АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Екзофтальм

Екзофтальм - вип’ячування очного яблука. При цьому між краєм рогівки (верхнім лімбом) і краєм повіки видно смужку склери. В нормі вистояння очного яблука в очниці не перевищує 13-18 мм (в середньому 14 мм), причому різниця у вистоянні обох очей не має бути більшою, ніж 1мм. Значний ступінь екзофтальму може приводити до розвитку лагофтальму, ксерозу рогівки та кон’юнктиви ока.

Розрізняють екзофтальм істинний і оманливий (наприклад, при мілкій очниці на фоні черепно-лицевого дизостозу, при буфталь­мі, конституційний екзофтальм). Основним методом диференційної діагностики істинного і оманливого екзофтальму є ультразвукова біометрія.

Екзофтальм може бути однобічним і двобічним. Однобічний екзо­фтальм частіше за все викликається місцевими причинами в очниці: флегмоною, остеоперіоститом, пухлинами, алергійним набряком, тромбофлебітом вен, переломами кісток очниці зі сход­женням відламків, ретробульбарною гематомою, паразитарними кістами, гумами, міозитом екстраокулярних м’язів, запальним псевдотумором та ін. Найчастішою причиною розвитку однобічного незапального екзофтальму є пухлина очниці, запального – синусит.

Якщо орбітальний процес (пухлина, переломи, запалення) локалізується в зоні верхньої орбітальної щілини, то розвивається ха­рактерний симптомокомплекс, який називається «синдром верхньої орбі­тальної щілини»: екзофтальм, нерухомість очного яблука (офтальмоплегія), птоз, мідріаз, зниження чутливості шкіри в зоні розповсюдження І-ї гілки трійчастого нерву. Він викликаний тим, що через верхню орбі­тальну щілину проходять І-а гілка трійчастого нерву та 3, 4, 6 пари череп­но-мозкових нервів.

Двобічний незапальний екзофтальм найчастіше буває ендокринного поход­ження: при захворюваннях щитовидної залози, гіпоталамусу. Двобічний запальний екзофтальм частіше за все виникає внаслідок пансинусіту та двобічного тромбозу кавернозного синусу. Двобічний екзофтальм може спосте­рігатись також при лейкозах, двобічному алергійному набряку орбітальних тканин, гідроцефалії, високій прогресуючій міопії, але найчастіше поява двобічного екзофтальму свідчить про патологію щитовидної залози. Ендокринний екзофтальм може виникати як на фоні гіпертиреозу, так і на фоні еутиреозу і гіпотиреозу. Впродовж кількох років орбітальні зміни можуть бути єдиним проявом патології щитовидної залози!

При наявності артеріо-кавернозної нориці може виникнути пульсуючий екзофтальм, який змінюється синхронно з пульсом, при цьому над оком можна прослухати характерний систолічний шум.

В ряді випадків екзофтальм, особливо ендокринний, набуває злоякісного перебігу, постійно прогресує, веде до лагофтальму і розвитку ксерозу рогівки, кератиту.

Лікування екзофтальму залежить від причини його виникнення – лікують основне захворювання. Якщо лікування основного захворю­вання не приводить до нормалізації положення очного яблука і є загроза розвитку ксерозу ока, проводять тимчасову блефарорафію – зшивають повіки на певний час.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 892 | Нарушение авторских прав