 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Аміноглікозиди
Мають бактерицидну дію, активні переважно відносно аеробної грам(-) флори сімейства Enterobacteriaceae, причому до амікацину можуть бути чутливими багато штамів бактерій, резистентних до інших аміноглікозидів. Анаероби є резистентними. Стрептоміцин та канаміцин є активними відносно туберкульозних мікобактерій; гентаміцин, тобраміцин, нетилміцин і амікацин – відносно P.aeruginosa. Враховуючи резистентність пневмококів, аміноглікозиди (в т.ч. гентаміцин) не можна застосовувати для лікування позалікарняної П. Активність аміноглікозидів знижується при гіпоксії та ацидозі. Практично не всмоктуються у ЖКТ, вводять парентерально. Погано проникають через тканинні бар’єри, в легені, спино-мозкову рідину, жовч. Не метаболізуються, виводяться нирками. При нирковій недостатності кумулюються, необхідна корекція доз. Фармакокінетика є варіабельною, тому слід проводити терапевтичний лікарський моніторинг. Основними небажаними реакціями є нефротоксичність і ототоксичність, які найчастіше зустрічаються у дітей, людей похилого віку та при вихідному порушенні функції нирок і слуху. Можуть погіршувати нервово-м’язову передачу, не повинні призначатися пацієнтам з міастенією, на фоні та після введ. міорелаксантів. Застосовують при різноманітних інфекціях, в т.ч. нозокоміальних, викликаних аеробною грам(-) флорою; при підозрі на змішану етіологію – у поєднанні з β-лактамами і антианаеробними препаратами (лінкозаміди). Гентаміцин і стрептоміцин використовують також при бактеріальному ендокардиті (у поєднанні з пеніциліном чи ампіциліном).
Фармакотерапевтична група: J01G B06 – аміноглікозиди Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: напівсинтетичний а/б широкого спектра дії; активно проникає крізь бактеріальну клітинну мембрану; має бактерицидні властивості; до спектра дії входять аеробні грам (-) бактерії та деякі грам (+) м/о; антибактеріальна дія аміноглікозидів проти різних штамів м/о коливається; активний проти грам (-) бактерій, таких як Pseudomonas species, E. coli, Proteus, Providencia species, Klebsiella, Enterobacter, Serratia species, Acinetobacter species; виявляє активність при стафілококових інфекціях, і його за деяких умов можна застосовувати як базову терапію при лікуванні відомих або підозрюваних хвороб, спричинених чутливими штамами стафілококів у пацієнтів з алергією на інші а/б, та при змішаних стафілококово-грам (-) інфекціях. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: швидко всмоктується після в/м введення; максимальна концентрація досягається через 1 год після введення препарату, терапевтичні концентрації зберігаються протягом 10–12 год; після в/в краплинного введення концентрація в плазмі крові перевищує ту, що спостерігається при в/м введенні, Смакс досягається через 30 хв; терапевтична концентрація зберігається протягом 10–12 год; розподіляється у легенях, печінці, міокарді, селезінці, кістковій тканині, плевральному та перитонеальному ексудатах, синовіальній рідині, бронхіальному секреті, жовчі; вибірково накопичується у кірковому шарі нирок; проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у спинномозкову рідину, крізь плацентарний бар’єр і виявляється в крові плода та амніотичній рідині; T1/2 - 2,2 – 2,5 год; зв’язування з білками крові становить <10%; виводиться у незміненому вигляді нирками шляхом клубочкової фільтрації, утворюючи високу концентрацію в сечі. Показання до застосування ЛЗ: бактеріальна пневмонія, спричинена грам (-) бактеріями; інфекції ЦНС, включаючи менінгіт і вентрикуліт; внутрішньочеревинні інфекції, включаючи перитоніт; інфекції жовчних шляхів; інфекції кісток і суглобів; інфекції шкіри та м’яких тканин, включаючи інфекції опікових ран; бактеріальна септицемія; вторинні ускладнені інфекції сечових шляхів Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м або в/в; звичайні дози для дітей від 12 років і дорослих по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7,5 мг/кг кожні 12 год протягом 7 – 10 днів; максимальні дози для дорослих – до 15 мг/кг/добу, розподіливши добову дозу на 2 введення; у тяжких випадках та при інфекціях, спричинених Pseudomonas, добову дозу розподіляють на 3 введення; максимальна добова доза – 1,5 г, максимальна курсова доза не повинна перевищувати 15 г; тривалість лікування звичайно становить 3 – 7 днів при в/в введенні та 7 – 10 днів – при в/м. