АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ускладнення та побічні ефекти гіпотензивних препаратів

Прочитайте:
  1. Взаємодія антиретровірусних препаратів з іншими лікарськими засобами (ВООЗ, 2003)
  2. ВИБІР АНТИГІПЕРТЕНЗИВНИХ ПРЕПАРАТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ
  3. Деякі токсини і лікарські препарати, які ефективно можуть бути видалені з кров’яного русла методом діалізу
  4. Допомога при ускладненнях наркозу
  5. Еквіпотентні (рівноефективні) добові дози інгаляційних глюкокортикостероїдів для проведення базисної терапії бронхіальної астми у дітей
  6. Ефективність методів детоксикації у залежності від агента, що спричинив отруєння
  7. Класифіация препаратів, які використовуються при кашлі
  8. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕНТГЕНОКОНТРАСТНИХ ПРЕПАРАТІВ.
  9. Критерії ефективності лікування
  10. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ

 

Призначення ІАПФ потребує контролю рівня креатиніну. Напротязі перших 2-х місяців може спостерігатися транзиторне підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові, яке розглядається як наслідок змін ниркової гемодинаміки. Частіше погіршення біохімічних показників крові спостерігаються при призначенні ІАПФ хворим з вже існуючою хронічною нирковою недостатністю. Дані зміни потребують ретельного спостереження за хворими без відміни препарату та моніторування показників азотемії. У більшості хворих через 3-6 тижнів функціональні показники нирок покращується, а рівень креатиніну швидко стабілізується, а потім знижується. Збільшення рівня креатиніну <30% на фоні прийому ІАПФ, не вважається показанням для їх відміни. Особливо ретельний контроль каліемії та креатинінемії необхідний у хворих з рівнем останнього > 0,25ммоль/л. При прогресуючому погіршенні функції нирок на фоні призначення ІАПФ або блокаторів рецепторів А ІІ, слід виключити двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки.

Гіперкаліємія є потенційним ускладненням призначення ІАПФ, особливо у хворих на цукровий діабет з нефротичним синдромом та хронічною нирковою недостатністю. Її розвиток можливий при паралельних гемотрансфузіях (6±2%), кровотечах (носові, шлунково-кишкові), гемолізі, застосуванні медикаментів (тріамтерен, маніт, спіронолактон, пеніцилін G), сепсисі.

Виникнення гіперкаліємії потребує дієтичних обмежень: найбільше калію міститься у грибах, горіхах, арахісі, мигдалі, зернятах соняшника, фісташках, фруктах (абрикоси, банани, виноград, диня, суниця, персики, мандарини, сухофрукти), овочах (горох, боби, соя, щавель, чечевиця, картопля), какао, шоколад. Клінічно гіперкаліємія проявляється м’язевою слабкістю, брадікардією. Лабораторно - збільшення концентрації калію у плазмі, на електрокардіограмі- атріо-вентрикулярна блокада, інверсія комплексу QRS, високий та гострий зубець T. Гіперкаліємія на фоні призначення ІАПФ рідко потребує медикаментозного лікування, однак необхідно пам’ятати про доцільність застосування глюконату кальцію 10%-10мл довенно кожні 3-5 хв. до покращення ЕКГ, глюкози 30%-500мл + інсулін 30 ОД; лактату Na -100 ммоль.

Хворі з артеріальною гіпертензією на тлі захворювань нирок повинні протягом всього життя перебувати під диспансерним наглядом, за необхідністю постійно корегуючи гіпотензивну терапію і обстежуючись не рідше ніж 1 раз на 3 місяці, а за умови розвитку ХНН щомісячно.

Додаток 1.


Дата добавления: 2014-12-12 | Просмотры: 1140 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)