АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика інфаркту міокарда

ЕКГ- дослідження має найбільш вирішальне значення у визначенні локалізації, об’єму, періоду перебігу (гострий, підгострий, формування рубця) інфаркту міокарда.

Про локалізацію ділянки некрозу в міокарді свідчить поява характерних для інфаркту ознак на ЕКГ у відповідних відведеннях.

Про об’єм та поширеність ділянки некрозу свідчать зміни комплексу QRS - поява глибокого та широкого зубця Q і (або) зниження чи повне зникнення зубця R.

При трансмуральному чи велико-вогнищевому інфаркті реєструються комплекси QrS, QS. В цьому випадку згідно з сучасною класифікацією кажуть про гострий інфаркт міокарда з наявністю зубця Q (Q-інфаркт). Для гострого періоду велико-вогнищевого чи трансмурального інфаркту міокарда є характерним також дугоподібний підйом сегмента S-T, який зливається з зубцем Т.

Поява негативного зубця Т свідчить про початок підгострого періоду Q-інфаркту.

При формуванні рубця в міокарді сегмент S-T опускається до ізолінії, зубець Т може бути негативним, ізоелектричним або позитивним.

У разі розвитку дрібно-вогнищевого, субендокардіального та інтрамурального інфаркту міокарда комплекс QRS зазвичай не деформується (не Q-інфаркт), зміни, як правило, торкаються сегменту S-T, проявляючись його зниженням та зниженням зубця Т, який стає глибоким, від’ємним, симетричним.

Загальний аналіз крові характеризується лейкоцитозом із зсувом лейкоцитарної формули вліво з 1-ої по 4-5-ту добу, збільшенням ШЗЕ з VІ - VІІ доби.

Біохімічний аналіз крові визначає наступні маркери ушкодження міокарда, що вимиваються в кровотік при інфаркті:

· підвищення рівня тропонінів Т та І;

· збільшення міоглобіну

· поява С-реактивного білка (ознака запалення);

· зростання активності АСТ, КФК та її МВ-фракцій;

Загальний аналіз сечі визначає міоглобулінурію, яка зумовлена гіперміоглобулінемією.

Можливий варіант дій медичних працівників при стані, що розглядаються наводиться в алгоритмі

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 785 | Нарушение авторских прав