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нефротоксичність (значне підвищення або зниження частоти виділення сечі або кількості сечі, підвищена спрага, втрата апетиту, нудота, блювання), протеїнурія, циліндрурія, підвищення рівня креатиніну, залишкового азоту, нейротоксичність (посмикування м’язів, затерплість, епілептичні напади, дзвін у вухах), ототоксичність (втрата або зниження слуху, подзенькування, гудіння або відчуття наповненості у вухах), вестибулярна токсичність (порушення координації рухів, тремтіння, нудота, блювання); рідко - гіперчутливість або нейром’язове блокування (затруднення подиху, тяжкість і слабкість), АР (шкірні висипання, свербіж, пропасниця, набряк Квінке), зміна складу периферичної крові (анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія), підвищення активності трансаміназ крові. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до аміноглікозидної групи та їх похідних; тяжка ниркове недостатність, неврит слухового нерва; вагітність, лактація. Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 0,1; 0,25 г у фл.; р-н для ін'єкцій, 50; 250 мг/мл по 2 мл в амп.; р-н для ін'єкцій (250 мг/мл) по 1 мл, 2 мл, 4 мл в амп. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15°С - 25°С. Торгова назва: І. Аміцил, ВАТ "Київмедпрепарат" Амікацин-КМП, ВАТ "Київмедпрепарат" ІІ. Амікацину сульфат, LOK-BETA Pharmaceuticals Амікін, “Bristol-Myers Squibb, Італія Флекселіт, Pharmaceutical laboratories "Bros Ltd", Греція Лорікацин, "Exir Pharmaceutical Co.", Іран
Фармакотерапевтична група: J01G B03 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: а/б широкого спектру дії; у великих концентраціях знижує бар’єрні функції клітинних мембран та викликає загибель м/о; високочутливі до препарату грам (-) м/о – Proteus spp. (в т. ч. індолпозитивні та індолнегативні штами), E. coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Shigella spp., Campylobacter spp.; грам (+) м/о – Staph. spp. (в т. ч. пеніцилінорезистентні). Чутливі при МПК 4–8 мг/л – Serratia spp., Klebsiella spp., Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa), Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Providencia spp. Резистентні до гентаміцину (МПК більше 8 мг/л) – Neisseria meningitidis, Treponema pallidum, Str. spp. (включаючи Str. pneumoniae та штами групи D), Bacteroides spp., Clostridium spp., Providencia rettgeri; у комбінації з пеніцилінами, що діють на синтез клітинної стінки м/о, проявляє активність відносно Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Enterococcus durans, Enterococcus avium, практично всіх штамів Str. faecalis і їх різновидів (в т. ч. Str. faecalis liguifaciens, Str. faecalis zymogenes), Str. faecium, Str. durans; резистентність м/о розвивається повільно, проте можлива неповна перехресна стійкість з неоміцину та канаміцину; не діє на гриби, віруси, найпростіші; після в/м або в/в введення разової середньої терапевтичної дози терапевтичні концентрації в крові створюються приблизно через 0,5–1,5 год та зберігаються протягом 8–12 год; після в/м введення час досягнення Смакс – 0,5–1,5 год після 30 хвилинної в/в інфузії – 30 хв, після 60 хвилинної в/в – 15 хв; Смакс після введення дози 1,5 мг/кг становить 6 мкг/мл; зв’язок з білками плазми до 10 %; виявляється у терапевтичних концентраціях у печінці, нирках, легенях, у плевральній, перикардіальній, синовіальній, перитонеальній, асцитичній та лімфатичній рідинах, сечі, у видіоленнях з ран, гної, грануляціях; низькі концентрації спостерігаються в