АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

C. Високий 2 страница

B. Інфекційні захворювання

C. Загальні захворювання

D. Госпіталізовані захворювання

E. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

463. Психічні хвороби підлягають спеціальному обліку як:

A. Найважливіші неепідемічні захворювання*

B. Інфекційні захворювання

C. Загальні захворювання

D. Госпіталізовані захворювання

E. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

464. Венеричні хвороби підлягають спеціальному обліку як:

A. Найважливіші неепідемічні захворювання*

B. Інфекційні захворювання

C. Загальні захворювання

D. Госпіталізовані захворювання

E. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

465. Активний туберкульоз підлягає спеціальному обліку як:

A. Найважливіше неепідемічне захворювання*

B. Інфекційне захворювання

C. Загальне захворювання

D. Госпіталізоване захворювання

E. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

466. Важкі мікози підлягають спеціальному обліку як:

A. Найважливіші неепідемічні захворювання*

B. Інфекційні захворювання

C. Загальні захворювання

D. Госпіталізовані захворювання

E. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

467. Бруцельоз підлягає спеціальному обліку як:

A. Інфекційне захворювання*

B. Найважливіше неепідемічне захворювання

C. Загальне захворювання

D. Госпіталізоване захворювання

E. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

468. СНІД підлягає спеціальному обліку як:

A. Інфекційне захворювання*

B. Найважливіше неепідемічне захворювання

C. Загальне захворювання

D. Госпіталізоване захворювання

E. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

469. Охоплення тільки окремих груп населення: дітей, учнівської молоді, працівників деяких професії – це є основний недолік вивчення захворюваності:

A. За даними медичних оглядів*

B. За звертальністю

C. За опитуванням

D. За даними про причини смерті

E. За даними спеціальних вибіркових досліджень

470. Неповний облік захворювань у випадках недостатньої доступності медичної допомоги – це є основний недолік вивчення захворюваності:

A. За звертальністю*

B. За даними медичних оглядів

C. За опитуванням

D. За даними про причини смерті

E. За даними спеціальних вибіркових досліджень

471. Неповний облік початкових та безсимптомних стадій та форм хвороб, хронічних захворювань – це є основний недолік вивчення захворюваності:

A. За звертальністю*

B. За даними медичних оглядів

C. За опитуванням

D. За даними про причини смерті

E. За даними спеціальних вибіркових досліджень

472. Найбільш повний облік раніше невідомих хронічних захворювань – це основна перевага вивчення захворюваності:

A. За даними медичних оглядів*

B. За звертальністю

C. За опитуванням

D. За даними про причини смерті

E. За даними спеціальних вибіркових досліджень

473. Встановлення найбільш достовірного діагнозу захворювання – це основна перевага вивчення захворюваності:

A. За даними про причини смерті*

i) За даними медичних оглядів

B. За звертальністю

C. За опитуванням

D. За даними спеціальних вибіркових досліджень

474. Визначення регіональних статево-вікових особливостей захворюваності при різних рівнях медичного забезпечення – це основна перевага вивчення захворюваності:

A. За даними спеціальних вибіркових досліджень*

B. За даними про причини смерті

C. За даними медичних оглядів

D. За звертальністю

E. За опитуванням

475. Найбільш повний облік гострих захворювань – це основна перевага вивчення захворюваності:

A. За звертальністю*

B. За даними про причини смерті

C. За даними медичних оглядів

D. За даними спеціальних вибіркових досліджень

E. За опитуванням

476. Суб’єктивність, значна кількість помилкових діагнозів – це є основний недолік вивчення захворюваності:

A. За опитуванням*

B. За звертальністю

C. За даними медичних оглядів

D. За даними про причини смерті

E. За даними спеціальних вибіркових досліджень

477. Травми, що сталися при виконанні донорських функцій відносяться до:

