АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Головне завдання післяопераційного періоду – це боротьба з анемією, гіпопротеінемією. Призначають вливання плазми, еритроцитарної маси, білкових замінювачів.

Слід знати, що у хворих з анемією нерідко виникають такі ускладнення, як пневмонія, гноїння ран, неспроможність швів. Після операції необхідно займатися профілактикою та лікуванням таких ускладнень.

1.6. Гострий холецистит

Гострий холецистит – це розповсюджене хірургічне захворювання, яке займає друге місце після апендициту. Основна маса хворих - це жінки старше 40 років.

Летальність залишається високою – близько 6 – 10%. Різноманітність ускладнень при цій патології, великий відсоток хворих похилого віку, велика летальність, труднощі діагностики потребують від хірурга знань та вірних рішень при виборі лікувальної тактики у хворих.

Класифікація холециститів

І. За механізмом розвитку:

Внаслідок жовчокам’яної хвороби (калькульозний холецистит).

Внаслідок порушень евакуації жовчі некалькульозного генезу.

Внаслідок дискінезії жовчних шляхів.

Лямбліозний холецистит.

ІІ. За морфологічними змінами:

Гострий катаральний холецистит.

Гострий флегмонозний холецистит.

Гострий гангренозний холецистит.

ІІІ. За наявністю ускладнень:

1. Ускладнення з боку жовчного міхура;

а) перфорація жовчного міхура;

б) водянка жовчного міхура;

В) емпієма жовчного міхура.

2. Ускладнення з боку черевної порожнини:

А) перитоніт (жовчний, гнійний, серозний, дифузний, розширений, загальний).

Б) абсцес черевної порожнини.

3. Ускладнення з боку жовчовідвідних шляхів:

А) холедохолітіаз.

Б) стеноз фатерова соска.

В) гострий папіліт і запалення гепатодуоденальної зв’язки (синдром Мррізі, перихоледохеальний лімфаденіт).

Механічна жовтяниця.

Внутрішні жовчні нориці.

Гострий панкреатит.

Печінково-ниркова недостатність.

У 95% хворих з гострим холециститом у жовчному міхурі знаходять каміння. Їх утворення залежить від зміни хімізма жовчі, порушень обміну, динаміки жовчовиведення, а також через припинення у жовчному міхурі індукції, рефлюк вмісту 12-палої кишки та панкреатичного секрету у загальній жовчній протоці і жовчному міхурі, порушення іннервації та кровообігу. Комбінація різноманітних вищеназваних факторів приводить до хронічного чи гострого холециститу, а порушення кровообігу закінчується, як правило, флегмоною чи гангреною жовчного міхура.

Гострий холецистит, як правило, починається раптово, сильним приступом жовчної коліки з її характерними клінічними проявами. Болі нерідко приймають стяжний характер, локалізуються у правому підребер’ї, віддають у праву підключичну ділянку, плече, лопатку чи поперек. Рідко болі віддають в ділянку серця, що розцінюється як приступ стенокардії. Приступ болю супроводжується нудотою, блювотою, яка не приносить полегшення хворому. Підвищення температури залежить від глибини патоморфологічних змін у жовчному міхурі. Пульс частий (90 – 120 уд./хв. і вище), шкіра звичайного кольору чи жовтянична, що вказує на механічну перешкоду, що заважає відтоку жовчі у кишечник.

Живіт при пальпації болючий у правому підребер’ї, а нерідко й епігастральній ділянці. Ніколи не пальпується збільшений, болісний жовчний міхур. Але при напруженні черевних м’язів неможливо промацувати жовчний міхур. При розповсюдженні запального процесу на парієтальну черевину виникає симптом Щьоткіна-Блюмберга. Для гострого холециститу характерні й інші симптоми: Ортнера (біль при постукуванні правої реберної дуги), Кера (посилення болю при глибокому вдиху в ділянці правого підребер’я), Мерфі (затримання дихання на вдиху при надавлені на ділянку правого підребер’я). При гострому холециститі відмічається високий лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ, білірубіна, амінотрансферази, амілази, лужної фосфатази та інші.

Додаткові методи обстеження

Хворим, які поступають до лікарні з діагнозом “гострий холецистит”, слід зробити клінічний аналіз крові з динамікою лейкоцитозу і формули, визначення білірубіна, загального білка, цукру крові, протромбіну, коагулограми, сечовини, амілази крові, діастази сечі.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 356 | Нарушение авторских прав