жировій тканині, м’язах, кістках, жовчі, грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті, мокротинні та спинномозковій рідині; у терапевтичних концентраціях у дорослих не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, при менінгіті концентрація його в спинномозковій рідині збільшується; T1/2 у дорослих – 2–4 год, у дітей віком від 1 тижня до 6 місяців – 3–3,5 год, у новонароджених та недоношених дітей з масою тіла більше 2 кг – 5,5 год, з масою тіла менше 1,5 кг – 11,5 год, до 2 кг – 8 годи; виводиться в основному нирками в незміненому вигляді; у незначних кількостях – з жовчю; при нормальній функції нирок за першу добу виводиться 70–95 %; у пацієнтів зі зниженою клубочковою фільтрацією виведення значно знижується; виводиться при гемодіалізі – через кожні 4– 6 год концентрація зменшується на 50 %; перитонеальний діаліз менш ефективний – за 48–72 год виводиться 25 % дози; при повторних введеннях препарат накопичується, головним чином в лімфатичному просторі внутрішнього вуха та в проксимальних відділах ниркових канальців. Показання для застосування ЛЗ: інфекції дихальних шляхів: бронхіт, пневмонія, емпієма плеври; ускладнені урогенітальні інфекції: пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, гонорея, ендометрит; інфекції кісток та суглобів; інфекції шкіри та м’яких тканин; інфіковані опіки, інфіковані рани; абдомінальні інфекції: перитоніт, пельвіоперитоніт; гнійно–септичні захворювання, що виникають на фоні проведення цитостатичної, променевої терапії та при застосуванні імуносупресантів; інфекції ЦНС, в тому числі менінгіт; септицемія. Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/м або в/в; звичайна добова доза для дорослих пацієнтів з тяжкими інфекціями становить 3 мг/кг в/м, розподілена на 2 – 3 введення; максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг, розподілена на 3 – 4 введення; тивалість лікування – 7 – 10 діб, при тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії може бути продовжений; у таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок, слуху та вестибулярного апарату. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ототоксичність - шум у вухах, зниження слуху, вестибулярні та лабіринтні порушення, необоротна глухота; нефротоксичність – олігурія, азотемія, протеїнурія, мікрогематурія, нирковий тубулярний некроз; ШКТ - нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія; органи кровотворення - анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія; нервова система - посмикування м’язів, парестезії, відчуття оніміння, епілептичні напади, головний біль, сонливість, у дітей – психоз; АР - шкірний висип, свербіж, гарячка, ангіоневротичний набряк, еозинофілія; також у дітей – гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія; інші: гарячка, розвиток суперінфекції. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; неврит слухового нерва; хр. ниркова недостатність з азотемією та уремією; міастенія, паркінсонізм; ботулізм; літній вік; діти до 3-х років; вагітність (особливо І триместр) та період лактації; попереднє лікування ототоксичними препаратами. Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 40 мг/1 мл по 2 мл (80 мг) в амп., порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 0.08 г у фл. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 °С; термін придатності - 3 роки. Торгова назва: І. Гентаміцину сульфат, Дочірнє підприємство "Львівдіалік" ДАК "Укрмедпром", м.Львів, Україна Гентаміцину сульфат, АТ "Галичфарм" Гентаміцину сульфат, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", Гентаміцину сульфат-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" ІІ. Гентаміцин, "Lek d.d. Ljubljana", Словенія Гентаміцин, "Hemofarm" AD, Сербія Гентаміцин-К, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія Гентаміцину сульфат, ВАТ "Красфарма", Російська Федерація Гентаміцину сульфат, РУП "Бєлмедпрепарати", Республіка Білорусь
