 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ (ННІЗТ)
Фармакотерапевтична група. J05A G01 - противірусні засоби прямої дії. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Основна фармакотерапевтична дія: противірусна. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: зв’язується безпосередньо зі зворотною транскриптазою й блокує РНК-залежну та ДНК-залежну активність ДНК-полімерази, викликаючи руйнування каталітичної ділянки ферменту; не є інгібітором зворотної транскриптази ВІЛ-2 чи еукаріотної ДНК-полімерази (таких як ДНК-полімерази людини типу a, b, g і d); легко всмоктується (> 90%) після перорального прийому у здорових людей і дорослих, інфікованих ВІЛ-1; абсолютна біодоступність у здорових дорослих після прийому разової дози становила 93% (середнє значення) для табл. 50 мг; Смакс 2 мкг/мл (7,5 мкМ) досягається за 4 год після прийому разової дози 200 мг; після багаторазового прийому Смакс в межах дози від 200 до 400 мг/добу збільшується лінійно; постійна концентрація 4,5 мкг/мл (17 мкМ), досягається при 400 мг/добу; ні їжа, ні антацидні засоби на всмоктування не впливають; легко проникає крізь плаценту і виявляється в грудному молоці; приблизно на 60% зв’язується з білками плазми; концентрація в СПР становила 45% від його концентрації в плазмі; біотрансформується через (окислювальний) метаболізм за участю цитохрому P450 до декількох гідроксильних метаболітів; препарат виводиться переважно з сечею (81,3%), а незначна частина – з фекаліями (10,1%); понад 80% препарату в сечі становлять глюкоронідні сполуки гідроксильних метаболітів, лише <3% загальної дози виводиться у незмінному виді; препарат є індуктором метаболічних ферментів цитохрому P450 печінки; при продовженні лікування при дозі 200–400 мг/добу протягом 2–4 тижнів фармакокінетика характеризується приблизно 1,5–2-разовим збільшенням видимого кліренса невірапіну порівняно з одноразовим прийомом; аутоіндукція також призводить до відповідного скорочення T1/2 від приблизно 45 год при разовій дозі до приблизно 25–30 год після багаторазових доз 200–400 мг/добу; фармакокінетика у ВІЛ-1-інфікованих дорослих не змінюється залежно від віку (у межах 18–68 років) чи раси; ниркова недостатність (незначна, помірна і тяжка) не призводить до будь-яких достовірних змін у фармакокінетиці препарату; пацієнти з незначною й помірною дисфункцією печінки, визначеною за класифікаційною шкалою Child-Pugh <= 7, не потребують корекції дози; у дітей кліренс невірапіну, скоригований до маси тіла, досягав максимальних показників у віці 1–2 роки і потім знижувався зі збільшенням віку; явний кліренс невірапіну скоригований до маси тіла, був приблизно у два рази вищим у дітей молодше 8-ми років порівняно із дорослими; T1/2 після прийому дози становив 25,9 год. Показання для застосування ЛЗ: лікування ВІЛ-1-інфікованих (в комбінації з іншими антиретровірусними засобами); профілактика передачі ВІЛ-1 від матері до дитини у вагітних жінок, які не приймають антиретровірусної терапії під час пологів, а також у вигляді одноразової пероральної дози для дитини після народження. Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим рекомендовано 200 мг щодня протягом перших 14 днів, після чого приймають 200 мг 2 р/добу у поєднанні принаймні з двома додатковими антиретровірусними засобами; рекомендована пероральна доза табл. або суспензії для внутрішнього застосування для прийому дітьми віком від 2-х місяців до 8 років – 4 мг/кг 1 р/добу протягом двох тижнів, після чого слід приймати 7 мг/кг 2 р/добу; дітям 8 років і старше рекомендований прийом табл. або суспензії 4 мг/кг 1 р/добу протягом 2-х тижнів, потім 4 мг/кг 2 р/добу; добова доза для будь-якого пацієнта не повинна перевищувати 400 мг; пацієнтам, у яких протягом 14-денного початкового періоду прийому добової дози в 200 мг стався висип, не можна підвищувати дозу доти, поки він не мине; пацієнти, які припинили прийом препарату більше ніж на 7 днів, повинні знову розпочати прийом в рекомендованих дозах, вживаючи 200 мг (4 мг/кг/добу для дітей) 1 р/добу і потім 200 мг (4 або 7 мг/кг 2 р/добу, відповідно до віку – для дітей) 2 р/добу; запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини: матері рекомендована одноразова доза 200 мг якомога раніше на початку пологів, немовляті - одноразово суспензія для внутрішнього застосування 2 мг/кг перорально протягом 72 год після народження; якщо мати прийняла дозу препарату менше ніж за 2 год до пологів, немовляті слід призначити одноразово дозу 2 мг/кг одразу після народження і повторну дозу 2 мг/кг протягом 24–72 год після отримання першої дози. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: висип, нудота, втома, пропасниця, головний біль, блювання, діарея, шлунковий біль і міальгія, анемія, нейтропенія; артралгія; с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, важка форма гепатиту або серйозна дисфункція печінки; еозинофілія, гранулоцитопенія (особливо виражена у дітей), ниркова дисфункція. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; важка дисфункція печінки. Форма випуску ЛЗ: табл. по 200 мг, суспензія для внутрішнього застосування, 50 мг/5 мл по 20 мл або по 240 мл у фл. