АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Догляд за хворими з травматичними ушкодженнями опорно-рухального апарату

Хворі з травматичним пошкодженням верхніх і нижніх кінцівок тривалий час прикуті до ліжка, нерідко в одному положенні. Вимушена нерухомість призводить до виникнен­ня легеневих і тромбоемболічних ускладнень, появи про­лежнів, гнійної інфекції. Під час тривалого лежання білиз­на може збиратися у складки, насичуватись потом, забруд­нюватись залишками їжі, сечею, калом. Все це вимагає спеціального обладнання палат, ліжок і догляду.

Палати для травматичних хворих повинні бути просторими, світлими і зручними для підходу до пацієнтів з усіх боків. Ліжко розраховане не лише на вагу тіла хворого, але й на спеціальну апаратуру і вантажі, що кріпляться до ліжка для виконання різних функціональних вправ. Ортопедичне ліжко обладнане твердим матрасом і ортопедичними подушками. Для попередження пролежнів додатково застосо­вують надувні гумові круги, які підкладають під сідницю, а також ватно-марлеві «бублики» — під п'ятки. Під впли­вом ваги тіло хворого і пошкоджена кінцівка можуть зміщуватись. Для упирання здоровою ногою у нижній кінець ліжка ставлять дерев'яний ящик. Необхідно стежити, щоб ізолюючі марлеві стерильні пов'язки в місцях проведення спиць щільно тримались на шкірі, не зміщувались і були сухими. В іншому разі можуть розвиватись важкі гнійні ускладнення (флегмона, остеомієліт).

Постільна білизна повинна бути чистою, сухою, без складок. Шкіру регулярно обмивають теплою водою з милом, два рази на день тіло протирають камфорним спиртом, одеколоном або 40% етанолом до появи легкої гіперемії.

Судно подають три санітарки: дві обережно піднімають хворого під спину і таз, а третя підкладає судно. Якщо по­шкоджена у хворого одна з нижніх кінцівок, санітарка під­ходить до нього з здорового боку, пропонує трохи підвестись, упираючись здоровою ногою й руками, і в цей час під­кладає судно. Після фізіологічних відправлень хворого обмивають 2—3 рази на день. Промежину обробляють теплим розчином марганцевокислого калію за допомогою ват­ного тампона, прихопленого корнцангом, над судном. Об­мивання ведуть від статевих органів до заднього проходу. Іншим ватним тампоном в тому ж напрямі насухо витирають шкіру. Зміну білизни постільним хворим проводять таким чином. Хворого перевертають на бік і підтягують до краю ліжка. Простирадло, яке треба замінити, зсувають до спини хворого і вільну частину матраса застилають чистим простирадлом; хворого знову перевертають спиною на чисте простирадло, знімають старе простирадло і застилають матрас чистим. Потім поправляють подушки, міняють на них наволочки і хворого опускають на чисту постіль. Під час зміни натільної білизни зручно користуватись спеціаль­ними сорочками із зав'язками, тому що їх легше міняти. Хвора кінцівка залишається вільною від білизни. Медично­му персоналу важливо стежити, щоб не було відвисання стопи. Вона повинна бути під кутом 95⁰ до осі гомілки. З цією метою використовується спеціальний підметок. Годують хворого в постелі. Для зручності підкладають додатко­ву подушку. Важкохворих годує медсестра з ложки або з поїльника.

Догляд за хворими в гіпсових пов'язках має такі особливості: 1) після накладання пов'язки кінцівку фіксують у функціонально вигідному положенні до повного затвердіння гіпса; 2) під пов'язку накладають прошарок вати, що запобігає тиску гіпса на тканини; 3) хворого з накладеною гіпсовою пов'язкою вкладають на ліжко з підкладеною під кінцівку ортопедичною подушкою; 4) для попередження пролежнів хворого періодично перевертають на здоровий бік.

Неправильно накладена гіпсова пов'язка приводить до здавлювання м'яких тканин, судин, нервових стовбурів, внаслідок чого кінцівка набуває блідого або синюшного кольо­ру, стає холодною, набрякає, порушується чутливість, рухальна спроможність. Недостатня увага і несвоєчасне на­дання допомоги може призвести до омертвіння кінцівок. Про всі помічені зміни негайно повідомляється лікар або завідуючий відділенням, котрі вживають заходи для попередження вищеназваних ускладнень.

Тривале перебування травматологічних хворих у посте­лі часто приводить до атрофії м'яких тканин кінцівок, атонії кишечника. Хворі страждають запорами. Щодня варто проводити гігієнічну гімнастику, загальний і місцевий ма­саж, своєчасне і повноцінне харчування. Якщо хворий не в змозі сам полоскати рот, вранці і після їжі ротову порожнину зрошують слабким дезінфікуючим розчином (марган­цевокислого калію 1:5000, 2% розчином гідрокарбонату натрію, 5% розчином борної кислоти), після чого обережно протирають марлевим тампоном, змоченим 1% розчином бури з гліцерином, защічні порожнини, десна, зуби, язик. Волосся миють 1 раз в 7 днів, безпосередньо в постелі. Для цього хворому надають підвищеного положення, з дещо закинутою головою, підкладають під нього і потилицю клейонку, а нижче ставлять таз із теплою водою, в якій і ми­ють волосся. Після висушування і розчісування волосся у жінок закривають хустинкою. У важкохворих чуб краще стригти або голити. Очі промивають марлевим тампоном, змоченим в 3% розчині борної кислоти. В носові ходи на 3—5 хвилин вводять марлеві турунди, змочені вазеліновим маслом або гліцерином, після чого обертовими рухами вида­ляють кірки. Під час утворення сірчаної пробки її розм'як­шують 3% розчином перекису водню, а потім видаляють ватною турундою обертовими рухами або вимивають теплим розчином фурациліну за допомогою шприца Жане. Під час запорів хворим призначають легке проносне або очисну клізму.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 359 | Нарушение авторских прав