Фармакотерапевтична група: J01G B04 - протимікробні засоби для системного застосування.Аміноглікозиди. Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: активний проти більшості грам (+) та грам (-) м/о, а також кислотостійких бактерії; діє на штами мікобактерій туберкульозу, в тому числі на стійкі до стрептоміцину, ПАСК, ізоніазиду; порушує синтез білка в мікробній клітині; ефективний відносно м/о, стійких до тетрацикліну, еритроміцину, левоміцетину; при в/м введенні швидко надходить у кров, терапевтична концентрація зберігається протягом 8 - 12 год; проникає в плевральну порожнину, синовіальну рідину, бронхіальний секрет, жовч, крізь плацентарний бар’єр; у нормі не проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр, однак при запаленні мозкових оболонок концентрація його у спинномозковій рідині досягає 30 - 60 % від такої у плазмі крові; виводиться нирками за 24 - 48 год. Показання для застосування ЛЗ: гнійно-септичні захворювання (сепсис, менінгіт, перитоніт, септичний ендокардит), інфекційно-запальні захворювання органів дихання (пневмонія, емпієма плеври, абсцес легенів), інфекції нирок та сечовивідних шляхів, гнійні ускладнення у післяопераційному періоді, інфіковані опіки, туберкульоз (у випадку стійкості мікобактерій до стрептоміцину та фтивазиду). Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м; при лікуванні інфекцій нетуберкульозної етіології доза для дорослих становить 0,5 г кожні 8 - 12 год, добова доза становить 1 - 1,5 г; максимальна разова доза - 1,0 г з інтервалом між введеннями 12 год, максимальна добова доза - 2 г; тривалість лікування - 5 - 7 днів; кратність не більше 2 - 3 р/добу; для лікування туберкульозу дорослим по 1,0 г 1 р/добу; лікування триває 1 місяць та більше (вводять протягом 6 днів щоденно, на 7 день - перерва). Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, діарея, АР, нейром’язова блокада, парестезії, дисбактеріоз; можливе подразнення на місці введення; при тривалому застосуванні - розвиток невриту слухового нерва, нефротоксичні реакції (мікрогематурія, альбумінурія, циліндрурія). Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, неврит слухового нерва, порушення функції печінки та нирок, непрохідність кишечнику, період новонародженності, недоношені діти. Форми випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 1 г у фл. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° до 20°С; термін придатності - 3 роки. Торгова назва: І. Канаміцин-КМП, ВАТ "Київмедпрепарат"
Фармакотерапевтична група: J01G B07 – аміноглікозиди. Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: бактерицидна. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: механізм дії якого полягає у пригніченні нормального синтезу білка м/о; проявляє свою активність у низьких концентраціях, впливає на широкий спектр патогенних бактерій, включаючи E. coli, Klebsiella spр., Enterobacter spр., Serratia spр., Citrobacter spр., Proteus spр. (індол-позитивні та індол-негативні), включаючи Proteus mirabilis, P.morganii, P.rettgeri, P.vulgaris, Pseudomonas aeruginosa та Neisseria gonorrhoeae; також діє in vitro на штами Hemophilus influenzae, Salmonella spр., Shigella spр. та стафілококи, які продукують і не продукують пеніциліназу, включаючи метицилін-резистентні штами, на яеякі штами Providencia spр., Acinetobacter spр. та Aeromonas рр.; виявляються штами, стійкі до амікацину, але чутливі до нетилміцину: Str. pneumoniae, більшість інших штамів стрептококів, особливо групи D, та анаеробні організми, такі як Bacteriodes sp. чи Clostridium sp.; у комбінації з пеніциліном G проявляє синергічний бактерицидний ефект щодо більшості штамів Str. faecalis (ентерококів); комбінування нетилміцину та карбеніциліну або тикарциліну призводить до синергічної дії проти багатьох штамів Pseudomonas aeruginosa; після в/м введення Смакс досягається протягом 30 – 60 хв і вимірюваний рівень зберігається протягом 12 год; при в/в введенні протягом 3 – 5 хв Смакс може бути у 2 рази вища, ніж при 