АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Неврит зорового нерву

Причини виникнення невритів зорового нерву різноманітні: гострі та хронічні інфекції, запальні захворювання головного мозку та його оболонок, запальні процеси в орбіті, авітамінози, інтоксикації метиловим та етиловим спиртами, нікотином та іншими токсичними речовинами, синусіти, розсіяний склероз. Процес частіше однобічний, але може бути і двобічним.

Дещо умовно розрізняють наступні види невритів: папіліт (запалення диску зорового нерву), ретробульбарний неврит (запалення зорового нерву в орбіті), оптико-хіазмальний арахноїдіт (запалення зорових нервів в області хіазми).

Для всіх невритів зорового нерву характерна швидка і значна втрата зору впродовж годин або днів з максимальним розвитком симптомів через тиждень від початку захворювання. Мають місце порушення кольорового зору по набутому типу, дефекти поля зору (для папіліту більш характерне концентричне звуження поля зору, для ретробульбарного невриту – центральна скотома при нормальних межах поля зору, для хіазмального арахноїдіту – бітемпоральна чи біназальна геміанопсія).

Папіліт, як правило, протікає безболісно, а ретробульбарний неврит – з болем при рухах ока. Це пояснюється тим, що при ретробульбарному невриті до запального процесу залучається сухожильне кільце поблизу вершини орбіти, від якого починаються окорухові м'язи. Оптико-хіазмальний арахноїдіт може супроводжуватися головним болем.

При папіліті диск зорового нерву гіперемійований, злегка набряклий, межі його розмиті, в тканині диску та перипапілярній зоні можуть бути крововиливи, а в судинній воронці – ексудат.

При ретробульбарному невриті і оптико-хіазмальному арахноїдіті очне дно тривалий час залишається нормальним. При всіх невритах згодом, у більшості випадків, розвивається часткова або повна атрофія зорового нерву, що є причиною стійкого зниження чи втрати зору. В ряді випадків можливе повне відновлення функцій.

Слід особливо підкреслити, що редидивуючий ретробульбарний неврит у осіб молодого віку впродовж багатьох років може бути єдиним симптомом розсіяного склерозу. Тому такі хворі повинні регулярно знаходитися також і під наглядом невропатолога.

Хворих з будь-яким типом невриту зорового нерву треба негайно госпіталізувати в очне відділення. Основу лікування невритів складають етіотропна терапія (з метою з’ясування етіології процесу хворого всебічно обстежують), кортикостероїди, віт. гр. В.

Прогноз при невриті зорового нерву серйозний, оскільки, як зазначено вище, процес може закінчитися частковою або повною атрофією зорового нерву.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 893 | Нарушение авторских прав