АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОТОКОЛ №14. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ ФЕНОЛАМИ (МКХ 10: Т50)

Прочитайте:
  1. VIII. ПРОТОКОЛ СОГЛАСОВАНИЯ МЕЖДУ ДИСЦИПЛИНАМИ, ВХОДЯЩИМИ В МОДУЛЬ «АКУШЕРСТВО И ГИНЕКОЛОГИЯ (ОВП)»
  2. Антибактеріальна терапія НП
  3. АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ.
  4. Антидотна (фармакологічна) терапія
  5. Базисна терапія хворих на МВ
  6. Базисна терапія.
  7. Види отруєнь
  8. Дезінтоксикаційна терапія
  9. Дієтотерапія
  10. Дієтотерапія
Розділ терапії Компонент терапії / ступінь важкості отруєння
Легка Середня Важка
Антидотна терапія Для парентерального застосування: ü 10 % розчин кальцію глюконату в дозі 0.2 мл/кг маси тіла, кожні 2 години, в/в; Для інактивації отрути в шлунку (варіанти вибору та/або поєднання): ü 10 % розчин кальцію глюконату; ü сульфат натрію в дозі 1г/рік життя, усередину в 100 мл води; ü магнію оксид (20 г на 200 мл води); ü Тіосульфат натрію 0.5 % розчин (16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5) у дозі: Þ немовлята – 10.0; Þ молодший вік – 20.0; Þ шкільний вік – 50.0; ü вапняне молоко; ü яєчний білок; ü вугілля активоване (20 г на 200 мл води).
Заходи щодо видалення отрути, яка не всмокталося Санація шлунку. ü попереднє спорожнювання шлунка перед санацією; ü обсяг рідини для разового введення повинен відповідати віку потерпілого (див. додатки); ü сумарний обсяг рідини для промивання шлунка повинен відповідати розрахунку 0.5-1.0 л на рік життя, але не більше 8-10 л; ü перед промиванням усередину слизові відвари, молоко, вазелінове масло (3-4 мл/кг); ü для промивання шлунка використовують: Þ при відсутності антидотів: · питна вода, вапняне молоко, незбиране молоко, суспензія яєчного білка у воді, молоці (12 яєчних білків на 1 л рідині); · жири – рослинного, вазелінове масла; · рослинна олія, 10 % розчин гліцерину з активованим вугіллям, 2 % розчин тіосульфату нaтрія. Þ при наявності антидотів: · 10 % розчин кальцію глюконату; · сульфат натрію (1г/рік життя усередину в 100 мл води); · магнію оксид (20 г на 200 мл води); · вугілля активоване (20 г на 200 мл води). ü усередину після промивання шлунка: Þ Тіосульфат натрію 0.5 % розчин (16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5) у дозі: · немовлята – 10.0; · молодший вік – 20.0; · шкільний вік – 50.0; Þ слизові відвари (рисовий, вівсяний); Þ 10 % розчин кальцію глюконату (1 мл на рік життя, життя). ü Повторні санації кишечнику (4 % розчин NaHCO3) через кожні 8 годин, протягом першої доби від моменту госпіталізації пацієнта. Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (варіанти вибору): ü Гідрогель метилкремнієвої кислоти; ü вугілля активоване в дозі: · для дорослих: по 50-100 г кожні 4-6 год.; · для дітей до 1 року: 1 г/кг, кожні 4-6 год.; · для дітей 1-12 років: 25 г, болюсно, кожні 4-6 год.. ü інші ентеросорбенти. Примітка: застосування проносних засобів при прийомі усередину отрут, що володіють припікальною дією, протипоказано.
Заходи щодо видалення отрути, яка всмокталася у кров’яне русло Консервативні методи детоксикації: ü Ентеральне водне навантаження: Þ ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально; Þ стимуляція діурезу салуретиками у вікових дозах. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (табл.), p/os, у дозі: · дорослим - по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,1 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капс., 2-3 рази на доб., p/os; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.   Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ салуретики (фуросемід). Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: ► по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); ► по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день, p/os; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день, p/os; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день, p/os; ► 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.   Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ осмотичні діуретики (сечовина, манітол) - використовувати тільки під контролем рівню осмолярності плазми крові; Þ салуретики (фуросемід). Екстракорпоральні методи детоксикації: ü операція заміщення крові; ü плазмаферез і плазмообмін; ü перитонеальний діаліз; ü гемодіаліз. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; · доза підтримки - 0.7 мл/кг 6 разів на доб. протягом 4-5 днів. Þ Ацетилцистеїн в/в, у дозі: · 150 мг/кг протягом 15 хв.. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год.; потім 100 мг/кг протягом 16 год.; · доза навантаження 140 мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год. ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); · дітям: 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

 

Примітка: * - фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

20.10.2010 №897


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 604 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)