У хворих похилого віку і у осіб тромбонебезпечних призначають гепарин по 2,5 тис. од. 4 рази на добу під перевіркою згортання крові та коагулограми.
Після операції на товстому кишечнику через добу призначають по 1 стол. лож. касторової, вазелінової чи облепіхової олії до появи випорожнень.
1.4. Перфоративна виразка шлунка
i дванадцятипалої кишки
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки зустрічається у різному віці, але більш часто у осіб 30 – 40 років. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. В останні роки мається тенденція до збільшення захворювань.
Патогенез виразкової хвороби до кінця неясний. Однак відомо, що однією з головних причин виникнення виразки є порушення регуляції шлункової секреції з боку функції кори головного мозку і підкіркових утворень, зміни функції кори наднирників та моторики шлунка, порушуються захисні якості слизової оболонки. До цього нерідко приєднуються місцеві пошкодження – ішемія стінки, травма слизової оболонки. У подальшому висока кислотність шлункового соку приводить до переварювання частини стінки органа і утворюється виразка. Існують інші теорії розвитку виразки шлунка.
Класифікація проривних виразок
За етіологією: виразкові, ендокринні, лікові.
2. За локалізацією:
а) виразка шлунка:
- малої кривизни (кардіальні, антральні, препілоричні, пілоричні).
- передньої стінки (антральні, препілоричні, пілоричні).
- задньої стінки (антральні, препілоричні, пілоричні);
Б) виразки дванадцятипалої кишки: передньої стінки; задньої стінки.
3. За перебігом:
а) проривні у вільну черевну порожнину;
б) проривання прикрите;
В) проривання атипове.
Клініка та діагностика
Перфорація виразки у вільну черевну порожнину характеризується хворим як гострий, кинджальний біль в епігастрії чи праворуч від серединної лінії. Біль швидко розповсюджується по всій правій половині, а потім по усьому животі. Нерідко біль віддає у праве плече та ключицю. Хворий приймає вимушене положення. З’являється дошкоподібне напруження усіх м’язів живота. Рідше - тільки праворуч у підребер’ї, у верхньому квадраті прямого м’яза живота (при дуоденальних виразках) чи в епігастральній зоні.
Різкий біль визначається навіть при незначній пальпації та перкусії живота. Пульс рідкий. Артеріальний тиск понижений, інколи розвивається колапс. Блювота не спостерігається. При R-логічному обстеженні черевної порожнини у стоячому положенні хворого виявляють серпову смужку. Газ у піддіафрагмальному просторі, а в положенні на боці – газ поміж черевною стінкою та нутрощами. Через 6 – 12 годин від перфорації з’являються ознаки поширеного перитоніту. Зростає інтоксикація, слабкість, тахікардія, блювота, підвищується температура, здуття живота, кишечні шуми не прослуховуються, у пологих місцях живота визначається рідина.
Діагностика прикритої перфорації більш складна. Клінічна картина східна з гострим холециститом. Велике значення має добре зібраний анамнез та вірне проведення об’єктивного обстеження хворого. Якщо після кількох годин після початку гострих симптомів стан хворого покращується, то його треба дообстежити і ставити показання до операції в плановому порядку. З додаткових методів обстеження, поряд з R-графією, коли у 40% хворих відсутній вільний газ, можна виконувати гастродуоденоскопію, контрастну R-скопію шлунка, лапароскопію. Показанням до операції є поставлений діагноз проривної виразки та обґрунтування підозри на перфорацію.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 385 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |
|