A. Виробничих травм*

B. Побутових травм

C. Загальних травм

D. Невиробничих травм

E. Травм, що відносяться до спеціального обліку

478. Травми, що сталися при виконанні громадського обов’язку з врятування людей відносяться до:

A. Виробничих травм*

B. Побутових травм

C. Загальних травм

D. Невиробничих травм

E. Травм, що відносяться до спеціального обліку

479. Травми, що сталися під час участі у спортивних іграх на офіційних з змаганнях відносяться до:

A. Виробничих травм*

B. Побутових травм

C. Загальних травм

D. Невиробничих травм

E. Травм, що відносяться до спеціального обліку

480. Визначення варіаційного ряду

A. Ряд однорідних статистичних величин, що характеризує зміни якогось явища за певні проміжки часу

B. Нормальний тип розподілу ознаки

C. Ряд числових значень, які характеризують певну ознаку, відрізняються між собою за величиною і розміщені в ранговому порядку*

D. Ряд числових значень ознак, які змінюються в якісному відношенні за певні проміжки часу

E. Ряд, що показує розподіл сукупності за величиною варіаційної ознаки

481. Варіаційний ряд складається із варіант — числових значень ознак, що вивчаються. Визначити другий складовий елемент варіаційного ряду.

A. Сукупність якісних ознак

B. Амплітуда ряду

C. Частота, з якою зустрічається кожна варіанта*

D. Відхилення кожної варіанти від середньої арифметичної величини

E. Середнє квадратичне відхилення

482. Для визначення середніх арифметичних величин складають варіаційні ряди. Як називається кожне числове значення ознаки, яка вивчається?

A. Мода

B. Частота

C. Середня величина

D. Медіана

E. Варіанта*

483. На основі варіаційного ряду розраховуються різні його параметри. Визначити, що з наведеного є параметром варіаційного ряду.

A. Число спостережень

B. Середня величина*

C. Частота варіанти

D. Відхилення варіант від середньої величини

E. Добуток варіант на частоту.

484. На основі варіаційного ряду розраховуються різні його параметри. Визначити, що з наведеного є параметром варіаційного ряду.

A. Число спостережень

B. Частота варіант

C. Середнє квадратичне відхилення*

D. Відхилення варіант від середньої величини

E. Добуток варіант на частоту

485. На основі варіаційного ряду розраховуються різні його параметри. Визначити, що з наведеного є параметром варіаційного ряду.

A. Число спостережень

B. Середня похибка середньої величини*

C. Частота варіант

D. Відхилення варіант від середньої величини

E. Добуток варіант на частоту

486. На основі варіаційного ряду розраховуються різні його параметри. Визначити, що з наведеного є параметром варіаційного ряду.

A. Число спостережень

B. Відхилення варіант від середньої величини

C. Частота варіант

D. Коефіцієнт варіації*

E. Добуток варіант на частоту

487. Варіаційний ряд характеризують такі параметри як: ліміт, амплітуда, середня величина, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Що з нижченаведеного є також параметром варіаційного ряду?

A. Середня похибка середньої величини*

B. Відхилення кожної варіанти від середньої величини

C. Коефіцієнт варіації

D. Частота варіант

E. Число спостережень

488. Варіаційний ряд, у якому кожна варіанта зустрічається тільки один раз, називається:

A. Стандартним

B. Простим*

C. Згрупованим (зваженим)

D. Інтервальним

E. Абсолютним

489. Варіаційні ряди, в яких варіанти можуть бути представлені тільки
цілими числами і не підлягають «дробленню», називаються:

A. Простими

B. Дискретними*

C. Складними

D. Інкретними

E. Описуваними

490. Варіаційні ряди, в яких варіанти можуть бути представлені цілими та дробовими числами, називаються:

A. Простими

B. Дискретними

C. Складними

D. Інкретними*

E. Комбінованими

491. Варіаційний ряд характеризують різні параметри. Визначити, що з наведеного є параметром варіаційного ряду.

