Спастична непрохідність.
Паралітична непрохідність.
ІІ. Механічна непрохідність:
Странгуляційна непрохідність (заворот, вузлоутворення, внутрішнє защемлення).
Обтураційна непрохідність (обтурація перлиною, закупорка чужорідним тілом, каловим чи жовчним, клубком аскарид, при копростазі, стеноз, здавлення зовні).
Змішані форми странгуляційної та обтураційної непрохідності (кишкова непрохідність).
Спастична непрохідність кишок зустрічається при ентеритах, колітах, деяких видах отруєнь. Супроводжується спазмами кишок в деякому відділі, повишеною моторною функцією і розширенням вищележачої кишки.
Паралітична непрохідність кишечника. Така непрохідність виникає при запальних процесах органів черевної порожнини, перитоніті різноманітного походження, після операцій на органах черевної порожнини, при гематомах зачеревного простору, захворюваннях та травмах хребта і центральної нервової системи. Головними симптомами динамічної кишкової непрохідності є – болі по всьому животу, почуття важкості, блювота застійним вмістом, відсутність стула й газів. При об’єктивному обстеженні: живіт здутий, без асиметрії, тимпаніт при перкусії, відсутність перистальтики при аускультації живота. При оглядовій рентгеноскопії черевної порожнини – пневматизація тонкої та товстої кишки.
Клініка і перебіг механічної кишечної непрохідності
Мають багато загального з динамічною непрохідністю, проте симптоматика протікає більш інтенсивно. Початок захворювання при странгуляційній непрохідності, завороті, інвагінації розвивається більш бурхливо. Хворі скаржаться на різкий біль в очеревинній порожнині, який має приступоподібний характер. Біль виникає раптово, незалежно від прийому їжі. В перші години у хворих може розвинутися шок. При обтурації кишки біль виникає поступово і повільно підвищується. Іншим патогномонічним симптомом при гострій кишковій непрохідності є затримка стула та газів. Блювання – найчастіший симптом непрохідності. Частота блювання та її стійкість свідчать про форму непрохідності та рівень перешкоди. Чим вище непрохідність, тим сильніше блювання. При низькій непрохідності блювота має каловий запах, загальний стан хворого та об’єктивні дані залежать від стадії захворювання.
Початкова стадія – продовжується від 2 до 12 годин та характеризується вираженим болем, блювотою, яка не поліпшує стан хворого; відсутністю стула та газів.
Проміжня стадія – продовжується від 12 до 24 годин. Характеризується гемодинамічними порушеннями та тяжкою інтоксикацією. Біль постійний, живіт здутий, асиметричний, настає затримка стулу і газів, неодноразова блювота, тахікардія, зниження артеріального тиску. Живіт при пальпації болісний. При аускультації кишки: шум плескоту (симптом Склярова, позитивні симптоми Валя та Обухівської лікарні), збільшуються ознаки обезводнювання організму.
Пізня стадія – стан хворого надзвичайно важкий. Обличчя загострене, язик сухий, обкладений білим нальотом, пульс нитковидний, артеріальний тиск знижений. Живіт здутий. Перистальтика кишки відсутня. При розвитку перитоніту збільшується інтоксикація, обезводнюється організм, підсилюється напруження м’язів передньої черевної стінки, симптоми подразнення очеревини зростають. Під час обстеження крові зростає лейкоцитоз та зрушення формули крові вліво.
Обтураційна кишкова непрохідність
Ця хірургічна патологія проходить більш доброякісно, ніж странгуляційна непрохідність. Захворювання може бути гострим, підгострим, хронічним. Біль приступоподібний. Блювота виникає при значному розширенні привідного відділу кишки. При низький кишковій непрохідності блювота каловим вмістом. Живіт довго залишається м’яким, рідко при пальпації знаходять пухлину кишки або інфільтрат в зоні непрохідності. Важливими проявами хірургічного захворювання є позитивні симптоми Валя (плюскіт падаючої краплини) та Обухівської лікарні (пуста ампула прямої кишки та розслаблений сфінктер).
Інвагінація кишок
Це змішана форма кишкової непрохідності. Вона виникає частіше в ілеоцикальному куті та рідше - в інших відділах кишки. Виділяють тонкокишкову, товстокишкову тонко-товстокишкову та товсто-товстокишкову непрохідність. За ступенем вираженості патологічних змін та клінічним перебігом виділяють гостру, підгостру та хронічну форму інвагінації. Із особливостей клінічного перебігу під час інвагінації треба підкреслити кривавий, рідкий стул та інвагінат, котрий при пальпації визначається у вигляді циліндричного пухлиноподібного утворення.
Додаткові методи обстеження
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 451 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |
|