свинцем, ртуттю) у дозі 5 мг/кг на доб., в/в, крапельно, 3 рази на день, курсом 2 дні. ü Дефероксамін (при отруєнні залізом) у дозі: Þ 50 мг/кг (не більше 2 г), в/м, щогодини; Þ 15 мг/кг у годину, але не більше 80-90 мг/кг у перші 8 ч., протягом 1-х доби; в/в, крапельно; Þ 15 мг/кг/год., в/в, крапельно, до досягнення максимальної добової дози 6 г (незалежно від маси тіла пацієнта); Þ 6-8 м, p/os. ü Натрію-кальцію едетат (Тетацин кальцію) (СаNa2ЕДТА 0.5 % розчин) у дозі 1000-1500 мг на 1 м² поверхні тіла, в/в, крапельно. Для інактивації отрути в шлунку (варіанти вибору та/або поєднання): ü вугілля активоване у дозі 1 г/кг; ü танін* (0.1-0.2 % розчин); ü при отруєнні солями барію: Þ натрію сульфат у дозі 5-7 г; Þ магнію сульфат у дозі 10-15 г. ü при отруєнні нітратом срібла - нaтрія хлорид у дозі 10-20 г; ü при отруєнні ртуттю, миш'яком: Þ Пеніциламін, уводити усередину після промивання шлунка; поєднувати із введенням Піридоксину гідрохлориду (1; 2,5; 5 % розчин): · добова доза для дорослих усередину 15-40 мг/кг на доб. в 4-6 прийомів; · добова доза для дітей у віці до 5 років - 300 мг; · добова доза для дітей у віці 5-10 років - 600 мг; · добова доза для дітей у віці старше 10 років - 840 мг (в 2-4 прийому, усередину, протягом 5-6 днів). Þ Унітіол (Дімавал, DPMS)* у дозі 0.2-0.3 г; Þ Тіосульфат натрію в дозі 0.5 - 2 г у вигляді 10 % розчину. ü при отруєнні залізом - Цефуроксамін* у дозі 3-5 г; ü при отруєнні солями магнію - кальцію хлорид у дозі 3-5 г; ü при отруєнні металами й рідкоземельні елементами - Натрію-кальцію едетат (Тетацин кальцію) в дозі 0.5-1 г; ü при отруєнні рaдіоaктивними речовинами, цинком, свинцем: Þ меркaміну гідрохлорид*; Þ меркaміну aскорбінaт*; Þ Пентaцин* у дозі 0.1-0.2 г на рік життя.   Примітка: вугілля активоване не сорбує малі іони (літій й ін.), метали (залізо, свинець). Для обробки шкіри в місцях опіків: ü при опіках миш'як-утримуючими отрутами - 10 % розчин тіосульфату натрію; ü при опіках органічними сполуками алюмінію (триетилалюміній, діетилалюміній гідрат): Þ 5 % розчин Унітіолу (Дімавал, DPMS)*; Þ 30 % Унітіолова мазь*. ü при опіках окисом селену - компреси (промивання) з 20 % розчином цукру.
Заходи щодо видалення отрути, яка не всмокталося Санація шлунку. ü попереднє спорожнювання шлунка перед санацією; ü обсяг рідини для разового введення повинен відповідати віку потерпілого (див. додатки); ü сумарний обсяг рідини для промивання шлунка повинен відповідати розрахунку 0.5-1.0 л на рік життя, але не більше 8-10 л; ü для промивання шлунка використовують: Þ Унітіол (Дімавал, DPMS)* (15 мл на 1 склянку води); Þ 0.5 % розчин Тіосульфату натрію; Þ 0.2-0.5 % розчин магнію оксиду; Þ суміш активованого вугілля з водою; Þ при відсутності антидотів - збиті яєчні білки (4-12 білків на 1 л води); Þ при отруєнні барієм (солями барію) - 1-2 % розчин сірчанокислого натрію й магнію. Þ при отруєнні ртуттю (ртуть-утримуючими речовинами) - вугілля активоване, 2 % розчин тіосульфату нaтрія. Þ при отруєнні свинцем (свинець-утримуючими речовинами) - вугілля активоване, молоко, білкова вода. Þ при отруєнні фосфором (фосфор-вміщуючими речовинами) - 0.1-0.2 % розчин сірчанокислої міді, 0.2 % розчин пермaнгaнaту калію, вугілля активоване, 2 % розчин двовуглекислої соди. Þ при отруєнні цинком (цинк-утримуючими речовинами) - вугілля активоване, 3 % розчин двовуглекислої соди. Þ при отруєнні сріблом (солі срібла) - 2 % розчин хлориду натрію, молоко, білкова вода. ü після промивання, у шлунок необхідно ввести (варіанти вибору та/або поєднання): Þ 0.2-0.5 % розчин магнію оксиду по 1 ложці кожні 15 хв.; Þ Тіосульфат натрію в дозі (16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5, p/os): · немовлята - 10.0; · молодший вік - 20.0; · шкільний вік - 50.0. Þ ентеросорбенти (вугілля активоване й ін.).   Примітка: a) виявлення крові в промивних водах не є протипоказанням до проведення промивання шлунка; b) застосування проносних засобів протипоказано при прийомі усередину отрут припікальної дії.   Повторні санації кишечнику0.5 % розчином Тіосульфату натрію. Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (варіанти вибору): ü Гідрогель метилкремнієвої кислоти; ü вугілля активоване в дозі: · для дорослих: по 50-100 г кожні 4-6 год.; · для дітей до 1 року: 1 г/кг, кожні 4-6 год.; · для дітей 1-12 років: 25 г, болюсно, кожні 4-6 год.. ü інші ентеросорбенти.
Заходи щодо видалення отрути, яка всмокталася у кров’яне русло Консервативні методи детоксикації: ü Ентеральне водне навантаження: Þ ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально; Þ стимуляція діурезу салуретиками у вікових дозах. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (табл.), p/os, у дозі: · дорослим - по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,1 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капс., 2-3 рази на доб., p/os; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.   Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ салуретики (фуросемід). Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: ► по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); ► по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день, p/os; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день, p/os; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день, p/os; ► 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання. Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ осмотичні діуретики (сечовина, манітол) - використовувати тільки під контролем рівню осмолярності плазми крові; Þ салуретики (фуросемід). Екстракорпоральні методи детоксикації: ü перитонеальний діаліз; ü гемодіаліз. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; · доза підтримки - 0.7 мл/кг 6 разів на доб. протягом 4-5 днів. Þ Ацетилцистеїн в/в, у дозі: · 150 мг/кг протягом 15 хв.. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год.; потім 100 мг/кг протягом 16 год.; · доза навантаження 140 мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год. ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); · дітям: 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

Примітка: * - фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

20.10.2010 №897


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 646 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)