A. Число спостережень

B. Добуток варіант на частоту

C. Частота варіант

D. Відхилення варіант від середньої величини

E. Амплітуда ряду*

492. Визначити, чи можна за допомогою середніх величин проводити порівняння між собою статистичних сукупностей з різною варіацією кількісної ознаки.

A. Так*

B. Ні

C. Можливо в окремих випадках

D. Можливо при асиметричному розподілі ознак

E. Тільки в генеральних статистичних сукупностях

493. Для характеристики медико-біологічних даних широко використовуються середні величини. Яким вимогам повинен відповідати первинний матеріал для їх розрахунку?

A. Достатня амплітуда ряду

B. Наявність нульової гіпотези

C. Відсутність коливання ознак, що вивчаються

D. Наявність групових ознак

E. Достатнє число спостережень*

494. Первинний статистичний матеріал, з якого розраховують середні арифметичні величини, повинен відповідати певним вимогам. Що з нижченаведеного відноситься до цих вимог?

A. Якісно однорідна сукупність*

B. Наявність «нульової» гіпотези

C. Відсутність коливання ознак, що вивчаються

D. Достатня амплітуда ряду

E. Наявність групових ознак

495. Яку середню арифметичну величину можна розрахувати з варіаційного ряду, де частота кожної варіанти дорівнює одиниці?

A. Просту середню арифметичну*

B. Зважену середню арифметичну

C. Медіану

D. Амплітуду

E. Ліміт

496. Яку середню арифметичну величину можна розрахувати з варіаційного ряду, де кожна варіанта зустрічається з певною частотою?

A. Просту середню арифметичну

B. Середню гармонійну

C. Середню геометричну

D. Зважену середню арифметичну*

E. Всі відповіді вірні

497. До середніх величин відносяться: мода, медіана, середня арифметична та інші. Визначити, як називається варіанта, що займає середнє положення у варіаційному ряду.

A. Середньою арифметичною

B. Простою середньою арифметичною

C. Зваженою середньою арифметичною

D. Медіаною*

E. Модою

498. Для оцінки медико-біологічних даних, які одержані при проведенні статистичного дослідження, застосовують різні види середніх величин. Що з нижченаведеного найбільш вичерпно характеризує ці дані?

A. Мода

B. Медіана

C. Середня арифметична величина*

D. Ліміт

E. Амплітуда

499. Яка основна властивість використовується при розрахунку середньої арифметичної способом моментів?

A. Середня величина є узагальнюючою величиною

B. Середня величина займає в будь-якому варіаційному ряді серединне положення

C. Сума відхилень усіх варіант від середньої арифметичної дорівнює нулю*

D. Зміна кожної варіанти на визначене число збільшує на це число і середню величину

E. Всі відповіді вірні

500. Середні величини мають широке застосування в медицині та організації охорони здоров'я. Яке з наведених положень слід віднести до області практичного застосування середніх величин?

A. Для характеристики якісних ознак

B. Для порівняння абсолютних даних

C. Для характеристики рівня захворюваності

D. Для характеристики природного руху

E. Для характеристики організації роботи закладів охорони здоров'я*

501. Середні величини мають широке застосування в медицині та організації охорони здоров'я. Яке з наведених положень слід віднести до області практичного застосування середніх величин?

A. Для визначення медико-фізіологічних показників організму*

B. Для порівняння абсолютних даних

C. Для характеристики рівня захворюваності

D. Для характеристики природного руху

E. Для характеристики якісних ознак

502. Який з наведених нижче показників стану здоров'я населення оцінюється середніми величинами?

A. Демографічні показники

B. Захворюваність населення

C. Фізичний розвиток*

D. Інвалідність

E. Донозологічні стани

503. Який із критеріїв ступеня неоднорідності ознак визначається крайніми значеннями варіант у варіаційному ряді?

A. Ліміт*

B. Медіана

C. Мода

D. Середнє квадратичне відхилення

E. Коефіцієнт варіації

504. Який із критеріїв оцінки ступеня неоднорідності ознак визначається різницею крайніх значень варіант?

