АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічна картина шоку

Вона складається з ознак захворювання або патологічного стану, що спричиняє це ускладнення та клінічних симптомів самого шоку.

Шок проявляється раптовою різкою слабкістю, адинамією, загальмованістю, кволістю. Хворі бліді, вкриті холодним липким потом, риси обличчя загострені, кінцівки холодні, пульс ниткоподібний, частий, АТ різко знижений, дихання порушене.

Кардіогенний шок (синдром малого серцевого викиду) це одне з найчастіших і тяжких ускладнень інфаркту міокарда.

Патогенез: внаслідок зниження скоротливої здатності міокарда різко знижується серцевий викид (ударний та хвилинний об’єм), у відповідь на що підвищується загальний периферійний опір – вазоконстрикція периферійних судин.

Зниження серцевого викиду та АТ за умови периферійної вазоконстрикції несприятливо впливають на органну та тканинну мікроциркуляцію:

· зменшується кровопостачання життєво важливих органів, що може спричинити утворення некрозів у печінці, виразок у травному каналі, іноді с фатальними кровотечами;

· різке зменшення фільтраційної функції нирок призводить до азотемії;

· підвищується в’язкість крові, посилюється агрегація формених елементів крові, утворюються множинні мікротромби;

· коронарний кровотік стає недостатнім для метаболічних потреб ще збережених ділянок міокарда, що спричиняє подальше погіршення скоротливої здатності серця, замикаючи хибне коло.

· Внаслідок ацидозу, гіпоксії розвивається генералізована вазодилятація, збільшується ємність судинного русла, розвивається централізація кровотоку, яка викликає альвеолярний набряк легень.

Розрізняють чотири клінічні форми кардіогенного шоку за Є.І Чазовим:

Рефлекторний (ранній больовий) кардіогенний шок зумовлений рефлекторними впливами з вогнища ураження міокарда на тонус судин;

Справжній кардіогенний шок є наслідком зменшення маси функціонуючого міокарда лівого шлуночка.

Аритмічний кардіогенний шок зумовлений падінням хвилинного об’єму серця внаслідок тахі- або брадіаритмії;

Ареактивний кардіогенний шок зумовлений відсутністю реакції судин на порушення функцій міокарда.

Справжній кардіогенний шок є найбільш загрозливим для життя людини - летальність при ньому становить 80-90%. Клінічна картина аналогічна іншим видам шоку, при цьому швидко розвиваються метаболічний ацидоз, гіперглікемія, аритмія, азотемія, олігоурія, анурія. Одним з головних діагностичних критеріїв є зниження САТ нижче ніж 80мм рт.ст.

Розрізняють три ступеня справжнього кардіогенного шоку за В.І. Метелицею, 1987.

І ступінь – відносно легкий, тривалість шоку 3-5год, АТ-90/50 – 60/40мм рт. ст.., швидка і стійка реакція на пресорні аміни (кордіамін);

ІІ ступінь – середньої тяжкості, тривалість 5-10год, АТ-80/50 – 40/20 мм рт.ст., є ознаки гострої лівошлуночкової недостатності (серцева астма), олігОурія, пресорна реакція на медикаменти (кордіамін, мезатон, допамін) сповільнена і нестійка;

ІІІ ступінь – дуже тяжкий, тривалість понад 10год, САТ <20мм рт.ст., пульсовий тиск <15мм рт. ст., є альвеолярний набряк легень,, анурія, пресорна реакція на медикаменти (допамін, глюкокортикоїди, ангіотензинамід) короткочасна і нестійка.

Невідкладна допомога передбачає проведення наступних заходів:

· забезпечення ранньої, в повному обсязі невідкладної допомоги;

· швидке та правильне транспортування пацієнта до спеціалізованої лікувальної установи;

· проведення адекватного знеболювання;

· поліпшення центральної та периферійної гемодинаміки;

· проведення антиангінальної та тромболітичної терапії;

· корекція порушень ритму та провідності;

· забезпечення кваліфікованого догляду та спостереження;

· проведення внутрішньоаортальної балонної контрапульсації у спеціалізованих кардіохірургічних закладах.

Більш детально невідкладна допомога надається в алгоритмі „Невідкладна допомога при кардіогенному шоку”.

Прогноз при колапсах та шоках залежить від факторів, які їх спричинили та своєчасної, адекватної медичної допомоги. У тяжких випадках можуть призвести до смерті.

Надання невідкладної допомоги при станах, що розглядається наводиться в алгоритмах

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 887 | Нарушение авторских прав