АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Метод бокового (фокального) освітлення

Метою методу бокового (фокального) освітлення є огляд склери, рогівки, передньої камери, райдужки та ділянки зіниці, а також детальний огляд повік та кон’юнктиви для виявлення малопомітних змін цих структур.

Методика: дослідження проводять в темній кімнаті. Хворого саджають на стілець справа від столу. Настільну електричну лампу розташовують зліва і дещо спереду від пацієнта, на відстані 40-60 см., на рівні його очей. Світло має падати на обличчя збоку та спереду. Лікар сідає напроти. Голову хворого дещо повертають в бік джерела світла. Лупу 13 дптр. тримають великим та вказівним пальцями правої руки на відстані 7-8 см. від ока перпендикулярно до променів від лампи (можна застосовувати лупу 20 дптр., тоді її потрібно тримати на відстані 5 см. від ока), спрямовуючи концентрований пучок променів на око. При огляді лівого ока лікар фіксує свою праву руку, спираючись мізинцем на вилицеву кістку, при огляді правого – на спинку носу або лоб.

Промені фокусують на тій ділянці ока, яка підлягає огляду. Завдяки контрасту між яскраво освітленою невеликою ділянкою та неосвітленими іншими частинами ока, зміни дуже помітні.

Щоб краще оглянути освітлену ділянку, можна застосовувати комбінований метод, при якому одну лупу з набору використовують для фокального освітлення, а скрізь іншу лупу, взяту в ліву руку і розташовану на її фокусній відстані перед оком хворого, оглядають збільшене зображення переднього відрізку очного яблука. З цією ж метою можна застосовувати бінокулярну лупу, яка дає збільшення в 6-10 разів.

При дослідженні склери звертають увагу на її колір, хід та кровонаповнення судин. В нормі склера біла. Жовтувате забарвлення буває при жовтянці. Сірувато-жовте забарвлення може довго зберігатися після масивних субкон’юнктивальних крововиливів. Можуть також спостерігатися стафіломи – темні ділянки вип’ячування різко потоншеної склери.

Оглядаючи рогівку, звертають увагу на її розмір, форму, прозорість, сферичність, дзеркальність. В нормі у дорослих горизонтальний розмір рогівки 10-12, рідко – 13 мм. Вертикальний - на 0,5-1,0 мм. менше. Якщо горизонтальний діаметр рогівки менший від 10 мм., такий стан носить назву «мікрокорнеа». Мегалокорнеа –збільшення діаметру рогівки більше, ніж на 1 мм.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 996 | Нарушение авторских прав