АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пристінкове защемлення. Виявляється у випадках, коли у вузький грижовий отвір заглиблюється стінка, а не вся кишка. Найчастіше це протибрижова її частина.

Клініка та діагностика

Біль – ведучий симптом при защемленій грижі. Характер та інтенсивність болю різноманітні в залежності від виду защемлення постраждалого органу, віку хворого та іншого. В міру розвитку странгуляційної непрохідності та некрозу стінки кишки біль зменшується, стає приступоподібним, розповсюджується по животу. Характер болю у цих випадках визначається не стільки защемленням, скільки його ускладненнями: непрохідністю кишечника та перитонітом.

Невправлення та напруження грижового вип’ячування поряд з раптовим болем є другою ознакою защемлення грижі. Грижове вип’ячування збільшено в об’ємі, при пальпації напружене. При перкусії визначається тимпаніт, якщо в грижовому мішку защемлена кишкова петля, або притуплення, якщо в ньому міститься сальник чи рідина.

Відсутність передачі кашльового поштовху в ділянку грижового вип’ячування – 3 ознака защемлення.

Порушення функції защемленого органу залежить від часу защемлення, а також самого органа. При защемленні сечового міхура розвиваються дізуричні розлади (часті, болючі сечовипускання). Защемлення тонкого та товстого відділів кишечнику, як правило, приводить до кишкової непрохідності (затримка стула, газів, блювота, позитивні симптоми Валя, Склярова та інші). При защемленні сальника спостерігається 2 головних симптому – біль і невправність, але відсутня непрохідність кишечнику.

Перитоніт та тяжка інтоксикація спостерігаються при защемленні грижі, при якій наступає некроз та перфорація защемленого органу (частіше - кишки).

Диференціальний діагноз слід проводити з запальними процесами в регіональних лімфатичних вузлах, натічними абсцесами, метастазами пухлин, при тромбозах варикозних вузлів, які розташовуються по зовнішньому колу стегнового каналу.

Класифікація гриж черевної стінки

I. За анатомічними ознаками:

Пахові (прямі та косі)

Стегнові

Пупкові

Білої лінії

Спігелевої лінії

Мечевидного відростка

Рецидивні

Післяопераційні

Травматичні

Неврологічні

Патологічні

II. За клінічними ознаками:

Вправна.

Невправна.

Защемлена.

Лікування

При встановленні діагнозу защемленої грижі, незалежно від локалізації, показана негайна операція. Наслідки її будуть тим кращими, чим раніше від початку захворювання вона проведена. При пізньому виклику хворого до стаціонару з проявами кишечної непрохідності, особливо у осіб похилого віку, необхідно протягом 1 – 2 годин провести інтенсивну підготовку хворого до операції (серцеві та судинні препарати, інфузії кристалоїдів, сечогінні), оскільки ризик негайної операції при порушеному гомеостазі, значній інтоксикації більш високий.

Застосування таких засобів як ванни, тепло чи холод на зону защемленої грижі неприпустимо. Особливо небезпечне насильне ручне вправлення грижі. Ці грубі маніпуляції можуть привести до уявного вправлення, крововиливу в стінку кишки і брижі, тромбозу судин (судинного тромбозу), відриву брижі від кишки, перфорації. Головна мета операції при защемленні грижі – ліквідація защемлення, ревізія органів очеревини, пластика грижових воріт.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 1015 | Нарушение авторских прав