АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Блефарити

Блефарит – двобічне запалення краю повіки, яке має хронічний перебіг і може переходити на кон’юнктиву та рогівку, а також викликати «синдром сухого ока». Жінки хворіють частіше від чоловіків.

Причинами блефариту можуть бути стафілококи, стрептококи, моракселла, вірус оперізуючого лишаю, вірус контагіозного молюску, патогенні гриби, демодекс, глистяні інвазії, захворювання шлунково-кишкового тракту, некориговані гіперметропія та гіперметропічний астигматизм та ін.

Скарги хворих з блефаритом, як правило, типові: печія, свербіж повік, відчуття стороннього тіла в оці, втомлюваність очей.

Клінічно розрізняють блефарити: простий, лусочковий, виразковий.

Простий блефарит характеризується гіперемією, потовщенням краю повіки. Можливі гіперемія кон’юнктиви повік, розвиток синдрому «сухого ока».

Для лусочкового блефариту, крім вищезазначених симптомів, характерні також лусочки білувато-сірого кольору біля коренів вій.

Для виразкового блефариту характерно утворення виразок на краю повіки, які прикриті гнійними кірками. Рубцювання виразок може приводити до трихіазу, кератиту, вивороту або завороту повіки.

Розвиток мейбомієвого блефариту пов’язаний з гіперпродукцією та порушенням виведення секрету мейбомієвих залоз. Повіки товсті, масні, при надавлюванні на край повіки має місце виділення пінистого секрету, скупчення такого ж секрету у зовнішньому куті очної щілини.

Для демодекозного блефариту характерні гіперемія, потовщення країв повік, утворення білуватих муфт на віях, лусочки та кірочки на краю повіки. Можливе поєднання з крайовим кератитом.

Лікування блефариту залежить від причини, яка його викликала. Місцеве лікування включає обробку краю повік лужними розчинами (20% розчин соди), спиртово-ефірною сумішшю, 1% бриліантовим зеленим, закапування крапель з антибіотиками (0,3% розчин гентаміцину, ципрофлоксацину, тобраміцину, офлоксацину та ін.), антисептиками (0,01% розчин окомістину), кортикостероїдами (0,1% розчин дексаметазону), нестероїдними протизапальними засобами (краплі уніклофену, дикло Ф, наклоф та ін.), сульфаніламідами (30% розчин сульфацил-натрію), мазі з антибіотиками та кортикостероїдами (1% ерітроміцинова, 1% тетрациклінова, 0,5% гідрокортизонова мазі, мазь колбіоцину, офлоксацину).

Етіо-патогенетичним лікуванням мейбомієвого блефариту є масаж повік.

На демодекозний блефарит звичайні засоби не діють. Для його лікування застосовують обробку повік спиртово-ефірною сумішшю, карбахолом, цинк-іхтіоловою маззю, 2% гелем метронідазолу, а також препаратами з ветеринарної практики (івомек, івомектін). Кортикостероїди не застосовують, тому що вони приводять до збільшення кількості кліщів. Після лікування проводять контрольне дослідження вій на наявність кліщів.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1507 | Нарушение авторских прав