АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОТОКОЛ №42. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ПАРЕНТЕРАЛЬНИХ ОТРУЄНЬ БІОТОКСИНАМИ ОТРУТНИХ ЗЕМНОВОДНИХ, ПЛАЗУЮЧИХ, ЗВІРІВ І ПТАХІВ (МКХ 10: Т63)

Прочитайте:
  1. VIII. ПРОТОКОЛ СОГЛАСОВАНИЯ МЕЖДУ ДИСЦИПЛИНАМИ, ВХОДЯЩИМИ В МОДУЛЬ «АКУШЕРСТВО И ГИНЕКОЛОГИЯ (ОВП)»
  2. Антибактеріальна терапія НП
  3. АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ.
  4. Антидотна (фармакологічна) терапія
  5. Базисна терапія хворих на МВ
  6. Базисна терапія.
  7. Види отруєнь
  8. Дезінтоксикаційна терапія
  9. Дієтотерапія
  10. Дієтотерапія
Розділ терапії Компонент терапії / ступінь важкості отруєння
Легка Середня Важка
Антидотна терапія Для парентерального застосування: ü при укусах гюрзи: Þ Інгібітори протеолізу (Апротинін); Þ Сироватка “Антигюрза”* (болюсно, бажано не пізніше доби з моменту укусу); Þ Сироватка полівалентна протизміїна* (болюсно, бажано не пізніше доби з моменту укусу); Þ протиправцева сироватка. ü при укусах гримучої й коралової змії: Антивенін*, в/в, крапельно, повільно, до 10 фл., болюсно. У важких випадках - до 50 фл.. ü при укусах кобри: Þ сироватка “Антикобра”* (болюсно, бажано не пізніше доби з моменту укусу); Þ Сироватка полівалентна протизміїна* (болюсно, бажано не пізніше доби з моменту укусу); Þ протиправцева сироватка. ü при укусах каракурта, скорпіона, сколопендри, інших павукоподібних: Þ Протикаракуртова сироватка* (20-60 мл, п\ш, у міжлопаточну область). ü при укусах павука “чорної вдови”: Þ кінський імуноглобулін (Ig) - 2-5 мл розвести в 50 мл фізіологічного розчину, в/в, повільно, протягом 30 хв. ü при укусах скорпіона: Þ Протискорпіонова сироватка* (500-2500 ДЦЛ); Þ гетерологічна сироватка (при відсутності гомологічної сироватки - протикаракуртова, Антикобра*). ü при укусах невідомих отрутних членистоногих, ящірки-ядозуба: Þ Сироватка полівалентна протизміїна* (болюсно, бажано не пізніше доби з моменту укусу); Þ протиправцева сироватка. ü при укусах медоносної бджоли: Þ Епінефрину гідрохлорид (використати при важких отруєннях, алергічних реакціях, укусах у слизові оболонки порожнини рота, дихальних шляхів, шию, рефлексогенні зони, судини) - 0.01 мг/кг, в/к, в/м, в/в з наступною в/в крапельною інфузією. ü при укусах земноводних: Þ Унітіол (Дімавал, DPMS)* 5 % розчин - в/в, в/м, інгаляційно в дозі: · 0.3 мл/кг; · 0.05 г на 10 кг маси тіла. Для інактивації отрути в шлунку (варіанти вибору та/або поєднання): ü Унітіол (Дімавал, DPMS)* 5 % розчин у дозі 15 мл на 1 склянку води (0.3 % розчин).
ЗАХОДИ першої допомоги ü Заходи долікарської допомоги: Þ Укласти потерпілого в горизонтальне положення з опущеним головним кінцем. Þ Здійснити 2 паралельних розрізи шкіри й підшкірно-жирової клітковини довжиною до 2 см через місця укусу змії, за умови: · тільки у випадку тривалого транспортування в лікувальну установу; · у будь-якому іншому випадку від виконання маніпуляції доцільно відмовитися; · категорично забороняється робити розрізи хрест-навхрест (небезпека ушкодження нервів, судин). Þ Видавити (місце укусу широко взяти в складку, видавити з ранок краплю рідини) або аспірувати вміст із ранки. Аспірація найбільш ефективна в перші 5-10 хв. Під час аспірації доцільно робити масаж навколишній укус зони навкруги зони укусу, у напрямку рани. Þ Обробити місце укусу антисептиком (спиртові розчини йоду, брильянтової зелені). Þ Накласти тугу, але не сдавлюючу, суху асептичну пов’язку (з маззю Вишневського). Þ Забезпечити місцеве охолодження ранки. Þ Іммобілізувати уражену кінцівку в піднесеному положенні. Þ Забезпечити загальне зігрівання потерпілого. Þ Провести оральну регідратацію (гарячі напої). Þ Транспортувати потерпілого в лікувально-профілактичну установу на носилках лежачи. ü Лікувальні заходи на до шпитальному етапі: Þ Визначити й контролювати площу