 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Інші антибіотики
Фармакотерапевтична група. J01B A01 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Основна фармакотерапевтична дія. протимікробна, антибактеріальна (бактеріостатична). Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: а/б широкого спектра дії; ефективний відносно багатьох грам (+) і грам (-) бактерій (збудників гнійних інфекцій, черевного тифу, дизентерії, менінгококових інфекцій, гемофільних бактерій, бруцел та ін.), рикетсій, хламідій, спірохет, деяких великих вірусів; діє на штами бактерій, що стійкі до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів; малоактивний відносно кислотостійких бактерій, синьогнійної палички, клостридій та найпростіших; порушує синтез білків у клітинах м/о; стійкість м/о до препарату розвивається відносно повільно, і при цьому не виникає перехресна стійкість до інших хіміотерапевтичних засобів; добре і швидко всмоктується після прийому внутрішньо: Смакс досягається через 2–3 год, терапевтична концентрація в крові зберігається протягом 4–5 год після прийому; проникає в органи, тканини та рідини організму, проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр, добре проникає в спинномозкову рідину, проходить крізь плаценту, виявляється в материнському молоці; терапевтичні концентрації препарату при застосуванні його внутрішньо спостерігаються у скловидному тілі, рогівці, райдужній оболонці, водявій волозі ока; виводиться в основному із сечею (головним чином у вигляді неактивних метаболітів), частково – з жовчю і калом; в кишечнику під впливом кишкових бактерій гідролізується з утворенням неактивних метаболітів. Показання для застосування ЛЗ: черевний тиф, паратиф, сальмонельози, шигельоз, бруцельоз, туляремія, висипний тиф та інші рикетсіози, трахома та інфекційні процеси іншої етіології. Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо, за 30 хв до їди (у разі нудоти та блювання – через 1 год); дорослі - по 0,25–0,5 г 3–4 р/добу; добова доза – 2 г; в особливо тяжких випадках (черевний тиф, перитоніт та ін.) - до 4 г на добу у 3–4 прийоми (максимальна добова доза для дорослих) під суворим контролем стану крові та функції печінки і нирок; курс лікування - 7–10 днів; за показаннями, за умови доброї сприйнятливості та відсутності змін в кровотворній системі можливо продовження курсу лікування до 2 тижнів. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, подразнення слизових оболонок, галюцинації, порушення зору, слуху, лейкопенія, тромбоцитопенія, ретикулоцитопенія, зменшення рівня Hb, цитоплазматична вакуолізація ранніх еритроцитарних форм, апластична анемія; у дітей до 1 року зрідка можливий розвиток кардіоваскулярного колапсу (грей-с-м); можливе пригнічення мікрофлори кишечнику, розвиток дисбіозу, вторинної грибкової інфекції. Протипоказання до застосування ЛЗ: пригнічення кровотворення, гіперчутливість до препарату; захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження); вагітність, лактація; діти до 1 року; ГРВІ, ангіна, тяжкі ураження печінки, нирок.. Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,25 г, по 0,5 г, порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 0.5 г, по 1.0 г у фл. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15°С - 25 °С; термін придатності – 5 років. Дата добавления: 2015-07-23 | Просмотры: 509 | Нарушение авторских прав |