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 30°; термін придатності – 3 роки. Торгова назва: І. Невірапін, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", ІІ. Вірамун®, "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG" для "Boehringer Ingelheim International GmbH", Німеччина Невівір, "Hetero Drugs Limited", Індія Невімун, "Cipla Ltd", Індія Невіпан, "Ranbaxy Laboratories Limited", Індія Невірапін, “Aurobindo Pharma Limited", Індія Невіратон, “Unimax Laboratories” та “XT Laboratories Pvt,Ltd” “Gycross Limited”, Індія/Великобританія · Ефавіренц (Efavirenz)* Фармакотерапевтична група: J05A G03 - противірусні засоби для системного застосування. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Основна фармакотерапевтична дія: противірусна. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: неконкурентний інгібітор зворотної транскриптази з малим компонентом конкурентного пригнічення; не спостерігалась перехресна резистентність до препарату інгібіторами протеаз; Смакс 1,6 - 9,1 мкМ досягаються протягом 5 год після прийому одноразових доз від 100 до 1 600 мг; дозозалежні підвищення концентрації Смакс і AUC спостерігалися при дозах до 1 600 мг; період до досягнення пікових концентрацій у плазмі (3 - 5 год) не змінився після багаторазового прийому препарату, і постійні концентрації у плазмі досягалися через 6 - 7 діб; при прийомі 600 мг 1 р/добу, Смакс при постійній концентрації була 12,9 мкМ, AUC - 184 мкМ*год; біодоступність одноразової дози 600 мг у неінфікованих волонтерів збільшилась відповідно на 22% і 17% при прийомі разом з їжею з високим вмістом жирів або нормального складу, відносно до біодоступності дози 600 мг, яку приймали у стані натще; значною мірою (приблизно на 99,5 – 99,75 %) зв’язується з білками плазми; у ВІЛ-1 інфікованих пацієнтів, які отримували від 200 до 600 мг 1 р/добу протягом принаймні одного місяця, концентрації у СМР знаходились у діапазоні 0,26% - 1,19 % від відповідної концентрації в плазмі; метаболізується головним чином системою цитохрому Р450 до гідроксильованих метаболітів з подальшою глюкуронідацією цих гідроксильованих метаболітів; ці метаболіти по суті неактивні проти ВІЛ-1; багаторазові дози 200 - 400 мг/добу протягом 10 днів приводили до нижчого, ніж передбачалося, рівня накопичення (на 22 - 42 % нижче) і коротшого T1/2 40 - 55 год (T1/2 одноразової дози становить 52 - 76 год); приблизно 14 - 34 % від радіомаркованої дози препарату виявили у сечі; менше 1 % виводилося із сечею у вигляді незміненого препарату; при ураженні печінки та нирок фармакокінетика препарату не вивчалась; препарат не вивчався у дітей віком до 3 років або маса тіла яких менше 13 кг; фармакокінетика ефавіренцу в педіатричних пацієнтів була подібною до такої у дорослих; у дітей прийом дози 600 мг призначали у вигляді твердих капс. (доза скоригована, базуючись на масі тіла) призвів до Смакс 14,2 мкМ, AUC – 218 мкМ*год; поєднане застосування ефавіренцу у поєднанні з НІЗТ і/або інгібіторами протеази засвідчили зменшення вірусного навантаження нижче межі визначення культури і підвищення вмісту лімфоцитів CD4 у пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусної терапії, або у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які раніше приймали НІЗТ. Показання для застосування ЛЗ: ВІЛ-1-інфікція (у складі комбінованої терапії). Спосіб застосування та дози ЛЗ: у поєднанні з інгібітором протеаз і/або НІЗТ становить 600 мг перорально 1 р /добу; рекомендовано приймати препарат безпосередньо перед сном протягом перших 2 - 4 тижнів терапії та пацієнтам; підліткам та дітям (17 років і молодші) рекомендовано 1 р/добу наступні дози: від 13 до < 15 кг – 200 мг; від 15 кг до 20 кг – 250 мг/добу; від 20 кг до 25 кг – 300 мг/добу; від 25 кг до 32.5 кг – 350 мг/добу; від 32,5 кг до 40 кг – 400 мг/добу; більше 40 – 600 мг/добу. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: висипка, запаморочення, нудота, головний біль, втома; АР, порушення координації, атаксія, сплутаність свідомості, ступор, вертиго, блювання, діарея, гепатит, порушення концентрації, безсоння, тривога, розлади сну, сонливість, депресія, порушення мислення, ажитація, амнезія, делірій, емоційна лабільність, ейфорія, галюцинації і психоз; невроз, параноїдна реакція, судоми, свербіж, біль у животі, нечіткість зору, гінекомастія і печінкова недостатність; тип і частота небажаних ефектів у дітей були загалом подібні до таких у дорослих пацієнтів. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; одночасне застосування разом з терфенадином, астемізолом, цизапридом, мідазоламом, тріазоламом або з похідними ерготу (можуть створити потенціал для серйозних і/або життєво небезпечних побічних ефектів - серцевих аритмій, пролонгованої седації або пригнічення респіраторної функції). Форми випуску ЛЗ: капс. по 50 мг, по 100 мг, по 200 мг, табл., вкриті оболонкою, по 600 мг. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25°С; термін придатності - 3 роки. Торгова назва: ІІ. Естіва 200, 600, "Hetero Drugs Limited", Індія Ефавір, "Cipla Ltd", Індія Ефервен, "Ranbaxy Laboratories Limited", Індія Стокрин®, "Merck Sharp & Dohme B.V." для "Merck Sharp & Dohme Idea Inc", Нідерланди/Швейцарія Фавір, Unimax Laboratories" та "XL Laboratories Pvt. Ltd" для "Gycross Limited", Індія/Великобританія. Комбіновані препарати
ІІ. Ламівудин, Зидовудин, Невірапін 150 мг/300 мг/ 200 мг, табл., вкриті оболонкою, 1 табл. містить ламівудину 150 мг, зидовудину 300 мг, невірапіну 200 мг, “Aurobindo Pharma Limited”, Індія Дата добавления: 2015-07-23 | Просмотры: 768 | Нарушение авторских прав |