A. Мода

B. Медіана

C. Амплітуда*

D. Середнє квадратичне відхилення

E. Коефіцієнт варіації

505. Ліміт і амплітуда характеризують різноманітність ознак у варіаційному ряду по крайніх значеннях варіант. Який параметр варіаційного ряду дає внутрішню характеристику різноманітності варіант у цьому ряду?

A. Середнє квадратичне відхилення*

B. Відхилення кожної варіанти від середньої арифметичної величини

C. Коефіцієнт варіації

D. Частота варіант

E. Число спостережень

506. Який критерій оцінки ступеня неоднорідності ознак є відносною мірою їх різноманітності?

A. Ліміт

B. Відносна величина

C. Амплітуда

D. Середнє квадратичне відхилення

E. Коефіцієнт варіації*

507. Який відсоток одиниць спостереження буде знаходитись у статистичній сукупності в межах ( ± 1σ)?

A. 58,8 %

B. 68,3 %*

C. 78,6 %

D. 95,5 %

E. 99,7 %

508. Який відсоток одиниць спостереження буде знаходитись у статистичній сукупності в межах ( ± 2σ)?

A. 58,8 %

B. 68,3 %

C. 78,6 %

D. 95,5 %*

E. 99,7 %

509. Який відсоток одиниць спостереження буде знаходитись в статистичній сукупності в межах ( ± 3σ)?

A. 58,8 %

B. 68,3 %

C. 78,6 %

D. 95,5 %

E. 99,7 %*

510. Коефіцієнт варіації окрім середньої арифметичної величини залежить від:

A. Варіації

B. Частоти варіант

C. Середнього квадратичного відхилення*

D. Значення моди

E. Ліміту

511. Середнє квадратичне відхилення характеризує:

A. Величину варіаційного ряду

B. Різноманітність варіаційного ряду*

C. Довжину варіаційного ряду

D. Частоту, з якою зустрічаються варіанти

E. Достовірність результатів статистичного дослідження

512. В яких випадках виникає необхідність оцінки достовірності отриманих результатів статистичного дослідження?

A. При використанні анкетного методу

B. При проведенні ретроспективного дослідження

C. При проведенні дослідження на вибірковій статистичній сукупності*

D. При проведенні дослідження на генеральній статистичній сукупності

E. При проведенні статистичного дослідження на будь-якій статистичній сукупності

513. При якому ступені вірогідності результати медико-біологічного дослідження будуть вважатися достовірними?

A. Не менше 68,3 % ступеня вірогідності

B. Не менше 76,8 % ступеня вірогідності

C. Не менше 95,0 % ступеня вірогідності*

D. Не менше 99,0 % ступеня вірогідності

E. Не менше 99,9 % ступеня вірогідності

514. При якому мінімальному значенні критерію вірогідності Стьюдента (t) різниця між статистичними показниками буде достовірною, при кількості спостережень більше 30?

A. t ≥ 1,06

B. t ≥ 1,56

C. t ≥ 1,96*

D. t ≥ 2,58

E. t ≥ 2,58

515. При якому значенні критерію вірогідності Стьюдента (t), різниця між статистичними показниками буде достовірною з вірогідністю безпомилкового прогнозу в 99,0 %, при кількості спостережень більше 30?

A. t ≥ 1,06

B. t ≥ 1,56

C. t ≥ 1,96

D. t ≥ 2,58*

E. t ≥ 3,26

516. При якому значенні критерію вірогідності Стьюдента (t), різниця між статистичними показниками буде достовірною з вірогідністю безпомилкового прогнозу не менше 99,9 %, при кількості спостережень більше 30?

A. t ≥ 1,06

B. t ≥ 1,56

C. t ≥ 1,96

D. t ≥ 2,58

E. t ≥ 3,26*

517. Як правильно провести запис вірогідності отриманих статистичних результатів з вірогідністю безпомилкового прогнозу не менше 95 %?