ураження й її динаміку в процесі транспортування. Þ Провести кругову Прокаїнову інфільтраційну блокаду (0.5 % розчин Прокаїну) вище (більш проксимально) місця укусу. Þ Провести обколювання місця укусу 0.3-0.5 мл 0.1 % розчин Епінефрину гідрохлориду. ü Алгоритм лікувальних заходів на шпитальному етапі: Þ Антитоксична імунотерапія: моно- або полівалентна протизміїна сироватка (п/ш у міжлопаточну область від 20 до 80 мл; при важких отруєннях у результаті укусів у голову, шию, судини - в/в, повільно). · при введенні сироваток бути готовим до анафілактичних реакцій; · Туга пов’язка із кінцівки видаляється тільки після введення сироватки. Þ Детоксикаційна терапія. Þ Симптоматична терапія. Þ Обробка рани: · ПХО ран; · мазева пов'язка.
Заходи щодо видалення отрути, яка всмокталася у кров’яне русло Консервативні методи детоксикації: ü Ентеральне водне навантаження: Þ ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально; Þ стимуляція діурезу салуретиками у вікових дозах. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (табл.), p/os, у дозі: · дорослим - по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,1 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капс., 2-3 рази на доб., p/os; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.   Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ салуретики (фуросемід). Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: ► по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); ► по 0.75 г, 3 рази на доб., p/os; · дітям: ► у віці 6-11 років - по 0.25 г 2 рази на день, p/os; ► у віці 12-14 років - по 0.25 г 3 рази на день, p/os; ► старше 14 років - по 0.5 г 3 рази на день, p/os; ► 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання. Консервативні методи детоксикації: ü Парентеральне водне навантаження: Þ парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; Þ після перших 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. ü Стимуляція діурезу: Þ осмотичні діуретики (сечовина, манітол) - використовувати тільки під контролем рівню осмолярності плазми крові; Þ салуретики (фуросемід). Екстракорпоральні методи детоксикації: ü гемосорбція; ü плазмасорбція; ü перитонеальний діаліз; ü гемодіаліз. Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: ü Донатори SH-груп: Þ Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на доб., в/в, p/os; Þ Ацетилцистеїн p/os, 5-10 % розчин, табл., порош., у дозі: · 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год., у дорослих); · 1.4 мл/кг 10 % розчин; · 0.7 мл/кг 20 % розчин; · доза підтримки - 0.7 мл/кг 6 разів на доб. протягом 4-5 днів. Þ Ацетилцистеїн в/в, у дозі: · 150 мг/кг протягом 15 хв.. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год.; потім 100 мг/кг протягом 16 год.; · доза навантаження 140 мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год. ü Стимуляція реакцій глюкуронізації: Þ Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг на доб., в 3 прийоми; Þ Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на доб. (у тому числі як протисудомний засіб); Þ Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. ü Гепатопротектори: Þ Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · дорослим: по 50 мл 2 рази на доб., в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl (максимальна доза - 4-6 г на доб.); · дітям: 10-15 мл 4 % розчину, 2 рази на день, в/в, крап. на 150-250 мл 0.9 % розчині NaCl. Þ Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 1-10 мл (залежно від віку), в/в, на аутокрові; ü Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: ü Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

Примітка: * - фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

20.10.2010 №897


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 704 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)