АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

У хворих похилого віку і у осіб тромбонебезпечних призначають гепарин по 2,5 тис. од. 4 рази на добу під перевіркою згортання крові та коагулограми.

Після операції на товстому кишечнику через добу призначають по 1 стол. лож. касторової, вазелінової чи облепіхової олії до появи випорожнень.

1.4. Перфоративна виразка шлунка

i дванадцятипалої кишки

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки зустрічається у різному віці, але більш часто у осіб 30 – 40 років. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. В останні роки мається тенденція до збільшення захворювань.

Патогенез виразкової хвороби до кінця неясний. Однак відомо, що однією з головних причин виникнення виразки є порушення регуляції шлункової секреції з боку функції кори головного мозку і підкіркових утворень, зміни функції кори наднирників та моторики шлунка, порушуються захисні якості слизової оболонки. До цього нерідко приєднуються місцеві пошкодження – ішемія стінки, травма слизової оболонки. У подальшому висока кислотність шлункового соку приводить до переварювання частини стінки органа і утворюється виразка. Існують інші теорії розвитку виразки шлунка.

Класифікація проривних виразок

За етіологією: виразкові, ендокринні, лікові.

2. За локалізацією:

а) виразка шлунка:

- малої кривизни (кардіальні, антральні, препілоричні, пілоричні).

- передньої стінки (антральні, препілоричні, пілоричні).

- задньої стінки (антральні, препілоричні, пілоричні);

Б) виразки дванадцятипалої кишки: передньої стінки; задньої стінки.

3. За перебігом:

а) проривні у вільну черевну порожнину;

б) проривання прикрите;

В) проривання атипове.

Клініка та діагностика

Перфорація виразки у вільну черевну порожнину характеризується хворим як гострий, кинджальний біль в епігастрії чи праворуч від серединної лінії. Біль швидко розповсюджується по всій правій половині, а потім по усьому животі. Нерідко біль віддає у праве плече та ключицю. Хворий приймає вимушене положення. З’являється дошкоподібне напруження усіх м’язів живота. Рідше - тільки праворуч у підребер’ї, у верхньому квадраті прямого м’яза живота (при дуоденальних виразках) чи в епігастральній зоні.

Різкий біль визначається навіть при незначній пальпації та перкусії живота. Пульс рідкий. Артеріальний тиск понижений, інколи розвивається колапс. Блювота не спостерігається. При R-логічному обстеженні черевної порожнини у стоячому положенні хворого виявляють серпову смужку. Газ у піддіафрагмальному просторі, а в положенні на боці – газ поміж черевною стінкою та нутрощами. Через 6 – 12 годин від перфорації з’являються ознаки поширеного перитоніту. Зростає інтоксикація, слабкість, тахікардія, блювота, підвищується температура, здуття живота, кишечні шуми не прослуховуються, у пологих місцях живота визначається рідина.

Діагностика прикритої перфорації більш складна. Клінічна картина східна з гострим холециститом. Велике значення має добре зібраний анамнез та вірне проведення об’єктивного обстеження хворого. Якщо після кількох годин після початку гострих симптомів стан хворого покращується, то його треба дообстежити і ставити показання до операції в плановому порядку. З додаткових методів обстеження, поряд з R-графією, коли у 40% хворих відсутній вільний газ, можна виконувати гастродуоденоскопію, контрастну R-скопію шлунка, лапароскопію. Показанням до операції є поставлений діагноз проривної виразки та обґрунтування підозри на перфорацію.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 362 | Нарушение авторских прав