A. p ≤ 5,0

B. p ≤ 0,5

C. p ≤ 0,05*

D. p ≤ 0,005

E. p ≥ 0,0005

518. Як правильно провести запис вірогідності отриманих статистичних результатів з вірогідністю безпомилкового прогнозу не менше 99,0 %?

A. p ≤ 1,0

B. p ≤ 0,1

C. p ≤ 0,01*

D. p ≥ 0,01

E. p ≥ 0,1

519. Для оцінки вірогідності використовуються параметричні та непараметричні критерії (коефіцієнти). Який з наведених критеріїв є параметричним?

A. Коефіцієнт Стьюдента*

B. Критерій знаків

C. Коефіцієнт відповідності

D. Коефіцієнт співвідношення

E. Розрахунок середньої арифметичної

520. До параметричних критеріїв оцінки достовірності результатів статистичного дослідження відносяться:

A. Критерій Колмогорова-Смирнова

B. Т-критерій Вілкоксона

C. Критерій знаків

D. Коефіцієнт Стьюдента*

E. Коефіцієнт відповідності

521. Як правильно провести запис вірогідності отриманих статистичних результатів з вірогідністю безпомилкового прогнозу не менше 99,9 %?

A. p ≤ 1,00

B. p ≤ 0,01

C. p ≤ 0,001*

D. p ≥ 0,001

E. p ≥ 0,01

522. У медико-біологічних дослідженнях часто виникають ситуації, коли необхідно визначити вірогідність різниці між окремими показниками з використанням критерію t. Яка величина критерію t підтверджує вірогідність різниці між цими показниками (n>30)?

A. Більше 1,96*

B. Більше 1,5

C. Більше 2,5

D. Більше 3,0

E. Більше 3,5

523. Оцініть, чи достовірна різниця між статистичними показниками при кількості спостережень більше 30, якщо «Достовірно», то з яким ступенем вірогідності безпомилкового прогнозу (t= 1,96).

A. Розходження не достовірні

B. Розходження достовірні з 95,0 % ступенем ймовірності*

C. Розходження достовірні з 98,0 % ступенем ймовірності

D. Розходження достовірні з 99,0 % ступенем ймовірності

E. Розходження достовірні з 99,9 % ступенем ймовірності

524. Довірчий інтервал для похідних величин у генеральній сукупності, які були отримані при вибірковому дослідженні, становить собою:

A. Різницю між максимальною і мінімальною варіантами

B. Різницю між двома похідними величинами, які порівнюються

C. Інтервал, у межах якого при заданій імовірності знаходяться значення похідної величини в генеральній сукупності*

D. Різницю між наступною варіантою і попередньою

E. Процентне відношення між похідними величинами, отриманими при вибіркових і генеральних статистичних дослідженнях

525. Аналіз результатів статистичних досліджень включає оцінку вірогідності порівнюваних сукупностей за параметричними та непараметричними критеріями. В яких випадках використовують параметричні критерії?

A. Коли ми не знаємо який розподіл ознаки в сукупності

B. Коли показник має якісну характеристику

C. Коли показник має напівякісну характеристику

D. Коли сукупність має кількісні показники та нормальний (симетричний) розподіл ознаки*

E. Коли сукупність не відповідає нормальному розподілу ознаки

526. Аналіз результатів статистичних досліджень включає оцінку вірогідності порівнюваних сукупностей за параметричними та непараметричними критеріями. В яких випадках використовують непараметричні критерії?

A. Коли сукупність не відповідає нормальному розподілу ознаки та має якісні, напівякісні характеристики*

B. Коли сукупність має кількісні характеристики та нормальний розподіл ознаки

C. Коли показник має нормальний розподіл ознаки

D. Коли показник має кількісну характеристику

E. Коли ми вважаємо, що розподіл ознаки в сукупності підпорядковується закону нормального розподілу

527. Однією з особливостей вибіркової статистичної сукупності є репрезентативність ознаки. Яке з наведених визначень відповідає цьому поняттю?

