АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Іридоцикліт

Іридоцикліт - запалення райдужки і війкового тіла. Етіологія іридоцикліту різноманітна: гострі та хронічні інфекції (грип, туберку­льоз, сифіліс, бруцельоз та ін.), колагенози (ревматизм, хвороба Стіла), фокальна інфекція (карієс, тонзиліти, фарингіти та ін.), цукровий діабет, травми, синдромні захворювання (хвороба Бехчета, Фогта-Коянагі-Харади та ін.).

Клініка іридоцикліту досить характерна. Хворі скаржаться на почервоніння, біль в оці, який посилюється вночі, світлобоязнь, сльозотечу, різного ступеня зниження зору. При огляді на очному яблуці визначається змішана ін’єкція. Зіниця вузька, мляво реагує на світло. Райдужка набрякла, малюнок її стертий. На ендотелії рогівки з'являють­ся преципітати – відкладення у вигляді трикутника основою донизу; в передній камері волога мутнішає, може бути ексудат у вигляді гною, крові, фібрину. Запальний процес в райдужці швидко викликає утворення задніх сінехій – зрощень зіничного краю райдужки з передньою капсулою кришталика, що часто призводить до порушення відтоку внутрішньоочної рідини з задньої камери в передню і виникненню найчастішого ускладнення іридоцикліту - вторинної глаукоми. Задні сінехії часто деформують зіницю і вона набуває форми «зубчастого колеса». Захворювання супроводжу­ється помутнінням склистого тіла зернистого характеру. Для неускладненого перебігу характерний нормальний або знижений внутрішньоочний тиск. Згодом може змінитися колір райдужки, вона набуває ржавого відтінку.

Не всі симптоми захворювання з'являються водночас. Найбільш ранніми об'єктивними ознаками є змішана ін’єкція очного яблука, звуження зіниці та її млява реакція на світло!

Окрім вторинної глаукоми іридоцикліт може ускладнитись катарактою, невритом зорового нерву, стрічкоподібною дегенерацією рогівки.

У дитячому віці іридоцикліт протікає зі значними особливостями. Незважаючи на гостре запалення, око може бути спокійним або легко подразненим, що може привести до хибного висновку про відсутність іридоцикліту. Процес часто двобічний, приймає хронічний перебіг, швидко приводить до ускладнень у вигляді вторинної глаукоми і катаракти.

Гострий іридоцикліт, в першу чергу, треба диференціювати з гострим приступом глаукоми, оскільки клініка схожа, а невідкладна допомога протилежна. В цьому плані першочергово необхідно звернути увагу на стан зіниці: при іридоцикліті вона вузька, при гострому приступі гла­укоми розширена.

Невідкладна допомога при гострому іридоцикліті передбачає інсти­ляції 1% розчину атропіну в хворе око, навіть якщо іридоцикліт ускладнився вторинною глаукомою. Хворий має бути негайно госпіталізо­ваний в очне відділення, де буде проведено етіологічну діагностику і спеціалізоване лікування.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1056 | Нарушение авторских прав