30-хвилинній в/в інфузії; препарат, призначений у дозі 2 мг/кг кожні 8 год або 3 мг/кг кожні 12 год дорослим пацієнтам з нормальною функцією нирок, не накопичується в сироватці; виявляється в сироватці, тканинах, мокротинні та в перикардіальній, плевральній, синовіальній і перитонеальній рідинах; зв’язування з білками низьке; T1/2 – 2,5 год; у пацієнтів з нормальною функцією нирок приблизно 80% введеної дози виводиться нирками; екскретується головним чином шляхом клубочкової фільтрації; у пацієнтів з порушенням функції нирок препарат виводиться повільніше, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Показання до застосування ЛЗ: бактеріємія, септицемія (включаючи сепсис новонароджених); тяжкі інфекційні захворювання дихальних шляхів; інфекції нирок та сечостатевих шляхів; інфекції шкіри та м’яких тканин; інфекції кісткової тканини та суглобів; опіки, рани, периопераційні інфекції; внутрішньочеревні інфекції (включаючи перитоніт); інфекції ШКТ; в періопераційному періоді застосування препарату може бути розпочато до операції і тривати після операції для лікування підозрюваного або доведеного інфікування чутливими м/о; г. неускладнена гонорейна інфекція у чоловіків (уретра, пряма кишка) та жінок (уретра, шийка матки, пряма кишка) при незміненій функції нирок. Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовані дози для в/в та в/м введення ідентичні; тривалість лікування пацієнтів становить 7 – 14 днів; у разі терапії ускладнених інфекцій може бути необхідним триваліший курс лікування; дорослі - рекомендована доза при лікуванні інфекцій сечових шляхів або системних інфекцій, що не загрожують життю, становить 4 – 6 мг/кг/добу трьома рівними порціями кожні 8 год, або двома рівними порціями кожні 12 год, або 1 р/добу; для дорослих з масою тіла 50 – 90 кг може бути застосована доза в 150 мг кожні 12 год або в 100 мг кожні 8 год; пацієнти, які страждають на інфекційні захворювання з високим ризиком летальності, можуть отримувати до 7,5 мг/кг/добу в трьох рівних дозах кожні 8 год; цю дозу слід зменшити до 6 мг/кг/добу або нижче при позитивній динаміці клінічних ознак (через 48 год; при лікуванні хворих з порушеною функцією нирок дозування повинно підбиратися індивідуально; в/в методу може бути віддано перевагу у випадках, коли у пацієнта хр. серцева недостатність, гематологічні порушення, має сильні опіки або знижену м’язову масу; гонорея у чоловіків та жінок - одноразово в/м 300 мг; інфекції сечових шляхів (неускладнені інфекції, особливо у випадку хр. перебігу та рецидиву без ознак ниркової недостатності) – в/м одноразово 3 мг/кг, курс лікування 7 – 10 днів. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нефротоксичність, нейротоксичність; ото токсичність; інше - головний біль, нездужання, розлад зору, дезорієнтація, тахікардія, гіпотензія, відчуття серцебиття, тромбоцитоз, парестезія, висип, озноб, гарячка, затримка рідини, блювання, діарея, анафілаксії; можливе виникнення стану, подібного до с-му Фанконі, що супроводжувався аміноацидурією та метаболічним ацидозом; дуже рідко – с-му Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; місцево - біль у місці ін’єкції, локальна реакція; зміни в результатах лабораторних аналізів - підвищення рівня цукру в крові, вмісту лужної фосфатази, АСТ або АЛТ, білірубіну, калію, зміни інших показників функції печінки, зниження рівня Hb, кількості лейкоцитів та тромбоцитів, еозинофілія, анемія та ріст протромбінового часу. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість або серйозні токсичні реакції на нетилміцин або інші аміноглікозиди; непереносимість будь-якого компонента препарату; вагітність та період лактації. Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 2 мл (25мг/мл) у фл.; р-н для ін'єкцій по 2 мл (200 мг) у фл. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15°С - 25°С; термін придатності – 3 роки. Торгова назва: ІІ. Нетроміцин, "Sсhering-Plough Central East AG", Бельгія/США/Швейцарія.