A. Відповідність з очікуваною ймовірністю параметрам генеральної сукупності*

B. Необхідність збільшення числа спостережень

C. Необхідність зменшення числа спостережень

D. Ступені однорідності

E. Ступені неоднорідності

528. Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик. Що із нижчевказаного належить до даних характеристик?

A. Розмах варіації*

B. Середній величини

C. Відносні величини

D. Коефіцієнт кореляції

E. Критерій Стьюдента

529. Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик. Що із нижчевказаного належить до даних характеристик?

A. Середнє лінійне відхилення*

B. Середній величини

C. Відносні величини

D. Коефіцієнт кореляції

E. Критерій Стьюдента

530. Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик. Що із нижчевказаного належить до даних характеристик?

A. Середнє квадратичне відхилення*

B. Середній величини

C. Відносні величини

D. Коефіцієнт кореляції

E. Критерій Стьюдента

531. Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик. Що із нижчевказаного належить до даних характеристик?

A. Коефіцієнт варіації*

B. Середній величини

C. Відносні величини

D. Коефіцієнт кореляції

E. Критерій Стьюдента

532. Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик. Що із нижчевказаного належить до даних характеристик?

A. Дисперсія*

B. Середній величини

C. Відносні величини

D. Коефіцієнт кореляції

E. Критерій Стьюдента

533. Яку систему використовують для виміру і оцінки варіації?

A. Систему абсолютних і відносних характеристик*

B. Систему середніх величин

C. Систему середніх і відносних характеристик

D. Систему показників динамічного ряду

E. Систему достовірності статистичних величин

534. Для чого використовують розмах варіації?

A. Для попередньої оцінки варіації*

B. Для достовірної оцінки варіації

C. Для кінцевої оцінки варіації

D. Для встановлення довірчих меж ряду

E. Для побудови статистичних таблиць

535. Для чого застосовують відносні показники варіації?

A. Для оцінки ступеня варіації*

B. Для достовірної оцінки варіації

C. Для кінцевої оцінки варіації

D. Для встановлення довірчих меж ряду

E. Для побудови статистичних таблиць

536. Для чого застосовують відносні показники варіації?

A. Для порівняння варіації різних ознак*

B. Для достовірної оцінки варіації

C. Для кінцевої оцінки варіації

D. Для встановлення довірчих меж ряду

E. Для побудови статистичних таблиць

537. Для чого застосовують відносні показники варіації?

A. Для порівняння варіації однієї ознаки по різних сукупностях*

B. Для достовірної оцінки варіації

C. Для кінцевої оцінки варіації

D. Для встановлення довірчих меж ряду

E. Для побудови статистичних таблиць

538. В якому випадку вважається, що сукупність є однорідною?

A. Коефіцієнт варіації ≤ 33 %*

B. Коефіцієнт варіації ≥ 33 %

C. Коефіцієнт варіації = 33 %

D. Коефіцієнт варіації = 50 %

E. Коефіцієнт варіації = 100 %

539. За якою формулою визначаються відносні показники варіації?

A. Абсолютний показник варіації / середня величина*

B. Середня величина / абсолютний показник варіації

C. Абсолютний показник варіації / середня величина × 100

D. Середня величина / абсолютний показник варіації × 100

E. Абсолютний показник варіації − середня величина

540. Узагальнена характеристика однорідної сукупності за варіюючою ознакою, що показує типовий рівень цієї ознаки у одиниці сукупності, називається:

A. Середньою величиною*

B. Абсолютною величиною

C. Відносною величиною

D. Динамічною величиною

E. Варіаційною величиною

541. Як поділяються середні величини?

A. Загальні та групові*

B. Прості та складні

C. Прості та комбіновані

D. Динамічні та статичні

E. Ранговані та неранговані

542. Що таке дисперсія?

