АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміни органу зору при захворюваннях щитовидної залози

Ранні офтальмологічні прояви захворювання: порушення мікроциркуляції лімбу, кон'юнктиви очного яблука і епісклери. 3 прогресуванням офтальмопатії з'являються скарги хворих на відчуття здавлення, болі в глибині орбіт, особливо в ранкові години, при рухах очних яблук; відчуття сухості та стороннього тіла в оці, сльозотечу, особливо на вулиці (при відсутності порушень проходимості сльозних шляхів), відчуття диплопії, неможливість читання та роботи на близькій відстані з причини недостатності конвергенції.

Основними симптомами захворювання є екзофтальм і обмеження рухливості очного яблука внаслідок набряку орбітальної клітківки та потовщення окорухових м'язів, так звана ендокринна офтальмопатія. Симптоми часто двобічні, але можливий і однобічний, асиметричний, екзофтальм. В нормі вистояння очних яблук – 10-22 мм. В перебігу офтальмопатії виділяють 3 стадії.

При І ступені змін окорухового апарата і кон'юнктиви немає.

При ІІ ступені є незначні порушення окорухової функції, нестійка діплопія, запальний процес кон'юнктиви, невеликий мідріаз внаслідок активізації симпатичної іннервації зіниць. Найбільш характерні симптоми Дальрімпля (широке розкриття очних щілин за рахунок ретракції верхньої повіки: її край знаходиться на рівні верхнього лімба або над ним. В нормі ж повіка закриває рогівку на 2-3 мм), Graefe (відставання верхньої повіки при повільному опусканні очей. Варіант цього симптому - товчкоподібне опущення повік - симптом Boston. Це найчастіший прояв тиреотоксикозу), Кохера (посилення ретракції повіки при швидкій зміні напрямку погляду), Розенбаха (тремтіння повік при їх змиканні), Stellwag (рідке кліпання - 2-3 рази на хвилину замість 15-18 разів в нормі. Поєднується з недостатньою мімікою обличчя. Причина - підвищений тонус симпатичного нерву і зниження чутливості рогівки), Репрева-Меліхова (гнівний погляд), Krauss (підвищений блиск очей. Причина - гіперсекреція сльозних залоз).

Офтальмопатія III ступеню - набряковий екзофтальм. Може розвинутися після опромінення щитовидної залози, часткової тіреоїдектомії, перенесеної інфекції (грип, ангіна), нервового стресу. У хворого "погордий вигляд" (голова високо піднята і дещо відкинута назад з метою полегшення акту зору при парезі верхніх прямих м'язів). Різко виражені симптоми Грефе, Мебіуса, діплопія, обмеження рухливості очних яблук, особливо у верхньоскроневому напрямку. Утруднюється або стає неможливим змикання очних щілин, розвивається значний набряк повік і кон'юнктиви. Набряк повік спочатку виникає у внутрішніх відділах верхньої повіки з наступним поширенням на нижню повіку і оточуючі ділянки обличчя (надбрів'я, скроню, корінь носа). На кон'юнктиві спочатку розвивається "білий" ("скляний") хемоз кон'юнктиви, який потім переходить в "червоний".

Характерні симптоми Єллінека (пігментація шкіри повік. Причина – недостатність кори надниркових залоз), Джиффорда (утруднене вивертання верхньої повіки). Порушується чутливість рогівки, може розвиватися виразковий кератит, ендофтальміт, панофтальміт, застійні диски зорових нервів з наступною атрофією, підвищується внутрішньоочний тиск. Може бути ретробульбарний неврит з порушенням сприйняття зеленого кольору, зниженням темнової адаптації, збільшенням сліпої плями, появою скотом в центральних і нижніх відділах поля зору.

Ендокринна міопатія – частіше зустрічається у чоловіків. Її розвиток можливий на фоні еутиретозу чи, навіть, гіпотиреозу. Розпочинається зі слабкості одного чи кількох окорухових м'язів (частіше верхнього і нижнього прямих), діплопії, обмеження рухливості ока доверху і зовні. Розвивається косоокість з відхиленням донизу. Характерні симптоми: Mobius (недостатність конвергенції або повна її відсутність), Міна (відставання руху очних яблук від руху повік при пристальному погляді). Екзофтальм не виражений, чутливість рогівки не порушена.

Діагностика ендокринної офтальмопатії: ультразвукове дослідження, комп'ютерна томографія орбіт, позиційна тонометрія (вимірювання очного тиску при погляді догори і зовні. В такій позиції тиск підвищується більше, ніж на 2 мм рт. ст.).

Лікування: дегідратаційна, протизапальна терапія. При злоякісному екзофтальмі – глюкокортикоїди, імунокоректори, активізація обмінних процесів. При швидкому прогресуванні захворювання – плазмаферез. Для зменшення периорбітального набряку застосовуються магнітотерапія або дистанційне рентгенівське опромінення орбіт. Хірургічне лікування офтальмопатії проводять для збереження ока і його функції при різкому напруженні тканин орбіти, а також для виправлення косоокості і зменшення діплопії.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 791 | Нарушение авторских прав