АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Покази і принципи жарознижуючої терапії.

Слід зазначити, що симптоматичне лікування гарячок має бути раціональним, логічним і обґрунтованим. Абсолютними показами для симптоматичного лікування гарячок на нинішній день вважають розвиток високих гарячок, тобто коли температура тіла дорослої людини перевищує 39⁰С, а у дітей віком від 6 міс. і до 3 років – вище 38⁰С, наявність у анамнезі судом, епілепсії, захворювань серця і легень, ниркові, метаболічні, водно-електролітні порушення, гострі неврологічні захворювання, сепсис, шок, вагітність, тощо.

Механізми дії антипірогенної терапії є достатньо різноманітними, що дозволяє клініцисту вибрати у кожному конкретному випадку найбільш адекватні засоби.

При застосуванні етіотропної терапії лікар позбавляє організм від дії первинних пірогенів і таким чином, переривається ланцюжок, що призводить до утворення вторинних пірогенів, а отже, гарячка зникає. Але часто цей принцип є недосяжним, тому найдієвішим є патогенетичний принцип лікування гарячок. В його основі лежить зниження «установочної точки» центру терморегуляції. Це досягається пригніченням утворення простагландинів групи Е за допомогою застосування інгібіторів циклооксигенази. До них належать ацетилсаліцилова кислота, індометацин, парацетамол та інші ненаркотичні анальгетики. Ще один шлях пригнічення утворення простагландинів Е – застосування інгібіторів фосфоліпази А_2.

Добре відомим в клініці є антипірогенний ефект глюкокортикоїдів. Існує декілька механізмів їх жарознижуючої дії. Зокрема, глюкокортикоїди знижують реактивність ЦТ і тим самим, зменшують його чутливість до дії пірогенів, також вони інгібують простагландинсинтетазу, пригнічують лейкопоез і фагоцитоз, зменшують проникність судинної стінки. З іншого боку, численні побічні ефекти застосування глюкокортикоїдів зумовлюють їх використання в якості антипірогенів тільки у терапії найважчих недуг.

Досить часто в практичній медицині застосовують симптоматичне лікування гарячок, що полягає у збільшенні тепловіддачі внаслідок застосування, знову ж таки, ненаркотичних анальгетиків, або за допомогою прохолодних компресів, обтирань, тощо. Використовують також засоби, що викликають обмеження теплопродукції. Таку дію мають рослинні алкалоїди, зокрема хіни. Ці засоби пригнічують окисно-відновні процеси у тканинах і, тим самим, зменшують утворення тепла. Зменшують теплопродукцію і водночас збільшують тепловіддачу такі препарати як барбітурати, великі дози етанолу, аміназин. Їх необережне застосування може викликати навіть розвиток гіпотермії.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 597 | Нарушение авторских прав