АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

При відсутності ефективності від комплексу консервативної терапії, прогресуванні перитоніальних явищ, зростанні загальної інтоксикації.

При зростанні жовтяниці.

При розвитку гнійних ускладнень.

При кровотечі та ерозії судин.

При холецистопанкреатиті, коли виникають панкреатичні нориці, кістах підшлункової залози.

При неможливості диференціювати гострий панкреатит від інших хірургічних захворювань органів черевної порожнини.

Тактика хірурга при цих операціях

Знеболювання – загальна комбінована анестезія.

Доступ – верхня середина лапаротомія. При ревізії органів черевної порожнини патогноманічними симптомами гострого панкреатиту є серозний чи геморагічний випіт, плями жирового некрозу, набряк і напруження підшлункової залози, а при панкреонекрозі - ділянки багрово-червоного чи сіро-чорного кольору підшлункової залози паренхіми, нерідко з гнійним розплавленням тканини залози, флегмоною заочеревної клітковини. Для огляду залози слід розсікти шлунково-ободову зв’язку.

Якщо виявлено набряк підшлункової залози, необхідно виконати парапанкреотичну блокаду 0,25% розчином новокаїну з антибіотиками, інгібіторами протеаз (контрікал, сандостатін), цитостатиками. Черевна порожнина зашивається після дренування.

При поєднанні гострого панкреатиту з гострим холанганітом чи жовчо-кам’яною хворобою, при високій гіпертензії жовчовивідних шляхів треба виконувати холецистектомію, зовнішнє дренування холедоха чи холецистомію.

При геморагічному панкреатиті чи панкреонекрозі з сірозним перитонітом, поряд з парапанкреатичною блокадою, необхідно широко дренувати сальникову сумку, черевну порожнину і малий таз, а при розповсюдженні запального процесу на заочеревну клітковину, дренують і заочеревний простір із правого чи лівого люмботомічних доступів.

Хворим з термінальним ступенем панкреонекрозу, особливо при локалізації процесу у дистальних відділах підшлункової залози, треба виконувати резекцію цієї частини залози, некректомію, секвестректомію. Обов’язково відводять дренаж із сальникової сумки, а при резекції дистальної частини підшлункової залози виконують дренування головного панкреатичного протоку.

Такі операції, як оментопанкреатопексія, “абдомінізація підшлункової залози”, кріодеструкція в останні роки мають обмежене застосування.

При розвитку гнійних ускладнень панкреатиту – абсцес сальникової сумки, гнійний парапанкреатит, флегмона чи абсцес заочеревної клітковини – операція обмежується, головним чином, розкриттям і адекватним дренуванням гнійника.

Розріз абсцесу сальникової сумки проводиться методом розсікання шлунково-ободової зв’язки, края якої фіксуються до черевини, передньої черевної стінки, таким чином обмежують гнійну порожнину. Для кращого дренування і зрошування гнійної порожнини, останню дренують достатньо широкими по діаметру хлорвініловими трубами.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 324 | Нарушение авторских прав