Фармакотерапевтична група: J01G B01 - аміноглікозиди. Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: а/б широкого спектра дії; пригнічує ріст і розвиток грам (-) і грам (+) м/о; спричиняє загибель клітин; високоактивний щодо грам (-) бактерій: E. coli, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Klеbsiella spp., Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., а також деяких грам (+) м/о: стафілококів (у тому числі стійких до пеніциліну, метициліну, деяких цефалоспоринів), деяких штамів стрептококів; має синергізм дії з бета-лактамними а/б щодо Str. spp. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при в/м введенні швидко і повністю всмоктується; Смакс виявляється через 40 - 90 хв після введення; при в/м введенні 1 мг/кг Смакс становить 3 - 7 мг/л; T1/2 – 2 год; не зв’язується з білками сироватки крові; 80 - 84% введеної дози виводиться з сечею в активній формі; внаслідок поганого розчинення у жирах, бактерицидна концентрація у лікворі не досягається; виділяється з жовчю у незначній кількості; при в/м введенні 1 мг/кг максимальна концентрація в сечі становить 75 - 100 мг/л, після введення 2 мг/кг максимальна концентрація – 320 мг/л; проникає через плаценту, може досягти токсичної концентрації у тканинах плода. Показання до застосування ЛЗ: тяжкі бактеріальні інфекції (септицемія у новонароджених, дітей та дорослих); інфекції нижніх відділів дихального тракту (у тому числі при муковісцидозі, емпіемі плеври); менінгіт, інфекції черевної порожнини (у тому числі перитоніт), інфекції шкіри і кісток, ускладнені і рецидивуючі інфекції сечового тракту. Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н для ін’єкцій вводять в/м або в/в крапельно; дози встановлюються індивідуально, залежно від показників, тяжкості захворювання, віку пацієнтів; разова доза для дорослих і дітей старше 1 року становить 1 мг/кг, добова – 3 мг/кг; максимальна добова доза – 4 мг/кг; добову дозу для дорослих розділяють на 3 введення; тривалість курсу лікування становить 5 - 10 днів, за необхідності – 3 - 6 тижнів; при порушенні функції нирок і у хворих похилого віку слід зменшити дозу і збільшити інтервали між введеннями; доза не повинна перевищувати 1 мг/кг на добу. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: необоротні ураження вестибулярної та слухової гілок VIII пари черепно-мозкових нервів з частковою або повною двобічною глухотою, запамороченнями, вертиго, шумом у вухах, головним болем, порушенням орієнтації, а також можливі сонливість, парестезії, м’язові фасцикуляції, судоми, порушення функції нирок (олігурія, циліндрурія, протеїнурія, канальцеві порушення, підвищення рівня креатиніну і азоту сечовини), анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, еозинофілія, нудота, діарея, підвищення активності трансаміназ і ЛДГ, рівня білірубіну, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіпомагнемія, пропасниця, висипання, шкірний свербіж, анафілаксія. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до аміноглікозидів; міастенія, паркінсонізм, хр. печінкова недостатність, порушення функції VIII пари черепно-мозкових нервів, дегідратація, вагітність, період лактації, особи похилого віку. Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 1 мл (40 мг), по 2 мл (80 мг) в амп. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15°С - 25°С; термін придатності – 5 років. Торгова назва: ІІ. Бруламіцин, TEVA Pharmaceutical Industries Ltd, Ізраїль Дата добавления: 2015-07-23 | Просмотры: 818 | Нарушение авторских прав |