АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологічна характеристика веслування

Залежно від типу човнів веслування буває академічне, народне і байдарочне. Всі види веслування являють собою динамічну циклічну роботу.Робота весляра в основному виконується з субмаксимальною і великою інтенсивністю. Лише при веслуванні на байдарках і каное (на дистанціях 10 тис. м) вона здійснюється з помірною інтенсивністю.У веслярів добре розвинена нервова система. Процеси збудження і гальмування у них зрівноважені і відзначаються високою рухливістю. Умовно-рефлекторні зв'язки, які лежать в основі рухових навичок, формуються в складні динамічні стереотипи. Для формування їх велике значення мають імпульси, які поступають від вестибулярного, дотикового, зорового і слухового аналізаторів.Акамедічне веслування характеризується тим, що під час проведення лопасті весла в воді максимально напружуються майже – всі м'язи тіла, але основне навантаження приходиться на м'язи спини і ніг. Ось чому у веслярів ці м'язи найкраще і розвинуті.Веслування на байдарках більше розвиває м'язи рук і плечового поясу і меншою мірою м'язи спини. При цьому виді веслування м'язи нижніх кінцівок участі не беруть. М'язи веслярів повинні бути добре адаптовані до роботи як в аеробних, так і в анаеробних умовах.Оскільки спортивні результати в греблі значною мірою залежать від правильного дихання, то паралельно з вивченням техніки рухів необхідно навчати веслярів раціональному диханню.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 1026 | Нарушение авторских прав