АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологічна характеристика статичних зусиль

М'язова діяльність поділяється на два типи: позиційну і фазну. Позиційна діяльність м'язів спрямована на підтримання певного положення тіла або його окремих частин. Основним завданням позиційне діяльності м'язів є утримання в певному положенні суглобів, на які діють моменти сили тяжіння тіла або фіксація тих суглобів, які не беруть участі в рухах. У позиційній діяльності здебільшого беруть участь тонічні м'язові волокна, але виконують її і повільні фазні м'язові волокна. Переважна більшість поз людини являє собою протидію м'язів земному тяжінню. Ці пози називають антигравітаційними. Позами людського тіла можуть бути: лежання, сидіння, стояння, виси, упори, стойка на кистях та ін. Статична робота, при якій має місце тонічне напруження м'язів, може підтримуватись тривалий час. Пояснюється це тим, що від пропріорецепторів тонічних м'язів і повільних фазних волокон в їхні рухові центри поступає невеликий потік нервових імпульсів, в результаті чого в них не виникає позамежного гальмування. Що стосується статичних зусиль, які супроводжуються тетанічним скороченням м'язів, то вони не можуть продовжуватись довго. Під час такого тетанічного ско­рочення від пропріорецепторів м'язів рук в рухові центри поступає дуже багато нервових імпульсів, які викликають в них охоронне (песимальне) гальмування.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 946 | Нарушение авторских прав