АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Робота великої інтенсивності

Робота великої інтенсивності триває від 3... 5 хв до 20... ЗО хв. Характерною особливістю її є те, що відбувається вона в аеробних. умовах. За тривалий час виконання цієї роботи встигають повністю активізуватись всі функціональні системи організму. Дихання і кровообіг посилюються до своїх максимальних величин, спостерігається найбільше споживання кисню, яке у добре тренованих спортсменів може перевищувати 6 л за хвилину. Легенева вентиляція може підвищуватись до 140... 150 л, а хвилинний об'єм крові — до 35...37 л (В. В. Васильєва). І все ж таки кисневий запит при цій роботі ще дещо вищий, ніж споживання кисню, в результаті чого накопичується кисневий борг. В кінці роботи він становить 12...15 л або 10...15% від сумарного кисневого запиту. Вміст молочної кислоти в крові при такому кисневому боргу дорівнює 150...200 мг %. Таким чином, організм людини при роботі великої інтенсивності тривалий час працює в гіпоксемічних умовах і це не може не відбитися на функціональній витривалості нервових клітин центральної нер­вової системи і в першу чергу на нервових клітинах кори великого мозку. Тривала активність всіх клітин організму супроводжується ^високим напруженням всієї нейроендокринної системи регуляції -функцій, що підтримує гомеостаз організму.. Перенапруження цієї системи, звичайно, відіграє неабияку роль в розвитку втоми.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 676 | Нарушение авторских прав