|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ПРОТОКОЛ №14. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ ФЕНОЛАМИ (МКХ 10: Т50)
| Розділ терапії
| Компонент терапії / ступінь важкості отруєння
| | Легка
| Середня
| Важка
| | Антидотна терапія
| Для парентерального застосування:
ü 10 % розчин кальцію глюконату в дозі 0.2 мл/кг маси тіла, кожні 2 години, в/в;
Для інактивації отрути в шлунку (варіанти вибору та/або поєднання):
ü 10 % розчин кальцію глюконату;
ü сульфат натрію в дозі 1г/рік життя, усередину в 100 мл води;
ü магнію оксид (20 г на 200 мл води);
ü Тіосульфат натрію 0.5 % розчин (16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5) у дозі:
Þ немовлята – 10.0;
Þ молодший вік – 20.0;
Þ шкільний вік – 50.0;
ü вапняне молоко;
ü яєчний білок;
ü вугілля активоване (20 г на 200 мл води).
| | Заходи щодо видалення отрути, яка не всмокталося
| Санація шлунку.
ü попереднє спорожнювання шлунка перед санацією;
ü обсяг рідини для разового введення повинен відповідати віку потерпілого (див. додатки);
ü сумарний обсяг рідини для промивання шлунка повинен відповідати розрахунку 0.5-1.0 л на рік життя, але не більше 8-10 л;
ü перед промиванням усередину слизові відвари, молоко, вазелінове масло (3-4 мл/кг);
ü для промивання шлунка використовують:
Þ при відсутності антидотів:
· питна вода, вапняне молоко, незбиране молоко, суспензія яєчного білка у воді, молоці (12 яєчних білків на 1 л рідині);
· жири – рослинного, вазелінове масла;
· рослинна олія, 10 % розчин гліцерину з активованим вугіллям, 2 % розчин тіосульфату нaтрія.
Þ при наявності антидотів:
· 10 % розчин кальцію глюконату;
· сульфат натрію (1г/рік життя усередину в 100 мл води);
· магнію оксид (20 г на 200 мл води);
· вугілля активоване (20 г на 200 мл води).
ü усередину після промивання шлунка:
Þ Тіосульфат натрію 0.5 % розчин (16.6 мл 30 % розчину Тіосульфату натрію на 100 мл питної води, або розвести антидот з водою в співвідношенні 1:5) у дозі:
· немовлята – 10.0;
· молодший вік – 20.0;
· шкільний вік – 50.0;
Þ слизові відвари (рисовий, вівсяний);
Þ 10 % розчин кальцію глюконату (1 мл на рік життя, життя).
ü Повторні санації кишечнику (4 % розчин NaHCO3) через кожні 8 годин, протягом першої доби від моменту госпіталізації пацієнта.
Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (варіанти вибору):
ü Гідрогель метилкремнієвої кислоти;
ü вугілля активоване в дозі:
· для дорослих: по 50-100 г кожні 4-6 год.;
· для дітей до 1 року: 1 г/кг, кожні 4-6 год.;
· для дітей 1-12 років: 25 г, болюсно, кожні 4-6 год..
ü інші ентеросорбенти.
Примітка: застосування проносних засобів при прийомі усередину отрут, що володіють припікальною дією, протипоказано.
| | Заходи щодо видалення отрути, яка всмокталася у кров’яне русло
| Консервативні методи детоксикації:
ü Ентеральне водне навантаження:
Þ ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;
Þ після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально;
Þ стимуляція діурезу салуретиками у вікових дозах.
Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут:
ü Донатори SH-груп:
Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі:
· 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих);
ü Стимуляція реакцій глюкуронізації:
Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми;
Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб);
Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину.
ü Гепатопротектори:
Þ Аргініну глутамат (табл.), p/os, у дозі:
· дорослим - по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os;
· дітям:
► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день;
► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день;
► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день.
Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,1 г, протягом усього гострого періоду захворювання.
Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капс., 2-3 рази на доб., p/os;
ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення.
Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути:
ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.
| Консервативні методи детоксикації:
ü Парентеральне водне навантаження:
Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;
Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально.
ü Стимуляція діурезу:
Þ салуретики (фуросемід).
Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут:
ü Донатори SH-груп:
Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os;
Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі:
· 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих);
· 1.4 мл/кг 10 % розчин;
· 0.7 мл/кг 20 % розчин;
ü Стимуляція реакцій глюкуронізації:
Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми;
Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб);
Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину.
ü Гепатопротектори:
Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі:
· дорослим:
► по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.);
► по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os;
· дітям:
► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день, p/os;
► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день, p/os;
► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день, p/os;
► 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl.
Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання.
Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові;
ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення.
Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути:
ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.
| Консервативні методи детоксикації:
ü Парентеральне водне навантаження:
Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;
Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально.
ü Стимуляція діурезу:
Þ осмотичні діуретики (сечовина, манітол) - використовувати тільки під контролем рівню осмолярності плазми крові;
Þ салуретики (фуросемід).
Екстракорпоральні методи детоксикації:
ü операція заміщення крові;
ü плазмаферез і плазмообмін;
ü перитонеальний діаліз;
ü гемодіаліз.
Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут:
ü Донатори SH-груп:
Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os;
Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі:
· 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих);
· 1.4 мл/кг 10 % розчин;
· 0.7 мл/кг 20 % розчин;
· доза підтримки - 0.7 мл/кг 6 разів на доб. протягом 4-5 днів.
Þ Ацетилцистеїн в/в, у дозі:
· 150 мг/кг протягом 15 хв.. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год.; потім 100 мг/кг протягом 16 год.;
· доза навантаження 140 мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год.
ü Стимуляція реакцій глюкуронізації:
Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми;
Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб);
Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину.
ü Гепатопротектори:
Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі:
· дорослим: по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.);
· дітям: 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl.
Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові;
ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення.
Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути:
ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.
|
Примітка: * - фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
20.10.2010 №897
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 610 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |
|
