АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Зміни органу зору при токсоплазмозі
Буває вродженим і набутим. Очна форма токсоплазмозу може бути єдиним проявом захворювання.
Для вродженого токсоплазмозу характерна тріада: хронічний енцефалополіневрит, мозкові кальцифікати, хоріоретиніт в стадії рубцювання в макулі. Він має рецидивуючий перебіг, що зумовлено періодичним визволенням токсоплазми з цист. Зір різко знижений. Зустрічаються дефекти повік, більма, анофтальм, мікрофтальм, колобоми райдужки, судинної оболонки та диску зорового нерву, анірідія (відсутність райдужки), катаракта, атрофія зорового нерву, гідроцефалія. Нерідко ці зміни поєднуються в різних комбінаціях. Часто вони комбінуються з ністагмом і косоокістю. Характерна висока ускладнена короткозорість.
Приблизно в 30% випадків старі, неактивні форми вродженого токсоплазмозу дають рецидиви з загостренням процесу в оці чи враженням другого ока. Хворі з вродженим токсоплазмозом, при наявності позитивної або різкопозитивної реакції зв'язування комплементу (РСК+++ чи РСК++++), підлягають протитоксоплазмозному лікуванню і мають знаходитись під наглядом.
З проявів набутого токсоплазмозу найчастішим є центральний хоріоретиніт, для якого характерний тривалий (від декількох місяців до року) перебіг. Можливий нейроретиніт з подальшою атрофією зорового нерву. Рідше процес локалізується в передньому відділі ока (катаральний, фолікулярний чи виразковий кон'юнктивіт, кератосклеріт, кератоувеїт, кератосклероувеїт). Враження ока у дорослих можуть виникати внаслідок рецидиву старого процесу під впливом несприятливих факторів.
Діагностика: реакція зв'язування комплементу, непрямої гемаглютинації, реакція Сейбіна-Фельдмана, непрямої імунофлюоресценції, мікропреципітації в агарі, ензиммічених антитіл, бласттрансформації лімфоцитів, шкіряна проба.
Лікування: хіміотерапія, специфічна десенсибілізація (токсоплазмінотерапія), неспецифічна десенсибілізація і протизапальна терапія (кортикостероїди), діуретики, розсмокутючі, антигеморагічні і гемостатичні засоби, тканинні препарати, вітаміни.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 876 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 |
|