 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Загальна характеристика рухових якостейВ різних фізичних вправах рухові якості (сила, швидкість, витривалість, спритність) проявляються неоднаково. Так, рухи фехтувальника виконуються з максимального швидкістю і спритністю, силовий компонент в них проявляється не в значній мірі, тоді як в рухах важкоатлетів сила має провідне значення, а швидкість і спритність – другорядне.Розвиток рухових якостей зумовлений, з одного боку, функціональним станом м'язів, з другого—характером нервової регуляції і з третього—станом вегетативних органів. В основі розвитку рухових якостей, як і в основі розвитку рухових навичок, з одного боку, лежать безумовно-рефлекторні і гуморальні впливи на органи і тканини з наступними прогресивними структурними і функціональними перебудовами в них, а з другого – поліпшення нервової регуляції функцій організму шляхом формування відповідних рухових і вегетативних умовних рефлексів. Між розвитком рухових якостей існує тісний взаємозв'язок. Функціональні можливості людини в розвитку рухових якостей різні. Найкраще розвивається витривалість. Значно гірше розвивається сила м'язів. Найгірше тренується швидкість. Після припинення тренувань рухові якості повертаються до вихідного рівня. 17. М`язова сила. Розвиток сили в онтогенезі. Сила м'язів характеризується тією напругою, яку вони розвивають в умовах ізометричного скорочення. Якщо м'язи скорочуються ізометричне при довжині спокою і при цьому спостерігається активізація всіх рухових одиниць і повний тетанус, то напруга м'язів відповідає максимальній силі.Фізичні вправи сприяють фізіологічній гіпертрофії м'язів, тоді як бездіяльність учнів приводить до атрофії Їх. Існують два типи фізіологічної гіпертрофії м'язів: саркоплазматичний і міофібрилярний. Під впливом фізичних вправ тренуються фізіологічні механізми, що сприяють розвитку м'язової сили шляхом поліпшення внутрішньо м'язової і між м’язової координації рухових і вегетативних функцій. Сила м'язів буде тим більшою, чим більше в них активних рухових одиниць. Розвиток сили в онтогенезі проходить нерівномірно. З 6...7 років найкраще розвивається сила м'язів, що згинають тулуб, стегно і стопу. З 9 до 11 років, навпаки, краще розвивається сила м'язів-розгиначів цих же частин тіла. З 13...14 років знову краще розвивається сила м'язів-згиначів тулуба, стегна і стопи. В 16...17 років завершується формування того співвідношення сили різних груп м'язів, яке типове для дорослих людей. Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 903 | Нарушение авторских прав |