A. Це середній квадрат відхилень значень ознаки від середнього рівня*

B. Це середній розмір коливань значень ознаки навколо середнього рівня

C. Це максимальна амплітуда коливань значень ознаки у сукупності

D. Це величина, на яку в середньому відхиляються значення ознаки від середнього рівня

E. Це значення крайніх варіант варіаційного ряду

543. Що таке середнє лінійне відхилення?

A. Це середній квадрат відхилень значень ознаки від середнього рівня

B. Це середній розмір коливань значень ознаки навколо середнього рівня*

C. Це максимальна амплітуда коливань значень ознаки у сукупності

D. Це величина, на яку в середньому відхиляються значення ознаки від середнього рівня

E. Це значення крайніх варіант варіаційного ряду

544. Що таке розмах варіації?

A. Це середній квадрат відхилень значень ознаки від середнього рівня

B. Це середній розмір коливань значень ознаки навколо середнього рівня

C. Це максимальна амплітуда коливань значень ознаки у сукупності*

D. Це величина, на яку в середньому відхиляються значення ознаки від середнього рівня

E. Це значення крайніх варіант варіаційного ряду

545. Що таке середнє квадратичне відхилення?

A. Це середній квадрат відхилень значень ознаки від середнього рівня

B. Це середній розмір коливань значень ознаки навколо середнього рівня

C. Це максимальна амплітуда коливань значень ознаки у сукупності

D. Це величина, на яку в середньому відхиляються значення ознаки від середнього рівня*

E. Це значення крайніх варіант варіаційного ряду

546. У випадку, коли відомими є дані про чисельник при відсутності таких щодо знаменника, розраховується:

A. Середня гармонійна*

B. Середня арифметична

C. Середня геометрична

D. Коефіцієнт кореляції

E. Коефіцієнт варіації

547. У тому випадку, коли обсяг варіюючої ознаки одержується як сума індивідуальних значень, розраховують:

A. Дисперсію*

B. Середню арифметичну величину*

C. Відносні величини

D. Коефіцієнт кореляції

E. Критерій Стьюдента

548. В яких межах знаходиться варіаційний ряд, якщо кількість усіх варіант даної статистичної сукупності 68,3 %?

A. М ± 1δ*

B. М ± 2δ

C. М ± 3δ

D. М ± 4δ

E. М ± 5δ

549. В яких межах знаходиться варіаційний ряд, якщо кількість усіх варіант даної статистичної сукупності 95,5 %?

A. М ± 1δ

B. М ± 2δ*

C. М ± 3δ

D. М ± 4δ

E. М ± 5δ

550. В яких межах знаходиться варіаційний ряд, якщо кількість усіх варіант даної статистичної сукупності 99,7 %?

A. М ± 1δ

B. М ± 2δ

C. М ± 3δ*

D. М ± 4δ

E. М ± 5δ

551. Яка загальна логічна формула розрахунку середньої арифметичної величини?

A. Обсяг ознаки / чисельність сукупності*

B. Кількість варіант / частоту варіант

C. Чисельність сукупності / обсяг ознаки

D. Частота варіант / кількість варіант

E. Обсяг ознаки × чисельність сукупності

552. У тому випадку, коли середня величина визначається на основі індивідуальних, тобто незгрупованих даних, використовується:

A. Формула середньої арифметичної простої*

B. Формула середньої арифметичної зваженої

C. Формула середньої арифметичної, обчисленої за способом моментів

D. Формула середньої арифметичної, обчисленої за способом Стьюдента

E. Всі перечислені формули

553. Якщо вихідні дані є результатом групування, тобто відомий дискретний або інтервальний ряд розподілу, використовується:

A. Формула середньої арифметичної простої

B. Формула середньої арифметичної зваженої*

C. Формула середньої арифметичної, обчисленої за способом моментів

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1565 | Нарушение авторских прав