АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Догляд за хворими з опіками та відмороженнями

Опіки відносяться до травматичних ушкоджень тканин, що виникають внаслідок дії на шкіру і слизову оболонку різних факторів: термічних, хімічних, електричних і радіа­ційних. В залежності від глибини пошкодження тканин роз­різняють чотири ступені опіку і чотири фази опікової хво­роби (опіковий шок, гостра токсемія, період ранньої інтоксикації і септичних ускладнень, період реконвалесценції). Клініка, діагностика і лікування опіків та відморожень описана в методичних рекомендаціях, виданих нами в 1988 р. (І. Ф. Сирбу, Г. І. Шульга), а також в підручниках і моно­графіях.

Хворі госпіталізуються в спеціалізовані опікові відділення, в невеликі палати з постійним медичним наглядом. Ба­гато відділень мають палати інтенсивної терапії, а там, де їх нема, санітарно-гігієнічний режим має бути таким же, як і в реанімаційних відділеннях. Слід пам'ятати, що опі­кові рани легко інфікуються, тому потрібно ретельно дотри­муватись асептики і антисептики, використовувати най­ефективніші методи лікування. Закриті способи лікування застосовуються в основному при невеликих поверхових опі­ках. Більш ефективним є відкритий спосіб лікування, під час якого хворі лежать голими на повітряних матрасах, вкритих стерильним простирадлом. Для таких пацієнтів створюють так зване абактеріальне середовище. Стерильне повітря подається через кондиціонери і фільтри з надмірнимтиском притемпературі 30⁰ і вологості близько 16%.

Під час опіку відбувається велика втрата рідини, солей, білку, порушується терморегуляція. Хворі розміщуються під каркасом з укріпленими на ньому електричними лампами. Каркас закривається стерильним простирадлом. Існують також спеціальні ліжка, де підтримується спеціаль­на температура. Використовують також матраси, що складаються з окремих сегментів, у яких періодично змінюється тиск повітря або водяні матраси, які сприяють зменшенню тиску на опікову поверхню і профілактиці пролежнів.

Персонал працює в стерильних халатах, ковпаках, мар­левих масках і рукавичках. Для попередження легеневих захворювань хворого слід періодично перевертати. Поліп­шує дихання підвищене напівсидяче положення, інгаляції кисню. У зв'язку з великою інтоксикацією і високими енергетичним і білковими та водно-сольовими втратами, необ­хідно ввести в першу добу після опіку не менше 3-5 л рі­дини (поліглюкін, реополіглюкін, нативна плазма, альбумін, желатиноль, 5—10% розчин глюкози, розчин Рінгера, гемодез, збалансовані сольові розчини ацесоля, дісоля, хлосоля, буферні розчини рінгер-лаката, лактасоля, трисоля). В період опікового шоку і токсемії хворого годують через зонд. Медичному персоналу старанно потрібно стежитизафункцією нирок (погодинний діурез, клінічні аналізи се­чі). При метеоризмі вводять газовідвідну трубку, котра сти­мулює перистальтику кишечника. Особлива увага зверта­ється на туалет порожнини рота, носових ходів, промежини. Після некректомії і очищення опікової рани застосовують лікувальні ванни.

Догляд за хворими з відмороженнями такий же, як і при опіках. Звертається увага на зігрівання, підтримання тем­пературного балансу, висококалорійне харчування, профі­лактику гнійио-септичних ускладнень, забезпечення ліку­вально-охоронного режиму. Для поліпшення кровообігу у відморожених частинах тіла призначають теплі (36^{0 -}40⁰) загальні і місцеві ванни з додаванням антисептиків, легкий місцевий масаж, фізпроцедури.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав